Більше року на захисті України стоїть співробітник Запорізького ливарно-механічного заводу, військовослужбовець на псевдо Лєвша.
Якщо хтось у вас спитає: «Який твій улюблений герой?», що ви відповісте? Поки хтось у світі подумки перебирає супер-герої Marvel, українці без сумнівів видають перше, що спадає на думку – герой ЗСУ.
І це справедливо, війна перевертає розуміння героїзму і змушує переоцінити звичні процеси, відчути справжню ціну ранкової метушні, буденних клопіт і спокійного сімейного вечора. Сімейного, але у багатьох українських сім’ях за вечерею тепер менше людей сидить за столом, бо у цей час їхні рідні та близькі захищають свою землю від російських загарбників.
Родина військовослужбовця на псевдо Лєвша вже майже півтора роки вечеряє без сина. У цей час їхній герой – на службі у Збройних Силах України, оберігає своїх близьких і рідний дім, виборює незалежність України і свободу для своїх нащадків.
– Мені довелося стояти на захисті на двох напрямках – Запорізькому і Луганському. На фронті людина розкривається зовсім з іншої сторони, проявляються такі риси, про які впродовж мирного життя можна ніколи не дізнатися, – розповідає Лєвша. – Є сумний досвід, який хотілося б забути назавжди, але повага і шана до побратимів ніколи не дозволить мені цього зробити. Нам усім щодня доводиться проходити через складні випробування, які відбиваються у пам’яті.
На фронті захисник зустрів і співробітників запорізьких підприємств Метінвесту. Сьогодні побратими проходять службу в одному підрозділі, підтримують одне одного і допомагають долати труднощі.
– Ми досить часто спілкуємося по службі, і поза нею. З багатьма з них я познайомився вже у лавах Збройних сил України. Наші колеги, що зараз працюють на підприємствах і підтримують економіку країни, постійно на зв’язку, і готові допомогти, коли це потрібно, – додав захисник.
Родина підтримала сина, попри велику стурбованість, батьки вірять у перемогу України і чекають на героя вдома.
– Спочатку мені, як і будь-якій людині, було трохи страшно, бо це крок у невідомість, і неможливо спрогнозувати, що буде далі. Але у день призиву я вже познайомився за своїми побратимами, які разом зі мною проходили медкомісію, і тим же складом ми згодом, після навчання відправилися на «нуль». Ми приблизно розуміли, що на нас чекає, і тренування дійсно допомогли підготуватися і фізично, і морально. До того ж, у мене в пам’яті ще були свіжі навички зі строкової служби, яку я закінчив незадовго до мобілізації, – зазначив Лєвша. – Я хочу якнайшвидше завершити цю війну і повернути мир в мою країну. Але війна сама себе не закінчить, тож ми стоятимемо до останнього. Останні роки змусили мене сильно переосмислити моє життя, і я вже будую плани на майбутнє, бо вірю у те, що в Україні воно буде вільним і перспективним.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
