На криворізькі підприємства Метінвесту продовжують повертатися ветерани російсько-української війни, один з них - співробітник Центрального ГЗК Валерій Кропова. Валерій – приклад для наслідування, чемпіон ветеранських змагань та відповідальний фахівець ремонтно-експлуатаційного цеху. Ветеран розповів про своє поранення, повернення на комбінат, протезування і розписані відтепер на місяці вперед спортивні вікенди.Той самий деньВалерію 52, і ще донедавна він був частиною славетної 17-ї окремої танкової Криворізької бригади ім. Костянтина Пестушка. У 2014-2015 роках воював у гарячих точках першої фази війни, зокрема виходив із Дебальцівського котла.Згодом ветеран повернувся до цивільного життя, до роботи на Центральному ГЗК, на який прийшов у 2005-му і де за роки став визнаним профі – машиністом бурового верстата. Але за пару років Валерій Кропова знову пішов на службу.– Моя військова спеціальність – інженер-сапер, я офіцер. І 2017-го підписав контракт на п’ять років, а прослужив, так вий

Кращі світові практики – для підтримки ветеранів. Лідери громадської організації «Серце Азовсталі» і американської асоціації ветеранських організацій America’s Warrior Partnership під час візиту до Кам’янського побували на Каметсталі і зустрілися з ветеранським активом підприємства. «Серце Азовсталі» – проєкт, створений для допомоги захисникам і захисницям Маріуполя та їхнім родинам і є частиною мілітарної ініціативи «Сталевий фронт Ріната Ахметова», спрямованої на всебічну підтримку українських військових. Практики, методології, політики надання допомоги ветеранам, створені за два роки активної роботи в співпраці із самими ветеранами, – це великий досвід, яким «Серце Азовсталі» готовий ділитися, насамперед, з громадами та підприємствами, де працюють ветерани. Кам’янське стало однією з пілотних громад для реалізації такої програми, оскільки особлива увага зосереджена у містах, де є ключові підприємства Групи Метінвест – соціально відповідальні бізнеси, які готові реалізувати політику

Запоріжсталь Групи Метінвест у 2024 році згідно інвестиційної програми підприємства виконав капітальні ремонти основних виробничих агрегатів, а також реалізував інвестпроєкти з охорони праці, інформаційних технологій та соціальної сфери із загальним обсягом інвестицій у 938 млн гривень. Серед ключових проєктів з оновлення обладнання, реалізованих у 2024 році – ремонт доменної печі №2, №3 та №4 з загальним об’ємом інвестицій понад 230 млн гривень. Аналогічні інвестиції скеровано на виконання комплексу капітальних ремонтів основних агрегатів прокатного переділу. Комбінат виконав капітальний ремонт устаткування двох агломашин, включно із ревізією природоохоронного обладнання. Також впроваджено ряд інвестиційних проєктів з діджиталізації виробничих процесів та оновлення IT інфраструктури. Щороку підприємство інвестує у покращення умов робочого побуту для працівників: капітально відремонтовано два санітарно-побутові приміщення та встановлено два нових модульних санкорпуси.«Головний фокус пр

Метінвест Політехніка продовжує впроваджувати інноваційні підходи до навчання з охорони праці, допомагаючи підприємствам мінімізувати виробничі ризики. У рамках цього напряму на Каметсталі відбувся цикл дводенних тренінгів для лінійних керівників, присвячений безпечній роботі із залізничним транспортом. Програма включала аналіз реальних виробничих ситуацій, оцінку критичних ризиків та використання кейсів запобігання травматизму.Залізничний транспорт є важливою частиною виробничого процесу металургійних підприємств, але водночас пов’язаний із підвищеною небезпекою. Неправильна організація робіт, порушення технічних регламентів та людський фактор можуть стати причиною нещасних випадків. Саме тому навчання було зосереджене на практичних аспектах безпеки: учасники розбирали реальні кейси, моделювали критичні ситуації та шукали ефективні рішення для зниження ризиків.Наталія Володченкова Наталія Володченкова, декан гірничо-металургійного факультету Метінвест Політехніки, зауважує, що сучасні

З початку повномасштабної війни гуманітарний хаб Метінвесту, створений на базі Запоріжсталі, сформував та відвантажив українцям 1 млн 100 тисяч продуктових та гігієнічних наборів першої потреби. Зокрема 2024 року волонтери комбінату сформували близько 144 тисячі гуманітарних наборів для людей, які постраждали внаслідок воєнних дій.Гуманітарна допомога надається у межах програми «Порятунок життів» Фонду Ріната Ахметова та гуманітарного проєкту «Рятуємо життя», заснованого Метінвестом у координації з Фондом Ріната Ахметова. Географія допомоги поширюється на Запорізьку, Донецьку, Дніпропетровську, Херсонську, Миколаївську, Одеську та інші області.- Гуманітарний розподільчий центр на базі Запоріжсталі зосереджує свої зусилля на підтримці тих, хто опинився в складних життєвих обставинах. Ми прагнемо забезпечити базові потреби для жителів прифронтових регіонів, вимушених переселенців та допомогти їм подолати труднощі, спричинені війною. Хаб продовжує свою важливу місію: 2025 року запланован

Операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко в інтерв’ю Прямому каналу розповів про допомогу захисникам у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова за три роки повномасштабної війни, найкращі розробки сталевого виробництва для армії та плани на 2025-й рік.– Ми зустрічаємося з вами на порозі четвертого року повномасштабного вторгнення – років великої війни, років співпраці вас, вашої компанії як Сталевого Фронту із Силами оборони. Пригадайте, з чого все почалося. – Фактично війна для нас почалася ще з 2014 року, і ми досить багато допомагали Силам оборони. Але це була більше допомога речами, які ми купували. Однак із моменту повномасштабного вторгнення в Україну вона зросла в рази й сегментувалася на два напрямки. Перший – те, що ми можемо системно купувати і передавати війську. Другий – те, що ми можемо виробляти на власних виробничих майданчиках.Для нас особливо важливо, щоб ця допомога була не разовою – тобто передали, забули й більше цим не займаємося, –

Завдяки особистій мужності і професіоналізму запоріжсталівця, військового Андрія Дмитренка був розблокований важливий шлях.Слюсар, водій, металург – неповний список професій, в яких до повномасштабної війни встиг спробувати себе запоріжець Андрій Дмитренко. Як і більшість українців, він просто жив, працював, виховував дітей. Андрій не мріяв про подвиги чи військову славу. І ніщо не віщувало, що цей скромний працівник стане воїном. Сьогодні ж він – механік-водій танка 15 бригади Нацгвардії «Кара-Даг» з позивним «Собака».Проявив наполегливість і винахідливість, щоб піти на фронтАндрій Дмитренко перепробував різні професії: водив автобус, з 2017 року працював на Запоріжсталі в цеху підготовки составів. Життя змінило повномасштабне вторгнення росії в Україну: - Саме такі звичайні українці, як Андрій, стали справжніми героями цієї війни, довівши, що для захисту Батьківщини не обов'язково бути професійним військовим – достатньо мати мужнє серце і любов до України, – написали на сторінці 15

Перший в Україні приватний гірничо-металургійний університет розпочинає співпрацю з Дніпровською міською радою для експертизи та вдосконалення освітніх програм професійно-технічних училищ і коледжів. Метою ініціативи є популяризація технічних професій та підготовка висококваліфікованих спеціалістів безпосередньо в регіоні, які здатні успішно конкурувати на ринку праці та сприяти розвитку української промисловості.Однією з найбільших проблем української промисловості є дефіцит кваліфікованих кадрів, зокрема у таких стратегічно важливих сферах, як гірництво, металургія, електротехніка та автоматизація. Для того, щоб готувати висококласних фахівців з практичними навичками, важливо, щоб освіта була максимально наближена до реальних умов виробництва — у містах з розвиненою промисловою інфраструктурою. На жаль, освітні програми профтехучилищ і коледжів часто не встигають за швидкими змінами у виробництві, через що виникають труднощі в підготовці спеціалістів, здатних ефективно працювати на

На черговій зустрічі у межах проєкту «Спілкуй. Ветеран» обговорювали, як зробити комфортнішим повернення військових до цивільного суспільства.Як подолати бар'єри та тригери у спілкуванні з ветеранами війни – ця важлива тема стала ключовою на черговій зустрічі, яка відбулась у Запоріжжі у межах проєкту «Спілкуй. Ветеран». Зазначимо, що дискусійні платформи, в межах яких обговорюються важливі для захисників питання, проходять в межах проєкту раз на місяць. Ці питання стосуються юридичної, медичної допомоги, психологічної, пільг та інших важливих соціальних аспектів, де захисники потребують уваги та підтримки.Регіональний координатор Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» Сергій Дружинін підкреслив, що цей захід спрямований на побудову діалогу між суспільством і ветеранами, які є невід'ємною частиною суспільства.- Суспільство має бути готовим до того, щоб розуміти ветеранів. І цей захід направлений на те, щоб підняти питання, які можуть викликати певний резонанс в думках л

Що ми знаємо про Лесю Українку? Та майже все, адже ця вольова жінка вже понад 150 років привертає до себе увагу дослідників. Але широкому загалу вона досі відома здебільшого як авторка «Лісової пісні». Хочемо це виправити, бо насправді наша Леся – ще й талановита історикиня, перекладачка, науковиця, яка майже на століття випередила свій час.А ви готові дізнатися найцікавіше про «таємне» життя Лесі та мистецтво, що стало її зброєю проти безжального фатуму?Жива легендаЯсна та місячна волинська ніч. Довкола – ні душі, тільки налякане дівча пробирається від садиби Косачів углиб лісу. Налякане, але цілеспрямоване: вже не вперше безшумно сновигає між дерев, сподіваючись бодай одним оком поглянути на містичну істоту – Мавку, яка, за чутками, вподобала собі мальовничу галяву неподалік людської оселі.Так і зростала Леся – у багатому світі українського фольклору та власної фантазії. Втім, у казку тікала ще й тому, що вдома їй бракувало материної теплоти. «Войовнича українофілка» й письменниця О