У грудні 2023 року надійшли страшна звістка про загибель шляхового майстра управління залізничного транспорту Дмитра Алімова.
38-річний Дмитро Алімов працював в управлінні залізничного транспорту Запоріжсталі майже 14 років. Починав свій кар’єрний шлях у складі теперішнього Запорізького ливарно-механічного заводу. Згодом долучився до команди УЗТ монтером колії. Багато працював, навчався, та за декілька років став шляховим майстром, відповідав за своєчасні та якісні ремонти залізничних шляхів та стрілочних переводів. Відповідальний та ініціативний, Дмитро брав активну участь у системі подання пропозицій, які поліпшували роботу.
Життя Дмитра докорінно змінилося у квітні 22-го, коли він став до лав Збройних Сил України. Разом з побратимами, Дмитро Алімов тримав оборону на Донецькому напрямку, пройшов чимало важких боїв, був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На жаль, у грудні 2023-го чоловік загинув, захищаючи Україну від ворога.
- Всі колеги знали: якщо Дмитро береться за справу – все буде зроблено на совість. Він просто не міг інакше, – розповідає його колега, начальник дільниці поточного утримання та ремонту колії УЗТ Олександр ШУРУЄВ. – Ми і зараз нерідко згадуємо Дмитра – як професійного фахівця, та перш за все – добру, порядну та відкриту людину. Для усього колективу нашого підрозділу це невиправна втрата.
Незадовго після загибелі Дмитра у соціальних мережах з’явилася інформація, що чоловік став одним з двох бійців, які потрапили в оточення поблизу Степового. Про це написав у своєму фейсбуці запорізький журналіст-військовослужбовець Олександр Верьовкін, який знав Дмитра особисто. Зі слів журналіста, Дмитра Алімова разом з побратимом кацапи вбили на місці під час здачі в полон. Усе це – зафільмував дрон, а кадри з місця подій облетіли чи не весь світ.
- Ми знали Дмитра як звичайного, доброго, працьовитого хлопця, вірного товариша, як солдата, який прийшов на захист свого народу за першим покликом і був готовий до останнього виконати наказ. Таким він для нас навіки й залишиться. Слава героям! – писав Олександр Верьовкін.
