– Дорогі друзі! Я – Енвер Цкітішвілі, генеральний директор комбінату Азовсталь. Звертаюся до всіх, хто сьогодні читає ЗМІ. Змушений це зробити, бо мене глибоко зачепила інформація, що поширюється в мережі, про обстріл комбінату Азовсталь у місті Маріуполь. Я уважно подивився відео, яке почало розповсюджуватися в інтернеті. Побачив, як люди реагують на це, і вирішив зробити заяву. 

24 лютого, коли розпочалася війна, ми, керівники комбінату Азовсталь, дуже грамотно розробили програму зупинки підприємства. Що це значить? Ми зупинили коксові печі, знизили температуру, залили їх рідким склом для того, щоб не дати можливість далі йти процесу коксування та максимально високого вироблення коксового газу і таким чином ми максимально знизили, до абсолютно безпечного рівня, екологічне навантаження на місто. Для життя мешканців міста Маріуполя коксові батареї вже не становлять жодної небезпеки.

Ми правильно зупинили доменні печі. Спочатку проплавили всю шихту, після чого ми завантажили їх коксом. Після цього ще раз проплавили кокс, щоб вийти в нуль на лещаді. І залишили тільки той чавун, який зберігся в лещаді й завжди залишається в доменних печах, коли їх зупиняють на невизначено довгий термін. Весь цей час усі прилади автоматичної системи контролю за екологічною та технологічною складовою роботи доменних печей і коксових батарей контролювали наші співробітники. Які вже з 24-28 числа, попри постійні обстріли, що відбуваються в місті, все ж таки приходили на роботу, показували чудеса героїзму й відданості компанії, відданості комбінату Азовсталь, своїй роботі, своїй справі та місту Маріуполю. Отже, ми абсолютно безпечно зупинили доменні печі.

Якщо подивитися в недалеке минуле, ми побачимо з вами час, коли, на жаль, комбінат Азовсталь уже був зупинений повністю. Це було в 1941 році. А у вересні 1943 року, коли Маріуполь звільнили й радянські війська ввійшли до міста, почалася розбудова комбінату. Тоді ми набули перший досвід, за яким побудували нові печі, нові коксові батареї. Ми збудували виробництво заново. Ми зробили так, що комбінат Азовсталь став найкращим комбінатом в Україні. І я не побоюсь сказати – у Європі.

Хочу сказати про ті два снаряди, які ми бачили на відео. Перший снаряд ліг на вугільний склад, другий потрапив дуже близько до коксової батареї. Зараз рано, та й не можна говорити, що комбінат Азовсталь зупинено назавжди. Ми повернемось до міста, ми відбудуємо цей комбінат, ми відродимо його. І він буде так само працювати та приносити славу Україні, як він це робив завжди. Тому що Маріуполь – це Україна, Азовсталь – це Україна. Була, є і буде! Слава Україні!