Половину життя знаний виробничник присвятив опануванню професії на металургійному гіганті.
Багато років ветерани Запоріжсталі писали історію комбінату, вона надійно та міцно спліталася з їх власною історією життя. Здається, вони встигали все: працювали, навчалися самі та навчали інших, передавали із покоління в покоління традиції любові до вогняної професії, жили і працювали «на одній хвилі». Сьогодні вони – на заслуженому відпочинку, однак і досі зберігають міцний зв’язок з рідним комбінатом, де їх цінують і пам’ятають досі. Нещодавно з 85-річним ювілеєм ветерана Запоріжсталі Віктора Андрійовича Чирву привітали представники підприємства.
– Наші люди назавжди вписані в літопис комбінату, бо вони власною працею будували майбутнє Запоріжсталі. Так, як робимо ми сьогодні. Бажаємо Почесному металургу міцного здоров'я, козацької наснаги, мирного неба і жаги до життя, – привітав ветерана директор з виробництва Андрій КРИВЦОВ.
Віктор Андрійович присвятив роботі на комбінаті 44 роки свого життя. Працював у цеху гарячої прокатки підручним різальника, потім – вальцювальника, посадчика металу. Згодом професійність та відповідальність металурга стали у нагоді на посаді оператора керування станом БТЛС-1680, а ще пізніше – вальцювальника.
Ветеран навчив тонкощам роботи чимало запоріжсталівців, які сьогодні продовжують працювати на рідному підприємстві. Відданість металургії, талант до наставництва та незмінне вміння працювати на найкращий результат відзначали колеги по роботі. Ці ж риси отримали заслужене визнання на професійному щаблі: Віктора Андрійовича неодноразово відзначали високими нагородами. Зокрема, у 1977 році він отримав звання Почесного металурга України.
– Цей шлях – дійсно довжиною у життя. Тут ми не просто працювали, ми знаходили нові знайомства, навчалися, колективи ставили справжньою другою родиною. Все це неможливо викреслити, цей досвід назавжди залишається зі мною. І я пишаюся, що присвятив себе металургії та Запоріжсталі, – зазначив Віктор Андрійович.
Молода кранівниця ділиться своїм досвідом працевлаштування на Запоріжсталь за програмою «Перше робоче місце».
Дар’я ЖУКОВСЬКА
Дар’я ЖУКОВСЬКА – молода кранівниця цеху гарячої прокатки Запоріжсталі. Професію обрала не випадково: після трирічного навчання у коледжі пішла на комбінат стопами бабусі.
- Спершу я дуже боялася працювати на крані. Навчатися та тренуватися на симуляторах – одне, а практичне опанування, безпосередньо робота у цеху – зовсім інше. Тож я переживала, що не впораюся, припущуся грубої помилки, – зізнається кранівниця.
Валентина КАСІЯНЕНКО
Фахівчиня приєдналася до команди комбінату менше, ніж рік тому, але вже призвичаїлася на робочому місці, влилася в колектив. За це вдячна, зокрема, своїй колезі та досвідченій наставниці – Валентині КАСІЯНЕНКО.
- Вона мене багато чому навчила. Навіть тоді, коли я дуже хвилювалася, була готова опустити руки, вона мене підтримувала, додавала віри в себе. Валентина допомогла мені більше дізнатися про тонкощі роботи саме на цій дільниці, зі слябами, щоб моя адаптація на робочому місці проходила швидше та комфортніше, – додає Дар’я.
Сама ж Валентина працевлаштувалася на Запоріжсталь понад 30 років тому, має чимало досвіду роботи на крані – на різних дільницях, з різними вантажами. І зараз ділиться своїми знаннями з новачками.
- Багато кого навчала за роки роботи, фахівців зо 15, не менше, – з посмішкою згадує Валентина. – Були й ті, кому трохи більше часу треба на те, щоб «приборкати» кран. Дар’я ж навчалася швидко. Дуже спокійна, уважна, відповідальна, схоплювала все, як-то кажуть, на льоту.
До речі, Дар’я стала однією з більш ніж 80 учасників програми «Перше робоче місце», яка працює на Запоріжсталі для випускників професійно-технічних навчальних закладів, коледжів, технікумів та університетів. Протягом року, окрім заробітних плат та премій, молодь отримує додатково 50 тисяч гривень.
- Про цю програму нам розповідали ще під час профорієнтаційних зустрічей. Та й навіть без виплати, я б все одно працевлаштувала на комбінат. Розмірковуючи над першим місцем роботи, я першочергово шукала стабільності та надійності, прозорих та зрозумілих умов праці. Запоріжсталь ідеально підійшов за цими «пошуковими запитами». Матеріальне заохочення стало додатковим приємним бонусом, – каже молода фахівчиня.
