У непростих умовах, але з гідними показниками колектив ЗФ «Свято-Варваринська» зустрічає тринадцятий день народження свого підприємства.
Дмитро Шило
Дмитро Шило прийшов на фабрику у 2009 році. До цього він працював на заводі «Електродвигун». Був уже досвідченим слюсарем, але на той час завод доживав останні дні, зарплату затримували, тож Дмитро вирішив шукати нове місце на молодому перспективному підприємстві. Те, що воно належало до вугільної промисловості, вже давало гарантії стабільності та впевненості в завтрашньому дні.
Фахівцеві доводилося брати участь у таких великих ремонтах, як заміна канатів стрічкового полотна на КЛК завдовжки понад п'ять кілометрів. Подібні роботи на той час виконували лише закордонні фахівці. Запрошувати їх в Україну було дуже дорого, тоді керівництво фабрики вирішило відправити до Німеччини на навчання своїх людей. Серед них був Дмитро Шило.
Там співробітники фабрики пройшли навчання на виробництві з виготовлення канатів BRIDON BEKAERT та отримали сертифікати, що дозволяють виконувати роботи з ремонту й зрощування сталевих канатів. Ба більше, збагачувачі запропонували свою технологію зрощування канатів, яка виявилася значно ефективнішою та була схвалена представниками фірми-виробника.
Зараз Дмитро, як і весь колектив «Свято-Варваринської», докладає максимум зусиль, щоб фабрика працювала. Його солідний досвід і високий професіоналізм потрібні рідному підприємству як ніколи. Вдома фахівця чекають дружина та син-підліток. Виїжджати сім'я не збирається. Вони залишаються, щоб підтримати виробництво, а отже й усю країну.
Про своє рішення я не пошкодував жодного разу. На фабриці спочатку обслуговував стаціонарні установки, тепер у зоні моєї відповідальності канатно-стрічковий конвеєр і вантажопідіймальні механізми. Загалом, зараз я знаю, як працює будь-яке обладнання та можу виправити будь-яку неполадку. Все приходить із досвідом.
— Дмитро ШИЛО, слюсар черговий та з ремонту обладнання.
Олена Любченко
Ще один старожил підприємства – Олена Любченко. Вона працює у відділі технічного контролю з 2009 року. Прийшла на «Свято-Варваринську» з ЦЗФ «Курахівська». Вибрала нову фабрику тому, що тут були добрі перспективи для кар'єрного зростання та непогана зарплатня. Починала пробовідбірником, поступово доросла до майстра.
За сумлінну працю Олену неодноразово відзначали грамотами. Також вона була нагороджена Знаком святої великомучениці Варвари. Її чоловік також збагачувач, тільки працює на іншому підприємстві. Нещодавно у їхньої дорослої доньки, яка зараз мешкає в Одесі, народилася дівчинка. Олена мріє про якнайшвидше закінчення війни, щоб разом із чоловіком побачити онуку, потримати її на руках, притиснути до серця. А поки що збагачувачі віддають усі свої сили роботі.
Ми беремо проби переробленого на фабриці вугілля для подальшого контролю якості. Також контролюємо якість відвантажуваного у вагони концентрату перед відправленням на металургійні заводи. Всі проби вирушають до нашої вуглехімічної лабораторії, яка видає свій вердикт. Працювати у ВТК не складно, головне у нашій справі – це уважність і любов до своєї професії.
— Олена ЛЮБЧЕНКО, майстер ВТК.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
