Хлопець з міцними, як сталь, руками, рішучим поглядом очей та щирою доброю посмішкою. Щодня разом зі своїми бойовими побратимами він наближає мирний світанок для України. Проте свої власні світанки вже два роки зустрічає далеко від рідного міста та родини.  

До війни Микита працював слюсарем з ремонту вагонного депо управління залізничного транспорту Каметсталі – ладнав складні механізми і своїм відповідальним ставленням до роботи заслужив на повагу колег. Та з перших днів війни його життя кардинально змінилося. Наприкінці лютого 2022-го хлопець був мобілізований до лав ЗСУ.  

Не маючи бойового досвіду, він щиро бажав захищати свою землю, тому стрімко опанував військову справу. І не шкодує про свій вибір. Бо вірить і знає, що все буде добре і що Україна врешті-решт переможе. І, звісно, вже мріє про те, як повернеться додому, до мирного життя, де чекають рідні і друзі. Саме вони – міцна мотивація воїна битися далі, щоб захистити найдорожче.  

Ще одним справжнім променем світла на війні для Микити є допомога Метінвесту та колег з Каметсталі. Небайдужі працівники УЗТ збирають і передають військовим кошти, адже розуміють, як важливо хлопцям на передовій відчувати їхню підтримку.  

– На зібрані гроші було придбано дрон та тепловізори, за що ми з хлопцями дуже вдячні моїм колегам з Каметсталі, – розповідає Микита. – Від Сталевого Фронту Ріната Ахметова я отримав бронежилет і каску. Така міцна підтримка справді надає сил та мотивації йти далі. І ми, ЗСУ, обов’язково захистимо Україну. Хочеться сказати людям: цінуйте тих, хто поряд, цінуйте кожну хвилину разом з коханими та рідними. Час – це справжній скарб, але його дуже мало у кожного. Мені б хотілося, щоб, незважаючи на війну, люди посміхалися і просто раділи життю. А ми захистимо і прикриємо вас – наш надійний тил. 

Тримайся, захисник! Пишаємося та кожен день чекаємо твого повернення з Перемогою! Слава Україні!