Перша вища освіта нового магістра ніяк не була пов’язана ні з механікою, ні з електронікою, ні, тим більше, з мехатронікою. У студентські роки Олесь вивчав економіку підприємств та фінанси. У відділі поточних та капітальних ремонтів чоловік займався розробкою графіків, порівнянням плану-факту проведення ремонтів, прораховував відхилення, писав коментарі та розбирав причини невідповідностей. Та задля подальшого кар’єрного зростання на гірничодобувному підприємстві йому вкрай не вистачало технічної освіти.

«Як тільки Метінвест Політехніка оголосив про набір до магістратури, я одразу вирішив вступати. Найцікавішим напрямком мені видалося комп’ютерне конструювання мехатронних систем. Адже завяки цьому можна автоматизовувати процес виробництва. Зробити керування екскаватора дистанційним або виконати георозвідку у кар’єрі з допомогою дрона – можливо завдяки цій науці. Тобто зробити механічне більш комп’ютерізованим та сучасним», – захоплено розповідає магістр.

Оскільки у відділлі, де працює Олесь Самохін, дуже відповідально ставляться до обов’язків та термінів їх виконання, чоловік став практично зразковим здобувачем освіти. Уподовж всього навчання вечорами він сумлінно сидів на парах онлайн і всотував нові знання. Через те, що усі його одногрупники також здобували вже другу вищу освіту і мали певний досвід роботи на підприємствах, на заняттях усі були вмотивовані й зацікавлені. Це надавало наснаги викладачам.

«Майже половина нашої групи були з Північного ГЗК. Ще були студенти з Центрального,  Південного й «Каметсталі». Контингент доволі серйозний. Викладачам було цікаво з нами, бо ми конструктивно сперечалися, розповідали, як ми вирішуємо ті чи інші задачі на своїх підприємствах. Було таке, що викладач розповідав нам про якесь обладнання, а у нас воно вже інше, сучасніше. Тоді на наступну пару нам готували вже оновлену інформацію. Можу сказати, що викладачі у нас були дуже самовіддані і намагалися дати матеріалу навіть більше, ніж було потрібно за програмою», – розповідає Олесь САМОХІН.

Якою б корисною не була теорія, але найбільше майбутньому магістру подобалися практичні заняття. Йому було цікаво вивчати різні модулі, які вони з одногрупниками підключали до плати Ардуліно. А ще написання коду для обладнання, щоб воно рухалося чи зупинялося за заданим алгоритмом. Одна справа, коли це демонстрував викладач, а інша – коли робиш сам і тобі це вдається. У своїй дипломній роботі Олесь працював над темою покращення екскавації ЕКГ-10. Зізнається, що на самому захисті не хвилювася, бо відчував підтриму колег і розраховував на свій досвід.

«Оскільки я неодноразово брав участь у онлайн-нарадах в Тeams, то я себе налаштував, що це просто робочий процес і відповідав на питання. Екзаменаційна комісія була позитивно налаштована. Щоб довго не тягнути, я захищався другим і зробив це успішно. Тепер я маю диплом магістра першого в Україні недержавного технічного університету Метінвест Політехніка», – з гордістю підсумовує спеціаліст.