Історія 10.11.2021 Читати 20 хв

ЗАПОРІЖСТАЛЬ: ВЕЛИКА ІСТОРІЯ

Будь-яка велика історія починається з маленького випадку. Практично будь-яка, але не історія Запоріжсталі. Побачивши цей меткомбінат наживо, стає зрозуміло, тут – усе рекордне. Починаючи від величезного виробництва, яке збудували менше, ніж за три роки, і закінчуючи обсягами продукції, що виробляється.
 

У листопаді Запоріжсталі виповнюється 88 років. Сьогодні це один із найбільших заводів у Європі, з особливою історією та чудовими співробітниками. Гортайте вниз і за кілька хвилин пройдіть 88-річний шлях комбінату.

ЕНЕРГІЯ СТВОРЕННЯ

 

Травень 1929

Ухвалено рішення про будівництво в Запоріжжі великого промислового комплексу чорної та кольорової металургії – Дніпрокомбінату, куди спочатку входив завод листових сталей – сучасний Запоріжсталь.

 

Січень 1931

Старт будівництва нового металургійного гіганта. За обсягом будівельних робіт Дніпрокомбінат був більшим за Магнітобуд і Кузнецькбуд. Загалом було вийнято 600 тисяч кубометрів землі, укладено 100 тисяч кубометрів бетону, збудовано 45 км залізничних колій. Згодом багато будівельників Запоріжсталі залишалися працювати на заводі.

 

Жовтень 1932

На проммайданчик майбутнього комбінату подали електроенергію з щойно побудованої ДніпроГЕС, на той момент найбільшої у світі гідроелектростанції.

 

16 листопада 1933 

Була задута перша домна – «Комсомольська» – найпотужніша в Україні. Об'єм ДП №1 – 960 кубічних метрів. Цей день увійшов в історію як День народження Запоріжсталі.

 

6 березня 1934 

Задули другу доменну піч. На той час завод став настільки потужним, що було ухвалено рішення вивести його зі складу Дніпровського промислового комбінату.

 

21 вересня 1935 

Вступає в дію перша мартенівська піч. Об 11:30 сталевар Цвіркун зварив сталь, а помічник сталевара Бондаренко пробив льотку на її випуск. Слідом за першою мартенівською піччю в експлуатацію вводиться другий,
потім третій сталеплавильні агрегати.

У 1937 році з квадратного метра поду мартенівських печей запоріжсталівці одержують 6-10,5 тонни сталі, тоді як у середньому на металургійних підприємствах країни цей показник становив лише 4,33 тонни.

 

Квітень 1937

Входить в експлуатацію слябінг – перший не тільки в країні, а й у Європі та третій у світі.

 

1 травня 1938

Вступає в дію доменна піч №3. Її об’єм складає 1300 кубічних метрів – на 10% більше за найбільші печі США, а продуктивність агрегату в перший же рік експлуатації доводиться до 1455 тонн чавуну на добу. Також входить у роботу перший в Європі безперервний стан гарячої прокатки тонколистової сталі, який у 30-ті роки за своєю потужністю та пропускною здатністю не мав аналогів.

 

1939

У квітні запрацював цех холодної прокатки №1. Новий підрозділ через його потужність назвали «завод у заводі». 1 травня запоріжсталівські металурги встановлюють на ДП №3 світовий рекорд продуктивності – 1650 тонн чавуну. Рекорд тримається лише 2 дні. 3 травня 1949 року доменники Запоріжсталі видають на-гора 1750 тонн чавуну, а 25 травня добова виплавка доводиться до 1975 тонн, тим самим перекривається проєктна потужність ДП №3.

Конгломерат заводів, які діяли під маркою Дніпровського промислового комбінату, розпався. «Дніпроспецсталь», феросплавний, вогнетривкий заводи стали самостійними підприємствами. Почався новий етап у розвитку Запоріжсталі. До 1940 року на підприємстві випускалося 70% сталевого листа від загального обсягу, виробленого на заводах СРСР.

 

Розміри Запоріжсталі по-справжньому можна оцінити лише після порівняння комбінату з аналогічними підприємствами Європи та США. Такого потужного об'єднання низки виробництв ми не зустрічали в жодній країні.

— Ісаак Рогачевський, перший директор Запоріжсталі, 1934-1937

ПЕРША НІЧ НА ДОМНІ  

Мало хто пам'ятає момент своєї появи на світ, але ми знайшли матеріал, який назавжди зафіксував цей момент – коли була задута перша домна.

Що може зрівнятися з видовищем, яке бачив доменний цех 15 листопада ввечері? Наткнувшись на потужні вогні прожекторів, нічна імла позадкувала назад – за будівлю розливної машини, за бункери, за естакади, за насосну станцію... Біля домни, осяяні вогнями електрики та полум'я, що палахкотіло в кауперах, радісні обличчя робітників. Крики «ура», рукостискання, вітання.

ПЕРША ДОМНА ДНІПРОКОМБІНАТУ ЗАДУТА!



***  

На вахті зміна інженера Белана. Майстер Руднєв керує роботою зміни. Але не залишає свого посту обер-майстер Башаров, до півночі не йде з домни технічний директор Запоріжсталі Кащенко, начальник цеху Шешуков, а його помічник Дмитраш залишається чергувати на всю ніч.

Мирно гуде повітря в фурмах, дзюрчить вода в жолобах, підвішених до кільцевого повітропроводу.

Дуття 0,2 атмосфери!

Повітродувка при мінімальному навантаженні дає більше, ніж потрібно в перші години роботи домни. Поворотом штурвала відкривається шибер снорта. Частина повітря йде в димову трубу. Домна отримує той тиск, який їй потрібний.

***  

Усе сильніше гримить вогонь у домні. Багряний газ плавно виходить зі свічок і зникає в темному небі. Запах газу відчувається біля печі. Це він пробивається зі ще незашлакованих щілин.

Башаров бере смолоскип, обходить навколо печі й біля самого підніжжя її запалює газ. Він спалахує синюватими язиками, надаючи картині ще більшої грандіозності. 12 година. Як із землі зросла зміна інженера Вольфсона.

Домна йде нормально, − повідомляють йому.

Усе гаразд. Усі пости займають нові робітники..  

***  

Мірно працює повітродувка. Доменники не турбують силовиків: повітря вистачає з надлишком. Повітродувка працює без напруги. Але це не заспокоює інженерів Василевського та Клейна.

− Треба пильно дивитися, бути напоготові! Не допустимо найменшого перебою з подачею повітря. Домна працює.

І силовики опинилися на висоті становища: двічі за ніч вибивалася електроенергія й обидва рази зміни безболісно переходили на роботу паровими турбінами. Але на жодну секунду не переривалася робота повітродувок, домна має надійний силовий резерв.

***  

Щохвилини згоряючи, осідає в домні шихта. То начальник зміни, то обер-майстер, то майстер печі підходять до лебідки біля будки Оттіса та, опускаючи її, вимірюють завантаження печі.

Осадка на метр – дається розпорядження на майданчик підйому для подальшого завантаження. З гуркотом проносяться похиленим мостом скіпи, подаючи в домну руду, кокс, вапняк. Доменний процес іде нормально.

***  

Світанок доменна піч вітала цілим каскадом блискучих іскор зі шлакової льотки. Довгими ломами шлакувальники вибили її, даючи вихід шлаку, що наплавився. Іскри долітають до кінця робочого майданчика. Ось із льотки плавно витікає цівка рідкого шлаку. Звиваючись жолобом, вона проходить усе далі й далі. Майстер Копитенко зачерпнув шлак «ложкою» з триметровою рукояткою, трохи потримав і вибив на підлозі біля домни.

− Білий шлак, гарний. Значить, добре йде процес.

***  

Перша домна Дніпрокомбінату розпочала другий день свого виробничого життя.

ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ

 

Початок 1941

Дали свою першу продукцію 8-а та 9-а мартенівські печі. Будується доменна піч № 4. Розробляються й затверджуються нові плани. Передбачалося, що до 1942 року всі цикли виробництва досягнуть проєктної потужності. Але здійсненню задуманого завадила Друга світова війна.

 

18 серпня 1941

Роботу заводу було зупинено. У жовтні за важких умов фронту, що наближається, було демонтовано понад 50 тисяч тонн унікального металургійного обладнання. Евакуйовані верстати й механізми були змонтовані на Магнітогорському металургійному комбінаті. Тут запоріжсталівські мартенівці освоїли виплавку броньової сталі.

 

Жовтень 1943

На заводі розпочато відновлювальні роботи. До кінця року на підприємстві працювало понад тисячу осіб. Було розібрано понад мільйон кубометрів завалів і ґрунту.

Спогади запоріжстальців після звільнення міста у жовтні 1943 року

 

«Руйнування на Запоріжсталі виявилися найбільшими в порівнянні з іншими заводами, що знаходилися на тимчасово окупованій території. На ТЕЦ було підірвано всі котли, зруйновано будівлю, затоплено мазутно-насосну. На прибирання завалів знадобилося два з лишком роки» – із книги «Історії розвитку ТЕЦ».

«Доменна піч №1 підірвана і просіла на три метри, друга лежить на ливарному дворі. Четверта повалена на бункерну естакаду», – спогади інженера Тітенського.

«Я зупинився біля величезної купи руїн. Важко було повірити, що це мартенівський цех. Підірвані кроквяні ферми накрили всі печі, переламані димові труби лежали впоперек будівлі. Будівля була здибленою», – з розповіді інженера Петрова.

ПЕРША ПІСЛЕВОЄННА ПЛАВКА 

Після вибуху доменна піч № 3 осіла, нахилившись верхівкою в бік пиловловлювачів. Вона не перекинулася тільки тому, що на момент зупинки в ній були шихтові матеріали.

Здавалося, був один вихід – демонтувати піч. Але монтажники пішли іншим шляхом. Після того, як піч звільнили від шихти й видалили «козел», підвели під піч гідравлічні домкрати, розрізали кожух і, піднявши один бік, усунули нахил. На підйом і вирівнювання печі в новаторів пішло лише п'ять із половиною годин! Тільки це скоротило час відновлення печі на 2 місяці. До пуску домнини № 3 залишалися не місяці, а дні.

Пам'ятний день 29 червня. Бригада горнових під керівництвом майстра Шевченка та старшого горнового Лиськова готують доменну піч № 3, першу з відновлених, до задувки. На майданчику повно народу. Начальник цеху Щербаков повідомляє про готовність до запуску. У цеху чується наказ: «Задути домну!»

Обер-майстер Горбулєв запалює смолоскип. Через шістнадцять фурменних рукавів у доменну піч уривається ураган розпеченого повітря. Домна задута! У гуркоті й шумі складно почути схвильовані вигуки. У момент задування на головному корпусі ТЕЦ на всю міць заревів гудок, сповіщаючи запоріжцям про початок другого народження заводу. У місті, почувши його, люди зупинялися, і навіть незнайомі обмінювалися рукостисканнями та привітаннями.

30 червня о 15 годині 55 хвилин домна №3 видала перший чавун. Честь зробити перший випуск поділили між собою дві зміни: інженера Слєпишева, майстра Копитенка та старшого горнового Денисова (вони починали випуск) і співробітники інженера Хуторненка, майстра Шевченка та старшого горнового Лиськова, що заступили на зміну, завершили наливку ковшів і закрили чавунну льотку.

 

1947

Зруйнований війною завод відвідала делегація Комісії Організації Об'єднаних Націй з питань допомоги й відновлення. Щодня на підприємство надходило по 200 вагонів обладнання та матеріалів. На проммайданчику працювали в одну зміну 2,5 тисячі електромонтажників, 3,5 тисячі механомонтажників, безліч інших фахівців.

 

30 червня 1947

Заводський паровий гудок сповістив про друге народження Запоріжсталі. Розпочала роботу відновлена ДП №3 – найпотужніша запоріжсталівська домна. Унікальною за своїм відновленням стала ДП №4, перша в країні цільнозварна домна. Сталеві листи зварювали одночасно зовні та зсередини. Тільки при зварюванні горна, шахти й купола печі було зроблено тисячу метрів двостороннього шва завтовшки від 24 до 36 міліметрів. Зварювання корпусу ДП №4 здійснили лише за 34 дні.

 

31 грудня 1950

Ввели в експлуатацію цех із виробництва білої жерсті. Для освоєння нової технології 26 молодих прокатників поїхали вчитися до Новосибірська. На початку 1952 року триклітинний стан №1, що виробляв білу жерсть, вийшов на проєктну потужність.

ЯК ЗАПОРОЖЦІ ПЕРЕМОГУ КУВАЛИ

Він був престижнішим, ніж Lamborghini Veneno. У чергу за ним стояли довше, ніж за Hermes Birkin. Його звеличували більше за Henri IV, Cognac Grande Champagne. Гордість вітчизняного автопрому – «Перемога». Відкриємо таємницю народження автомобіля, який на довгі роки завоював серця 1/7 частини суходолу Землі.

Влітку 1946 року країна потроху приходила до тями після війни. В автомобільне конструкторське бюро надійшло замовлення на термінове виготовлення народного автомобіля. Інженерне завдання стояло складне. У країні був відсутній автолист.

Країни-союзники не постачали до СРСР тонкий сталевий лист. Тоді Запоріжсталь отримала завдання державної важливості в найкоротші терміни налагодити виробництво холоднокатаного листа. Доводилося відновлювати втрачені за роки війни технології. Але ж запоріжсталівці й не з такими завданнями справлялися!

За місяць перший ешелон урочисто пішов до машинобудівників. А за рік на заводі освоїли виробництво широкого холоднокатаного листа, що вирізнявся особливою міцністю. «Перемога» із запорізького металу стала одним із перших автомобілів у світі з кузовом безкрилої форми без випнутих підніжок і фар. За освоєння виробництва тонкого та широкосмугового холоднокатаного листів Запоріжсталь здобула державні нагороди.

За автомобілем вишиковувалися величезні черги. Особливо запеклі купували сотнями лотерейні квитки з надією виграти. Покупка ставала надбанням сім'ї довгі роки.

До речі, ходили чутки, що спочатку автомобіль хотіли назвати «Батьківщина». Дізнавшись про це, голова держави, пихнувши трубкою, з-під вусів сказав: «Ну, і за які гроші нині Батьківщину продати можна?». Конструктори зрозуміли натяк. Так за участю Запоріжсталі й народилася «Перемога».

СПЛАВ ДОСВІДУ ТА ЗНАНЬ

 

Грудень 1952

Уперше в країні були зроблені перші плавки на кисневому дутті. Ця технологія була відпрацьована спільно з фахівцями центрального НДІ чорної металургії. Середня тривалість плавки при промисловому застосуванні кисню зменшується на дві години, а з квадратного метра поду сталеплавильники знімають на сто тонн сталі більше. Для порівняння: без застосування кисню середня тривалість плавки становила 9 годин 48 хвилин, а знімання сталі з квадратного метра поду – 6,4 тонни.

 

1957

На Запоріжсталі виробництво гарячекатаного листа було переведено на рулонний спосіб.

 

1959

Було освоєно виробництво холодногнутих профілів. Цех був оснащений двома профілегибочними станами продуктивністю 230 тис. тонн кожен.

 

У Запоріжжі ми бачили чудові заводи. Вони працюють із повним навантаженням. А деякі агрегати використовуються краще, ніж у нас. Це стосується тривалості міжремонтної кампанії мартенівських та електросталеплавильних печей, яка тут вища за нашу.

— Едвард Райерсон, керівник делегації технічних експертів металургійної промисловості США, газета «Правда України», 1958, 20 листопада

ЯК СТАЛЕВАРЫ КІНО НА ЗАРІЧНІЙ ВУЛИЦІ ЗНІМАЛИ 

Що може бути міцнішим за сталь? Звичайно ж, дружба та кохання! Про це наша історія. Старий ламповий телевізор злегка блимає:

– А ось скажи, чи подобається тобі наше прізвище? Савченко – звучить? – лунає з далеких 50-х років.

– Звучить. Ще й як звучить, – з хитрим прищуром дивлячись на екран, відповідає міцний сивий чоловік. Чи йому не знати. Робітник «Запоріжсталі» Григорій Пометун став прототипом героя фільму «Весна на Зарічній вулиці».

Щоб ужитися в образ, Миколі Рибнікову був потрібен консультант. Вибір припав на передовика виробництва Григорія Пометуна. Йому і без кіно вистачало популярності. У свої 23 роки він був найкращим сталеваром країни, а через кілька років після виходу фільму – наймолодшим металургом, який отримав звання Героя Соціалістичної Праці.

Готелів у Запоріжжі тоді не було. Артисти не лише знімалися поряд із заводчанами, а й жили разом із ними в гуртожитку. Вечеряли, співали пісень. Ділились таємницями професії. Саме Пометун навчив Рибнікова навичкам роботи: як правильно підходити до печі, як пересуватися проммайданчиком. У кадр не потрапив, але завжди був поряд. До речі, і знімався Рибніков у прокопченій формі свого наставника, а свою віддав новому другові.

Вулиця Зарічна з'явилася в Запоріжжі лише після виходу фільму на екрани. А годинник із піснею «Коли весна прийде…» та лава з пам'ятником Рибнікову – у 2013 році, до 80-го ювілею «Запоріжсталі».

Словами «Стоп. Знято» дружба між актором і сталеваром не закінчилася. Микола Рибніков приїжджав на завод щороку на День металурга й обов'язково заходив у гості до Григорія Пометуна на борщ.

Не закінчилося й кохання. Після виходу фільму кілька вчительок школи робітничої молоді стали дружинами своїх учнів. Одна з них – прототип Тетяни Левченко. Але це вже зовсім інша історія...

 

Найбільш пам'ятною в моїй роботі була плавка, яку ми зварили на п'ятому мартені в 1961 році. Пам'ятною тому, що тривала вона 2 години 20 хвилин. За весь рік ми взяли 265 тисяч тонн, а вже в 1967 році — удвічі більше. Свої ж рекорди перекривали щорічно.

— Михайло Кінебас, сталевар
 

1961

Входить у дію третій профілегибочний стан, у квітні 1966-го – вводиться в експлуатацію новий агрегат «1-4А». Протягом перших семи років роботи цех виробив мільйон тонн гнутих профілів. Запорізький цех гнутих профілів був єдиним у країні. Попит на його продукцію виявився настільки великим, що стани працювали в цілодобовому режимі.

 

1962

На Запоріжсталі стає на лад ливарний цех. На той момент – найбільший у Європі, де для виробництва виливниць використовується чавун першої плавки. Вперше у світовій практиці для виготовлення форм і стрижнів застосовуються практичні рідкорухливі самотверднучі суміші. Такі суміші ефективні для виготовлення великих форм і стрижнів. Спочатку вони текучі (рідкі), тому їх можна наливати в опоку, не переймаючись ущільненням. Але через деякий час суміш самовільно твердне й ущільнюється, з високою точністю набуваючи потрібної форми. Ліцензії на виробництво рідкорухливих самотверднучих сумішей у комбіната придбали металургійні компанії Англії, Франції, Японії.

 

27 квітня 1963

Унікальний стан «2800» видав холоднокатані товсті великогабаритні листи зі спеціальних сталей. Цех почав виробляти високоміцний і надміцний метал. Наступного року обсяг продукції, що випускається, збільшили вдвічі.

 

1973

Введено в дію перший агрегат із виробництва металу з полімерним покриттям.

 

1974

Ввели в експлуатацію першу в Україні двованну піч ДСА-1, продуктивність якої в 2,5 рази перевищувала продуктивність звичайних печей.

 

1984

Завод «Запоріжсталь» перетворено на комбінат.

ПОШУК НОВИХ РІШЕНЬ

 

Початок 1990-х

МК «Запоріжсталь» активно формує маркетингову діяльність, веде велику роботу з пошуку нових ринків збуту. Незабаром комбінат – уперше у своїй історії – виходить на світовий ринок сталі як самостійний гравець.

 

1994

Освоєно виробництво 19 нових видів гаряче- та холоднокатаного листа/стрічки для машинобудівної галузі України. Вперше у практиці експлуатації широкосмугових прокатних станів впроваджено енергоощадну технологію прямої (транзитної) прокатки слябів, без попереднього підігріву в методичних печах. При цьому на виробництві однієї тонни продукції досягнуто зниження витрати газу на 75%.

 

1996

Технологію транзитної прокатки Запоріжсталі визнано авторським винаходом і захищено патентом.

 

2003

Вводиться в дію система управління якістю, покликана привести якість продукції у відповідність до міжнародних стандартів.

 

2006

Вперше в Україні в цеху холодної прокатки №1 спорудили 18 стендів ковпакових печей і станцію для виробництва водню: це дало можливість випускати 276 тисяч тонн високоякісного холодного прокату на рік і водночас заощадити 2,5 млн кубометрів природного газу на рік. Встановили й агрегат поздовжнього розпуску: він забезпечує щільне рівномірне змотування, якісне промаслювання й вагу рулонів холоднокатаної смуги згідно з вимогами клієнтів.

 

Жовтень 2011

Входить у роботу установка для вдування пиловугільного палива в доменному цеху. Введення в дію ПВП дозволило суттєво знизити витрату металургійного коксу при виплавці тонни чавуну з 495 до 376 кг.

ОРІЄНТИРИ НА УСПІХ

 

2012

МК «Запоріжсталь» приєднався до Групи Метінвест. Ця подія стала визначальною для подальшого інноваційного розвитку комбінату.

 

Жовтень 2012

Комбінат відновив відвантаження своєї продукції через Запорізький річковий порт.

 

Грудень 2012

На МК «Запоріжсталь» повністю реалізовано великий інвестиційний проєкт – увійшов у роботу сучасний високотехнологічний базисний склад вугілля комплексу установки зі вдування пиловугільного палива, що дозволило повністю відмовитися від використання природного газу в доменному виробництві, знизити витрату коксу.

 

2013

За підтримки Запоріжсталі відбувається конкурс соціальних проєктів «Ми – це місто», у межах корпоративних соціальних програм Групи Метінвест. Чотирнадцятьом переможцям конкурсу комбінат виділив гранти на загальну суму 700 тис. грн.

 

2014

Модернізовано доменну піч №4, побудовано нову лінію соляно-кислотного травлення в ЦХП №1 і нове газоочищення на агломашині №2. Крім того, до програми модернізації підприємства увійшли реконструкція газоочищення агломашин №3-№6, відновлювальні ремонти доменних печей №3 та № 5 і будівництво нової турбоповітродувки.

 

23 марта 2015

Введено в експлуатацію комплекс переробки шлаків «АМКОМ» для утилізації промислових відходів з метою зниження впливу на довкілля.

 

26 травня 2016

Запоріжсталь успішно пройшов ресертифікаційний аудит Системи енергетичного менеджменту на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 50001:2011.

 

20 травня 2017

У відділенні жерсті цеху холодної прокатки №1 Запоріжсталі відбувся перший етап відкритого Кубка України з дрон-рейсингу Zaporizhstal Dron Racing CUP 2017 року.

 
 

8 червня 2017

За підсумками 2016 року колектив Запоріжсталі досяг найкращих результатів серед підприємств Метінвесту та був удостоєний Кубка чемпіона в межах корпоративного конкурсу «Трудове суперництво-2016».

 

5 листопада 2017

Вперше в Запоріжжі відбувся масштабний Zaporizhstal Half Marathon, загальна кількість учасників з усієї України та інших країн становила 1500 осіб. Головним спонсором марафону виступив Запоріжсталь.

 

Квітень 2018

Запоріжсталь завершив важливий екологічний проєкт – модернізацію газоочисних систем агломашин №1-6. Інвестиції в реалізацію проєкту становили понад 1,2 млрд гривень.

 

7-8 червня 2018

На базі комбінату відбулася щорічна науково-технічна конференція доменників «Досвід реконструкції ДП №3 комбінату «Запоріжсталь». Форум зібрав понад 100 науковців, керівників, спеціалістів із доменного виробництва з усієї України.

 

28 жовтня 2018

За підтримки комбінату в Запоріжжі відбувся 2nd Zaporizhstal Half Marathon. У півмарафоні взяли участь понад 1700 людей, підтримали бігунів більш ніж 5000 уболівальників.

 

15 листопада 2018

Роботу комбінату «Запоріжсталь» у сфері покращення якості продукції відзначено сертифікатом «Визнана досконалість – 5 зірок» Європейського фонду менеджменту якості (EFQM).

 

Березень 2019

Запоріжсталь у межах програми екологічної модернізації підприємства ввів в експлуатацію сучасний комплекс перехоплення промислово-зливових стоків. Це дозволило скоротити скидання промислових вод у Дніпро на 5 млн м3 на рік. Інвестиції в проєкт становили 58,5 млн гривень. Новий комплекс перехоплює стічні води та перенаправляє їх на багаторівневе очищення: спочатку в фільтрувальній станції, потім в установці знезараження. Потім очищена вода повертається в оборотний цикл підприємства для повторного використання в технічних потребах.

 

Липень 2019

Комбінат завершив роботи з будівництва нової дороги Північне шосе, що з'єднало Заводський район із центром міста. Північне шосе побудовано без залучення бюджетних коштів, на проєкт підприємство направило 220 млн гривень.

 

7 липня 2019

За підтримки Запоріжсталі відбувся наймасовіший в Україні заплив через Дніпро Riverman.

 

16 грудня 2019

Запоріжсталь отримав найвищу нагороду в номінації «Лідер еко-інвестицій-2019» за реалізацію інвестиційної програми екологічної модернізації виробництва за останні 7 років.

 

17 жовтня 2020

Запоріжсталь приєднався до акції «Мільйон дерев за 24 години» в межах глобального екологічного проєкту «Озеленення України».

 

21 жовтня 2020

Запоріжсталь і Запорізька облдержадміністрація підписали Меморандум щодо спільних зобов'язань у сфері охорони навколишнього середовища. Програма заходів містить десять екологічно орієнтованих рішень для виробництва.

 

29 березня 2021

Комбінат «Запоріжсталь» відзначений нагородою «ЕКОтрансформація» в номінації «За системність екомодернізації згідно з принципами сталого розвитку». Комплексний підхід підприємства до екологізації виробництва дозволив реалізувати найбільші кейси промислової трансформації, які були відзначені як найкращі в галузі.

 

2 квітня 2021

Запоріжсталь отримав реєстраційне свідоцтво Міністерства охорони здоров'я України на виробництво рідкого кисню для використання його в якості медичного лікарського засобу. З цього дня комбінат розпочав передачу кисню до медичних закладів Запорізької області на безоплатній основі.

 

23 квітня 2021

Метінвест став стратегічним партнером національного проєкту трансформації острова Хортиця. В історико-культурному комплексі «Запорізька Січ» відбулося підписання меморандуму між Міністерством культури та інформаційної політики України, Запорізькою обласною державною адміністрацією і комбінатом Запоріжсталь Групи Метінвест. Меморандум закріпив консолідацію зусиль держави та бізнесу щодо комплексного відновлення Хортиці. Метінвест повністю профінансував розробку концепції відродження острова, згідно з якою на Хортиці ведуться роботи.

 

Липень 2021

Запоріжсталь завершив реконструкцію аспіраційної системи хвостових частин агломашин, виконавши одне з додаткових зобов'язань щодо зниження екологічного навантаження на регіон. Інвестиції становили понад 235 млн гривень.

 

23 липня 2021

До Дня Державного прапора та на честь 30-річчя Незалежності України Запоріжсталь встановив національний прапор на вантовому мості в Запоріжжі. Величезний стяг розташований на пілоні мосту на найвищій точці над річкою Дніпро – за 95 м від поверхні води.

 

14 жовтня 2021

До дня міста на о. Хортиця відбулася презентація унікального інтерактивного лазерно-проєкційного шоу. Воно було створене в межах проєкту відродження Національного заповідника «Хортиця», який входить до державної програми «Велике будівництво». Ініціатива реалізується згідно з принципами державно-приватного партнерства за підтримки Офісу Президента України, Запорізької обласної державної адміністрації у співавторстві з Групою Метінвест.

Ми живемо в час випробувань і викликів. Проте професіоналізм, відповідальність, взаємоповага та згуртованість допомагають нам вистояти й рухатися вперед. Ми робимо ставку на розвиток власної клієнтоорієнтованості – і час підтвердив правильність цього рішення. Ми багато працюємо над якістю та зниженням собівартості продукції. На особливу увагу заслуговує висока дисципліна виконання замовлень, яка дала нам конкурентну перевагу й підтвердила нашу зацікавленість у надійному взаємовигідному партнерстві. Сталі позиції комбінату сьогодні – гарантія подальшого розвитку завтра.

— Олександр МИРОНЕНКО, генеральний директор Запоріжсталі.

У день народження (та й взагалі) можна говорити багато приємних слів і побажань. Але краще поділіться в соцмережах цим лонгрідом – привітайте своїх друзів і колег. Нехай якнайбільше людей дізнаються про кожен розділ історії Запоріжсталі.

Усім, хто за кілька хвилин разом із нами прожив 88 років, – до нових зустрічей в інших історіях.