Герої живуть поки живе пам'ять про них, тож шануймо захисників України, які відали свої життя за нашу свободу.
У мирні часи у тридцятирічного запорожця Гліба Говорухіна була міцна родина – любляча дружина і піврічна донька, турботлива бабуся, що його виховала. Він мав гарну роботу на Запоріжсталі, колег, що стали друзями – зі спільними інтересами та планами. Щасливе і спокійне життя перекреслила повномасштабна війна: Гліб вирушив на фронт добровольцем у серпні 2022 року.
– Він вірив, що якщо буде там, на фронті, то війна завершиться швидше. На жаль, його немає, а війна ще продовжується, – згадує доленосне рішення Гліба його дружина, Олеся Говорухіна. – Він був дуже вольовий, тож якщо рішення прийнято, то так і буде. Завжди довіряв своїй інтуїції, до нього у всьому прислухалися.
Разом вони були 13 років: від спогадів крізь сльози у жінки з’являється світла посмішка.
– Познайомилися ми на танцювальному проєкті «Майдан's», танцювали в парі, може й закохалися тоді, з першого танцю. Потім разом брали участь у різних творчих виступах у КВК, «Лізі сміху», він був дуже талановитий, міг розсмішити кого завгодно, – ділиться спогадами Олеся.
Спільне концертне минуле згадують і колеги з Запоріжсталі. Там Гліб Говорухін пропрацював 6 років електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування цеху гарячої прокатки. Активно брав участь у молодіжному руху підприємства, виступав за заводську команду КВК, займався стендапом.
– Гліб був дуже надійним другом, це була опора, на нього можна було завжди покластися, в будь-який момент він міг допомогти, всім чи міг. Завжди життєрадісний, повний сил і надій на щасливе майбутнє у рідній країні, яку пішов захищати від окупантів. Його часто згадуємо з друзями та колегами з Запоріжсталі, – говорить запоріжсталівець Сергій ПЕТРОВ.
Гліб також захоплювався фестивалями, любив подорожі. В свій час подружжя Говорухіних відвідали майже всі музичні фестивалі країни «MRPL Fest», «Файне місто», «Республіка», будували спільні плани на майбутнє.
– В нас була спільна мрія піднятися на Говерлу, але ми не встигли реалізувати її разом. Тож я це зробила за нас двох. Перший свій підйом на найвищу гору країни я присвятила своєму чоловікові. Вдруге я піднялася на Говерлу з його прапором, це було дуже важливо для мене, – говорить Олеся ГОВОРУХІНА.
Напис на символічному фото жінки захисника «Трохи ближче до мого героя» говорить сама за себе.
Також Олеся разом з рідними минулого року взяла участь в всеукраїнській біговій акції «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», присвятивши це спортивне досягнення своєму чоловікові. Планує долучитися до забігу і цьогоріч.
Акція відбудеться 30 серпня. Для українців – це не просто спортивна подія – це міст памʼяті, який зʼєднує подвиг полеглих з нашою щоденною вдячністю.
Гліб служив мінометником у 15-тій бригаді оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Нацгвардії України. Боронив рідний Запорізький напрямок.
Загинув, захищаючи Батьківщину, поблизу с. Мала Токмачка Запорізької області у грудні 2022 року. Відзначений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
– Час не лікує, на жаль. Але мене підтримують мої рідні, родина, друзі. Звернулася також до психолога. Найкраща підтримка для мене – це наша дитина. «Варвара Глібовна» – тільки так вона себе і називає. Я їй розповідаю часто про тата, яким він був турботливим, як нас любив. Кажу, що він живе на небі і в її сердечку, – говорить Олеся.
Вдома розміщений портрет, намальований в пам'ять полеглого героя, – подарунок від майстрині з Івано-Франківська.
Пам'ять про Гліба Говорухіна тепер береже і «Дерево пам’яті» у Запоріжжі. Нещодавно дзвіночок з його ім’ям був розміщений на меморіальному комплексі. Тепер родина і друзі полеглого героя можуть згадувати його і в цьому сакральному місці.
– Наш обов’язок пам’ятати та шанувати полеглих героїв. Відвідини цього місця – гарна нагода згадати тих, кого немає з нами, але кому ми зобов’язані своїми життями, подякувати за їх подвиг, покласти квіти, або просто послухати звук дзвіночків, – зазначає Сергій Петров.
Нагадаємо, у День Української Державності в Запоріжжі відбулась церемонія вшанування полеглих воїнів. На «Дереві пам’яті» встановили 82 нових дзвіночки з іменами тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
