До повномасштабної війни Ігор Васюкевич понад 12 років працював у вуглепідготовчому цеху Запоріжкоксу. Протягом усього професійного шляху поряд з ним був його колега та керівник старший майстер Анатолій Генчев. 

– Ігор був одним із найкращих робітників нашого відділення, яких нам доводилося зустрічати, а зустрічали ми багатьох. Він прийшов до нас у цех у 2010-му році молодим та недосвідченим. Тож ми усі йому допомагали адаптуватися на робочому місці, навчали, ділилися досвідом. І він досить швидко і легко влився в колектив – як відповідальний фахівець, так і як компанійський товариш, – згадує Анатолій ГЕНЧЕВ.

На посаді бригадира Ігор відповідав за злагоджену роботу дільниці та виконання виробничих планів. В основі гарних показників його дільниці завжди були людяне ставлення до колег, взаємоповага та міцний командний дух. 

– Ми шанували Ігоря за його людяність, щирість, його душа була відкрита для всіх нас. Попри молодий вік, він був дуже мудрий, завжди готовий допомогти та підтримати. Ігор був душею нашого колективу, завжди позитивний, з посмішкою, шуткував та підбадьорював, і це додавало нам сил та ще більше зближувало, – діляться колеги.

У листопаді 2022-го Ігор мобілізувався до лав Збройних Сил України, хоч мав бронювання від підприємства. Рідним та колегам сказав одне: повинен це зробити, бо вважає це своїм обов’язком.

У складі 5-го відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 122-батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ України виконував бойові завдання на Донбасі. Служив командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. 

В населеному пункті Білогорівка Луганської області при виконанні бойового завдання у березні 2023-го потрапив під ворожий артилерійський обстріл в результаті чого отримав поранення несумісні з життям. У героя залишилися донька та син. 

– Час не лікує від тієї страшної рани, що нам усім заподіяла війна. Згадувати про втрату сина завжди боляче, але це важливо робити – щоб ми усі пам’ятали та шанували ціну, яку платять наші герої, – говорить Оксана ВАСЮКЕВИЧ, мати Ігоря, працівниця Запоріжкоксу.

Розділяють горе втрати з рідними і колеги Ігоря.

– Складно змиритися з такою втратою. Складно прийняти, що більше ніколи його не побачу, не поспілкуюсь з ним, не пораджусь, він ніколи вже не скаже «Іванович, все зробимо» та що «все буде у нас добре», не розвеселить нас, як він це вмів. Ігор боронив свою землю від ворога, заплативши найдорожчим – власним життям заради незалежності нашої країни, щасливого майбутнього своїх дітей та всіх нас. Ми завжди будемо йому вдячні, та завжди пам’ятатимемо!», – говорить Анатолій Генчев.

З початку повномасштабного вторгнення на фронті загинуло дев’ять захисників України, які у цивільному житті працювали на Запоріжкоксі. Для родин полеглих воїнів-працівників, Запоріжкокс та інші підприємства Метінвесту надають всебічну підтримку – безоплатні юридичні та психологічні консультації, фінансові виплати, програми з оздоровлення та дозвілля для дітей героїв. 

Ігоря Васюкевича посмертно нагороджено орденом «За мужність» третього ступеня. У пам'ять про полеглого героя на центральній площі Запоріжжя розміщена призма з фотографією усміхненого Ігоря та інформацією про його бойовий шлях. Таким його пам’ятатимуть ті, хто його знав особисто, та знатимуть ті, заради кого він поклав своє життя на полі бою.