Минуло пів року відтоді, як маріупольські співробітники компанії, вирвавшись із заблокованого окупантами міста, почали наново будувати своє життя, працевлаштовуючись на інших підприємствах Метінвесту. Дізнаємось, як складається їхня доля у нових містах та колективах.
Сергій Мірошник
Сергій Мірошник (у червоній касці)
Сергій Мірошник вже п’ять місяців працює на Центральному ГЗК. Обіймає таку ж посаду, яка була в нього на Азовсталі – електромонтер з ремонту та монтажу кабельних ліній. За цей час звик до нового міста та колективу.
– Я вважаю, мені пощастило влаштуватися на ЦГЗК. Тут згуртований колектив, чуйні колеги, тому більшість складнощів на роботі вирішуються само собою. Взаємовиручка та підтримка присутні завжди. У цеху зібралися люди позитивні, товариські, а керівники (і це дуже важливо) – справедливі. Ділимося життєвими та професійними радощами та проблемами. Добре, коли на робочому місці працювати комфортно і спокійно. Мені колеги показують Кривий Ріг. Місто надзвичайно гарне, хоч і дуже довге, я багато де ще не був, – розповідає про своє нове життя Сергій МІРОШНИК.
Сьогодні він вже відчуває себе повноцінним цегоківцем. Такої думки про нього і його нові керівники.
– Таке враження, що Сергій працює з нами все життя. Швидко адаптувався, прекрасний фахівець. До завдань ставиться відповідально, завжди пунктуальний та старанний. У будь-якій ситуації зберігає спокій та бадьорість духу. А ще Сергій має чудове почуття гумору, яке дуже допомагає у нашій професії, – каже начальник цеху мереж та підстанцій Василь ПАТРЕЧЕНКО.
– Коли ми з Сергієм вперше вийшли працювати в одну зміну, відразу стало зрозуміло, що він класний спеціаліст. Знав що робити і як, – згадує Роман БУТ, начальник лінійно-кабельної дільниці цеху мереж та підстанцій. – Колектив у нас дружний, Сергій знає, що у будь-якому випадку може розраховувати на допомогу та підтримку кожного з нас.
Сам Сергій не втомлюється повторювати, що жити треба тут і зараз. Є робота і зарплата, а з ними і упевненість у завтрашньому дні. А це у наш час дорогого коштує.
Юрій Семіков
Юрій Семіков
За плечима Юрія Семікова понад 20 років прокатного стажу на Азовсталі. Сьогодні він вправно вправляється з металом на Каметсталі і вже є кандидатом на підвищення.
– І я, і дружина залишилися з Метінвестом та працевлаштувалися за фахом. Мені запропонували позицію вальцювальника на трубозаготівельному стані прокатного цеху Каметсталі. Компанія надала нам матеріальну підтримку, допомагає у питаннях оренди житла. Ми жодної хвилини не залишалися наодинці зі своєю бідою – це справжня корпоративна єдність, – впевнений Юрій СЕМІКОВ.
Основна робота вальцювальника – контролювати рух гарячого прокату на лінії стана – Юрієм засвоєна давно й добре. А от дійти до найменших нюансів прокатного виробництва саме на Каметсталі допомогли нові колеги. Адаптація на новому місці пройшла успішно, у виробничий процес Юрій Семіков увійшов швидко. Свій клас підтвердив під час освоєння на стані випуску нового фасонного профілю.
– Юрій швидко засвоїв особливості прокатного виробництва на Каметсталі і при цьому виявив неабиякі знання та вміння. Завдяки цьому отримав високий 6-й розряд. Зараз отримує виробничий досвід на сучасному стані 400/200. Кваліфікація Юрія дозволяє нам найближчим часом підготувати його для виконання обов’язків лінійного керівника і ввести у кадровий резерв на позицію майстра виробництва прокатного цеху, – каже про перспективи Юрія заступник начальника прокатного цеху на трубозаготівельній та рейкобалковій дільниці Костянтин ГЕЙМУР.
Іван Сарницький
Іван Сарницький
Добре розвиваються кар’єрні перспективи й у Івана Сарницького. З Метінвест-Промсервісу у Маріуполі він перебрався до філії МПС у Кам’янському. Працює електромонтером з ремонту та обслуговування цеху ремонту металургійного устаткування.
– Вибратися з Маріуполя моїй родині пощастило лише наприкінці березня. Ще перебуваючи в окупації, я був налаштований продовжувати кар’єру в Метінвест-Промсервісі. Коли з’явилася можливість покинути захоплений Маріуполь, то направився на підконтрольну Україні територію. Враховуючи попередній досвід роботи з металургійним і коксохімічним устаткуванням, поїхав до Кам’янського, де пройшов процедуру релокації, отримав можливість проживати в гуртожитку та почати будувати нове життя, – розповідає Іван.
З переїздом пов’язаний і новий цікавий етап в його житті: він бере на себе відповідальність з виконання обов’язків майстра, а також цікавиться можливістю розвитку у напрямі охорони праці.
– Іван – дуже відповідальний працівник нашого цеху, ініціативний співробітник. Була потреба призначити виконуючого обов’язки майстра, і вибір одразу пав на нього. Він чудово впорався з завданням, і взагалі впевнено почувається в новому колективі, – підкреслює безпосередній керівник Івана Андрій ПОЖИДАЄВ, майстер з ремонту електрообладнання цеху ремонту металургійного устаткування філії № 3 Метінвест-Промсервіса.
Дмитро Савченко
Дмитро Савченко
Дмитро Савченко був серед перших маріупольських співробітників компанії, які працевлаштувалися на «Каметсталь» за підготовленими Метінвестом вакансіями. До цього працював доменником на «Азовсталі». Приїзд до Запоріжжя став першим кроком його сім’ї у безпечніше життя, а далі – Кам’янське.
– Окремо скажу про допомогу компанії. Коли ще були в Маріуполі, отримували грошові виплати. Після реєстрації в Запоріжжі та дзвінка на «гарячу лінію» Метінвесту отримав пропозиції із працевлаштування вже у центрі кар’єри в Кам’янському. Сьогодні працюю за спеціальністю у чудовому колективі, до того ж компанія допомагає з орендою житла. На своєму прикладі бачу, що Метінвест дбає про співробітників, яким вдалося вирватися на підконтрольну Україні територію, – говорить Дмитро САВЧЕНКО.
Зараз він працює майстром із завантаження доменних печей. Справа добре знайома. Намагається організувати діяльність так, щоб досягти безаварійної роботи обладнання.
– Від стабільності системи завантаження залежить ефективна робота доменної печі, і Дмитро Савченко тут на своєму місці. Відповідальність, як то кажуть, – його друге ім’я. Це стосується і технологічних процесів, і охорони праці, і заходів у системі 5С. Він активно включився в організацію заходів для ефективного функціювання у цеху системи «Безпечний робочий простір», розробку карт БРП, визначення можливих ризиків, особливо під час роботи на висоті. Зокрема, за його ініціативи були визначені всі зони потенційних ризиків та максимально збільшене сигнальне сповіщення для персоналу дільниці. Це дозволяє мінімізувати ризики і запобігати виникненню аварійних і позаштатних ситуацій, – каже про здобутки нового співробітника Олександр КРАЩЕНКО, заступник начальника доменного цеху з підготовки шихтових матеріалів.
Колектив зустрів Дмитра дуже тепло. На робочих зборах нового працівника особисто представив генеральний директор Каметсталі. Металург щиро вдячний усім колегам за допомогу в адаптації.
Роман Дем’яненко
Роман Дем’яненко
До війни Роман Дем’яненко працював на комбінаті Ілліча заступником начальника з інжинірингу в цеху мереж та підстанцій. У квітні приєднався до команди Криворізького ремонтно-механічного заводу.
–На ММКІ я пропрацював 24 роки. На меткомбінаті були великі об’єми роботи та чудовий колектив, – згадує Роман ДЕМ’ЯНЕНКО. – Мені дуже приємно, що працівники КРМЗ мене зустріли тепло, як вдома, допомогли знайти квартиру на прийнятних умовах та завжди приходять на поміч.
Зараз Роман працює в енергоцеху головним спеціалістом з оперативного та експлуатаційного обслуговування і ремонту ліній електропередач. Для свого нового колективу він є цінним поповненням.
– Я радий, що наш колектив поповнився таким фахівцем. Роман безпосередньо займається організацією технічно правильної експлуатації та своєчасного ремонту електричного обладнання і кабельних ліній. За короткий час склав електронну базу обліку кабельних ліній, трансформаторів та електрообладнання, провів перевірку існуючої технічної документації та продовжує розробку матеріалів, яких не вистачає. Він не тільки чудовий працівник, а й добра людина. Швидко влився в колектив, вчиться у колег та ділиться власним досвідом, – каже керівник Романа, головний енергетик Ігор МІТЮТКО.
В’ячеслав Балабан
В’ячеслав Балабан
2020 року В’ячеслав Балабан (на фото - праворуч) отримав «Золоту зірку Метінвесту» за досягнення в підвищенні операційної ефективності, коли працював на Маріупольському ремонтно-механічному заводі. На КРМЗ він також прагне проявити себе. Тут він займає посадумайстра на термообрубній дільниці сталефасонноливарного цеху.
– Я познайомився з багатьма досвідченими співробітниками, які підказують, допомагають в робочих та особистих питаннях. На МРМЗ я працював майстром термонаплавної дільниці та зараз за деякими напрямами теперішня робота перекликається із завданнями на маріупольському заводі. Наприклад, обидва підприємства є виробниками мульд для «Запоріжсталі», однак, я помітив, що на КРМЗ врахували тонкощі виготовлення модельного оснащення для дотримання розмірів товщини стінок. Також доводиться щоденно вчитись, оскільки зараз зіштовхнувся з іншими марками сталі та більш ширшим спектром термічної обробки, – зізнається В’ячеслав.
Він швидко набирається нового досвіду аби бути максимально корисним на новому підприємстві. Хоча, це вже йому добре вдається.
– В’ячеслав Балабан не тільки швидко вчиться, він ділиться й власним досвідом. Під час розробки цехом стандартних операційних процедур (СОП) за всіма видами робіт В’ячеслав, спираючись на минулий досвід, виконував поставлені перед ним особисто завдання. Паралельно в якості викладача брав участь у розробці СОП, розподілених іншим співробітникам дільниці, навчав колег, які не мають у цьому досвіду, – розповідає про внесок В’ячеслава його керівник, заступник начальника цеху з виробництва Петро ЖУК.
В’ячеслав Нехаєв
В’ячеслав Нехаєв
Своє місце у родині «Запоріжсталі» знайшов маріуполець В’ячеслав Нехаєв.
– Раніше я працював у залізничному підрозділі Азовсталі. 24 лютого, як зазвичай, пішов на роботу, а вже незадовго був вимушений збирати речі та виїжджати за місто разом зі своєю родиною. Ми майже відразу вирушили у невелике селище під Бердянськом, – згадує В’ячеслав.
Там родина провела більше місяця, а вже згодом, коли життя у окупації стало неможливим, чоловік вирішив переїхати до Запоріжжя.
– Майже відразу звернувся в Центр кар’єри Метінвесту, відвідав відділ кадрів, де мені і запропонували посаду машиніста залізничного крану цеха ремонту рухомого складу УЗТ. Звісно, мені ще багато чому треба навчитися, адже є різниця між виробництвом, технологічними процесами. Також отримую додаткову професію – складач поїздів, – розповідає В’ячеслав НЕХАЄВ.
У колективі відзначають наполегливість В’ячеслава, його швидкість навчання та відповідальність. За доволі короткий термін роботи на підприємстві, він вже встиг зарекомендувати себе як фахівця, на якого можна покластися у важкій ситуації.
– Звісно, на «Запоріжсталі» є своя специфіка роботи, та В’ячеслава швидко адаптувався. Зараз він працює на доволі складних дільницях нашого цеху, де потрібна велика увага та концентрація, та ще й продовжує навчатися, ми це дуже цінуємо, – каже змінний майстер Павло КРИГІН.
На новому місці переселенець відчуває велику підтримку від колег, та головне, В’ячеслав впевнений, що все буде Україна!
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
