Каметсталь стала майданчиком для діалогу з європейськими партнерами – підприємство відвідала делегація Представництва ЄС в Україні. Гості ознайомилися з роботою комбінату в умовах війни та нестабільного енергопостачання і на власні очі побачили, як підприємство продовжує виробництво попри постійні ризики.

Каметсталь, як і інші підприємства Групи Метінвест, працює за європейськими стандартами. У перспективі підприємство планує реконструкцію, яка, зокрема, відкриє нові можливості для виробництва низьковуглецевої сталі.

Візит на меткомбінат дав змогу представникам Євросоюзу особисто оцінити стійкість української промисловості. Під час спілкування з генеральним директором Каметсталі Олександром Третьяковим та відвідин виробничих цехів делегати отримали ґрунтовне уявлення про роботу підприємства, яке під тиском енергодефіциту та складної логістики щодня продовжує виконувати виробничі завдання для підтримки української економіки.

«Наш візит до Каметсталі став частиною прямого й оперативного діалогу з українськими металургійними підприємствами. Він дав нам можливість із перших вуст почути про умови, в яких нині працює галузь. Ми щиро вдячні керівництву за гостинність і нагоду ближче ознайомитися з виробничими майданчиками.

Під час візиту ми на власні очі побачили, як виробничі процеси адаптуються до поточних викликів, зберігаючи операційну стійкість і продовжуючи виробляти продукцію попри всі труднощі. Для нас це переконливе свідчення того, що вся спільнота демонструє надзвичайну стійкість і непохитність, поєднуючи їх із прагматичним підходом до розроблення та впровадження ефективних рішень у надзвичайно складних умовах», – зазначив керівник Торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Нікола СІБОНА.

Окрему увагу євродипломатів представники комбінату звернули на ризики запровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для України. Адже в умовах війни цей інструмент створює додаткові фінансові та технічні бар’єри для української металургії,  яка зараз і так працює на межі можливостей. Уже спостерігаються перші негативні наслідки: скорочення закупівлі українського металопрокату в ЄС та зменшення імпорту чавуну й заготовки на тлі переорієнтації покупців на альтернативних постачальників.

На Каметсталі вважають, що для України потрібні особливі умови запровадження механізму. Одне з можливих рішень – змінити підхід до фінансування декарбонізації важкої промисловості. Йдеться про модель, за якої CBAM-платежі за українську продукцію акумулюватимуться на спеціальних рахунках у ЄС та спрямовуватимуться на проєкти декарбонізації українських виробників, що працюють за євростандартами. Такий підхід дасть змогу зменшити негативний вплив механізму на економіку України, зберегти можливості для модернізації галузі та водночас стимулюватиме попит на європейські технології й обладнання.