Про виклики для української металургії, наслідки нових торговельних обмежень ЄС і шляхи залучення інвестицій для відновлення промисловості розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на «Експортному форумі: вижити попри все», що організувало видання «Українська правда» в Києві.

Подія зібрала представників Євросоюзу, експортерів та уряду, щоб обговорити шляхи експорту продукції в умовах ідеального шторму, можливості державної підтримки експортерів і перспективи скасування торговельних обмежень для українських виробників з боку ЄС.

Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Потрійний виклик». До дискусії долучилися представники ЄС та українського уряду.

Керівник офісу CEO Метінвесту зазначив, що українська металургія перебуває у вкрай скрутному становищі. Одна з головних проблем – масштабні руйнування підприємств унаслідок російських атак. Лише кілька днів тому Запоріжсталь уп’яте зазнала атаки: по комбінату випустили сім балістичних ракет.

Водночас українські металурги намагаються домовитися з європейськими партнерами про пом’якшення торговельних обмежень – екологічного мита CBAM і нових квот на імпорт української продукції, адже через блокаду чорноморських портів Євросоюз залишається єдиним ринком для збуту залізорудної сировини та металопродукції.

«Ми намагаємося пояснити європейцям: можливо, для України варто зробити виняток? У нас не працюють порти, підприємства зазнають ударів. Єдиний шлях експортувати хоча б щось – руду чи металопрокат – це Європа. Тож не варто застосовувати до нас такі самі обмеження, як до всіх інших», – сказав Олександр ВОДОВІЗ.

Він також нагадав про обіцянки щодо торговельних обмежень для України. «30 грудня нам обіцяли, що CBAM не буде, а вже 1 січня його запровадили. Нам обіцяли, що не буде квот, і для України зроблять виняток, але квоти скоротили втричі», – зауважив він.

На думку Олександра Водовіза, під час ухвалення рішень щодо української металургії Євросоюзу варто враховувати обставини, в яких працює галузь, прагнення України до членства в ЄС і готовність українських виробників дотримуватися європейських вимог.

«Україна хоче вступити до Євросоюзу й готова працювати за його правилами. Ми вже звітуємо про викиди CO₂ відповідно до вимог Європи. Тому важливо комплексно підходити до України, враховуючи, що вона перебуває у стані війни та адаптує свою промисловість до європейських стандартів. Унаслідок російських атак у нас уже зруйновано 60% потужностей із виробництва сталі. Решта 40% не становлять загрози для європейських виробників», – наголосив він.

Зараз українська металургія стикається з двома серйозними викликами: відновленням підприємств, зруйнованих війною, та відтоком працівників із прифронтових міст.

«Ми говоримо про мільярди доларів збитків, завданих війною. Перше питання – де знайти ці гроші? Друге – люди. Ми продовжуємо виплачувати працівникам зарплату, хоча зазнаємо збитків. Але люди бачать, що заводи не працюють, і виїжджають із Запоріжжя, за 25 кілометрів від якого тривають бої. Це два головні виклики, які ми зараз бачимо. Ми зможемо відновити виробництво, якщо відбудуємо підприємства й знайдемо людей», – зазначив Олександр Водовіз.

Одним зі шляхів залучення інвестицій він назвав створення кластерів за участю України та ЄС, які сприятимуть відновленню української промисловості.

«Нам потрібно якнайшвидше рухатися до створення кластерів, яких вимагає ЄС, і працювати з європейськими партнерами над узгодженням законодавства», – додав Олександр Водовіз.

Водночас європейські вимоги щодо скорочення викидів CO₂ створюють додаткове фінансове навантаження для українських виробників, яким потрібно відновлювати зруйновані потужності й водночас інвестувати в декарбонізацію.

«Ми не вимагаємо преференцій. За 2022-2025 роки Євросоюз виділив €9 млрд десяти найбільшим металургійним підприємствам, щоб вони привели виробництво у відповідність до вимог щодо викидів CO₂. Тепер від нас вимагають того самого. Але ми маємо спочатку відбудувати підприємства, а потім ще знайти кошти на декарбонізацію. Тому ми вже перебуваємо в нерівних умовах», – наголосив він.

Водночас інтеграцію до ЄС Олександр Водовіз пропонує розглядати в ширшому контексті – як можливість для України залучати фінансування, отримати доступ до технологій і працювати на одному з найпривабливіших ринків світу.

«Бізнес передусім думає про те, як заробляти гроші тут і зараз. Але потрібно дивитися глобально. Без Євросоюзу ми не матимемо доступу до дешевого фінансування, технологій і європейського ринку. Водночас Єврокомісії теж варто дивитися на ситуацію комплексно, а не ухвалювати точкові рішення», – підсумував він.