Генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков в інтерв’ю BBC пояснив, чому Євросоюзу варто переглянути обмеження на імпорт української сталі та що потрібно для виживання галузі в умовах війни.

Переклад інтерв’ю скорочено й адаптовано для української версії.

Керівник однієї з найбільших металургійних компаній України закликав Євросоюз скасувати обмеження на імпорт української продукції, стверджуючи, що Україну «поставили в один ряд» з іншими країнами в межах заходів, спрямованих на стримування дешевого імпорту, зокрема з Китаю.

Юрій Риженков сказав BBC, що нещодавно запроваджені мита на імпорт сталі до ЄС є «несправедливими» й були встановлені «без жодного врахування ситуації, в якій перебуває Україна». Він хотів би бачити «принаймні виняток» для України, який забезпечив би їй доступ до ринку ЄС.

Речник Європейської комісії заявив, що під час визначення політики щодо сталі ЄС «врахував складну ситуацію» в Україні.

Нещодавно Євросоюз запровадив обмеження на імпорт сталі, щоб захистити своїх виробників сталі. Річний обсяг сталі, яку можна імпортувати до ЄС без сплати мита, становить 18,3 млн тонн. Це на 47% менше, ніж у 2024 році.

Політика передбачає окремі квоти для певних країн, але її головна мета – скоротити імпорт сталі, адже європейським виробникам дедалі складніше конкурувати з дешевшою продукцією, зокрема з Китаю та Туреччини.

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною не забороняє Євросоюзу запроваджувати окремі заходи торговельного захисту.

«Україна опинилася під дією цих заходів нарівні з усіма іншими країнами, без жодного врахування ситуації, у якій вона перебуває», – каже Юрій Риженков. Він мав на увазі війну з росією.

«Доступ до європейського ринку – необхідна умова для виживання, – додав він. – Обмеження, запроваджені владою ЄС, цьому не сприяють».

«Я вважаю несправедливим, що Україну поставили в один ряд зі всіма іншими постачальниками сталі до Євросоюзу».

За оцінками української металургійної галузі, через запровадження квот експорт сталі до ЄС може зрештою скоротитися на 50–60%.

У ЄС заявили, що окрема квота для України зберігає можливість експортувати сталь на європейський ринок, хоча й визнали, що обсяги будуть «нижчими, ніж у попередні роки».

«Попри війну, Україна залишається важливим експортером сталі до ЄС, – сказав речник, додавши, що Євросоюз «запропонував компенсації» своїм найбільшим постачальникам, зокрема й Україні.

Юрій Риженков під час інтерв’ю BBC – у синьому піджаку та білій сорочці, із сивим волоссям і в окулярах.

Металургія – одна з основ української економіки. До повномасштабного вторгнення росії у 2022 році гірничо-металургійний комплекс забезпечував близько 10% ВВП України та третину експорту. ЄС – найбільший ринок збуту української продукції.

Проте галузь зазнала значних втрат через безперервні російські обстріли. Від початку війни у 2022 році всі металургійні підприємства України потрапляли під російські удари. Проте, за словами Риженкова, останнім часом атаки «значно посилилися».

Він додав, що у вересні був період, коли в Україні «не виробили жодної тонни сталі» – уперше приблизно за 150 років.

Від початку війни загинули майже 800 працівників Метінвесту.

Риженков повідомив, що компанія вдосконалила укриття на своїх підприємствах, де працівники можуть перебувати під час повітряних тривог.

«Єдине, що ми можемо зробити, – розробити процедури, які допоможуть убезпечити людей, дотримуватися їх і намагатися звести ризики до мінімуму».

«На жаль, неможливо захистити від пошкоджень усю територію металургійного заводу».

Риженков очікує, що прийдешня зима буде «однією з найважчих у нашій історії».

«Ми опинилися у вкрай складній ситуації: через логістичні обмеження ЄС – єдиний ринок, до якого ми маємо доступ. Скорочення цього ринку на 60% аж ніяк не допомагає галузі вижити».