Про те, чому збереження кваліфікованих кадрів стало головним викликом для української металургії, як Метінвест утримує команди після зупинення виробництва та готує ветеранів до повернення на роботу, розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Групи Метінвест Олег Давиденко під час «Діалогів з NV. Бізнес і нові виклики» в Києві.
Подія об’єднала представників влади, бізнесу та експертів. Учасники обговорили, як бізнес адаптується до викликів війни, шукає ефективні антикризові рішення та забезпечує безперервність роботи в нових умовах, а також як змінилися підходи до управління командами.
Олег Давиденко взяв участь у панелі «Правила найкращих роботодавців». До дискусії долучилися представники компанії Nestlé, Групи Нафтогаз та об’єднання «Ветеранський бізнес».
Про збереження команди
За словами керівника департаменту корпоративних комунікацій Метінвесту, сьогодні вся гірничо-металургійна галузь опинилися в лещатах трьох чинників: російських обстрілів, блокади чорноморських портів, що скорочує експорт, та торговельних обмежень Євросоюзу.
Після російських атак зупинилося виробництво на обидвох українських металургійних підприємствах Метінвесту, два з чотирьох гірничо-збагачувальних комбінатів перебувають у простої, а решта завантажені менш ніж на 50%.
У таких умовах питання інвестицій, пошуку фінансування та відновлення виробництва відходять на другий план. Головний виклик для компанії — зберегти команди та професійну експертизу.
«Знайти кошти й відновити обладнання рано чи пізно можливо. Набагато складніше буде знайти кваліфікованих фахівців. Якщо настане момент, коли ми матимемо стіни, обладнання та гроші, але не матимемо людей, щоб відновити виробництво, – це буде катастрофа. Тому наше головне завдання сьогодні – втримати людей та експертизу. Йдеться вже не про кількість працівників, а про управління стійкістю людського капіталу», – сказав Олег ДАВИДЕНКО.
Навіть після зупинення виробництва компанія продовжує виплачувати зарплати, щоб утримати колективи. Працівників, які не можуть виконувати свої основні функції, спрямовують на інші роботи: розбирання завалів, оцінювання пошкоджень обладнання та підготовку до відновлення виробництва.
«Наш головний меседж – ми не говоримо про простій чи консервацію виробництва. Ми говоримо про відновлення. Ми не знаємо, коли і як це станеться, але вже сьогодні залучаємо кожного працівника до оцінювання пошкоджень і планування відновлення. Саме це дає нам стовідсоткову впевненість, що ми це зробимо», – наголосив він.
Про наслідки зупинення металургії
Якщо підприємства втрачатимуть людей, наслідки відчує вся економіка. За словами Олега Давиденка, одне робоче місце в гірничо-металургійному комплексі створює ще вісім у суміжних галузях. Тому зупинення підприємств ГМК загрожує не лише їхнім працівникам, а й зайнятості в багатьох інших секторах економіки. Це ризик зростання безробіття, трудової міграції та втрати кваліфікованих кадрів, яких буде складно повернути після завершення війни.
«У Метінвесті працюють майже 40 тисяч людей, ще близько 8,5 тисяч співробітників служать у Силах оборони України. А якщо взяти кілька сотень тисяч працівників ГМК й помножити на вісім робочих місць у суміжних галузях, то скільки людей можуть залишитися без роботи? Мільйон? І що далі – міграція, втрата кваліфікації? Людина, яка виїжджає за кордон, може вже не повернутися. Тому краще сьогодні докласти всіх зусиль, щоб утримати людей в Україні. Дати їм можливість перекваліфікуватися, здобути нову освіту, перейти на інший виробничий майданчик або працювати в іншому секторі», – вважає він.
Про роботу з ветеранами
Важливо подбати й про захисників, що повертаються з війни й можуть посилити команди. Інтегруватися до цивільного життя мають не вони, а суспільство – вчитися взаємодіяти з колишніми військовими, переконаний Олег Давиденко.
Метінвест працює з ветеранами ще з 2014 року, а після початку повномасштабного вторгнення компанія закріпила цей досвід у системних політиках і програмах.
«Я ще два роки тому казав, що інтегруватися має суспільство, і саме до цього ми повинні йти. Ветерани – частина нашого суспільства і нашої команди. Вони хочуть почуватися звичайними людьми в цивільному житті й не потребують особливого ставлення. Тому, коли ми розробляли програми підтримки, насамперед запитували самих ветеранів, що для них важливо, чого вони очікують від колег, керівників і компанії. Ми почули відповіді й на них побудували ветеранську програму», – пояснив він.
Сьогодні екосистема інтеграції ветеранів охоплює весь шлях працівника – від мобілізації до повернення на роботу й адаптації в колективі. Компанія підтримує постійний контакт із військовослужбовцями та їхніми родинами, готує керівників і команди до взаємодії з ветеранами за програмою «Герої поруч».
Метінвест також розвиває ветеранські спільноти в містах присутності, зокрема хаби «Простір для ветеранів» та програму «Спілкуй. Ветеран», що об’єднує колишніх військових на регулярних зустрічах з експертами для обговорення актуальних проблем.
«Мені дуже шкода чути, що досі багато підприємств не мають політик роботи з ветеранами. Є готові підходи й стандарти, якими можна скористатися. Не потрібно цього боятися – треба почати говорити з людьми, чути їх і діяти», – зауважив Олег Давиденко.
Про правило найкращих роботодавців
Та відповідальність роботодавця не обмежується поверненням ветеранів до роботи. Найкращий роботодавець сьогодні – це той, хто думає про майбутнє та відновлення України.
«Головне правило – інвестувати. І починатися будь-який інвестиційний проєкт має з першого рядка: люди та їхні компетенції. Тому потрібно вкладати в освіту та збереження фахівців. Ми не можемо дозволити собі імпортувати людський капітал і знання – вони мають залишатися в Україні», – сказав керівник департаменту корпоративних комунікацій Метінвесту.
Він додав, що у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, провів перший набір студентів технічний університет Метінвест Політехніка. І сьогодні університет продовжує працювати, готуючи фахівців, які будуть потрібні для відновлення України.
