Працівниця комбінату розказала чому вирішала пов’язати своє професійне життя з металургією і як їй працюється в чоловічому колективі.

З Ганною Бабич зустрічаємося в самому серці Запоріжсталі – на доменній печі. Незважаючи на те, що на комбінаті майже третина працівників жінки, у доменному цеху це скоріш виключення з правил. Ганна – машиністка крану, працює на ливарному дворі, пліч-о-пліч з газівниками та горновими. 

- На виробничому майданчику я відповідаю за безпечне та точне переміщення різних вантажів, часто важких і габаритних. Це потребує високого рівня концентрації та навичок. Тут важливою є швидкість реакції, але водночас треба діяти без метушні, – говорить Ганна БАБИЧ.

У сталеву професію Ганна прийшла стопами батьків – її мати працювала кранівницею, а батько – сталеваром на Дніпроспецсталі. Ганна теж починала свій шлях на цьому підприємстві, але згодом перейшла на Запоріжсталь, де були кращі умови праці та заробітна платня. 

- На Запоріжсталь хотіла прийти одразу після закінчення гімназії – вже тоді це був мій свідомий вибір, але на той час тут не було вакантних місць. Три роки працювала на ДСС, а потім перейшла все ж таки на Запоріжсталь. Зустріли гостинно, колектив дуже міцний, душевний – одразу «прикипіла». Робота цікава, завжди різні задачі, є чому вчитися. І так я вже вісім років частина родини комбінату, – зазначає Ганна.

Жінка зізнається, що їй завжди цікаво розбиратися в складних механізмах, мріяла попрацювати в мартенівському або доменному цеху. Зараз вона відчуває себе на своєму місці.

На питання, як працюється на цій типово «чоловічій» посаді, Ганна одразу виправляє:

- Тут я не погоджусь: це якраз типово жіноча професія, кранівника. Раніше тільки жінки й працювали на кранах, навіть на таких гарячих дільницях. Вона не потребує складних фізичних навантажень, адже все автоматизовано. А керувати ми жінки вміємо!

Загалом на комбінаті Запоріжсталь працює понад дві тисячі жінок. Сама ж Ганна Бабич каже, своїм прикладом розвінчує міф не тільки про те, що у гарячому цеху – нежіночі професії, але й те, що жінка не може успішно  працювати у чоловічому колективі. 

- Інколи чую стереотип, що металурги – суровий народ. Але тут теж не погоджусь: мої колеги турботливі, товариські, з гарним почуттям гумору. В чоловічому колективі мені працювати дуже комфортно. Не уявляю себе в іншому колективі, – говорить металургиня. 

Сьогодні все більше жінок обирають професії, які традиційно вважалися чоловічими і опановують їх не гірше за чоловіків. Металургині Запоріжсталі своєю працею доводять, що бажання і професіоналізм важливіші за стереотипи: головне – не боятися нового та постійно розвиватися. 

Долучитися до сталевої команди Запоріжсталі можна, звернувшись до відділку кадрів: по буднях з 8:30 до 17:00 за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 72 або за телефоном +38 067 613 92 07.