В Україні триває повномасштабна війна, тому всі сили держави, бізнесу й громадян спрямовані на підтримку захисників на лінії вогню. Водночас допомоги потребують і ті, хто вже повернувся з фронту, став до роботи й знову звикає до цивільного життя. Forbes Ukraine зібрав історії ветеранів війни – співробітників українських компаній, які поділилися власним досвідом, від чого залежить успішність адаптації і що для цього може зробити роботодавець. 

Серед опублікованих – розповідь Миколи Ткаченка. До повномасштабної війни чоловік працював оператором поста керування цеху гарячої прокатки комбінату Запоріжсталь Групи Метінвест. На початку вторгнення добровольцем пішов на фронт, служив у 110-тій окремій механізованій бригаді стрільцем-гранатометником. Після поранення й реабілітації повернувся до роботи на рідному підприємстві.  

– Що було найскладнішим після повернення на роботу? 

– Повернутися з війни на 100% неможливо. Йдеш однією людиною – приходиш іншою. 

Адаптація була дуже важкою. Це метання гранат ночами уві сні, безсонні ночі, роздратованість тощо. 

Але близькі допомогли, не залишили, пройшли мій тяжкий шлях адаптації зі мною. Вдома допомагали рідні, на роботі – колеги. Вони робили правильні речі: ніколи не запитували, що і як там. Там Бога немає. Є лише смерть. Не треба питати, чи вбивав ти людину. Людину там ти не знайдеш, там є ти і ворог. 

– Ваша порада ветеранам, які повертаються до роботи. 

– Хлопцям би порадив: після повернення намагайтеся якнайшвидше забути про війну. Ви повертаєтесь у цивільне життя і будете стикатися з бюрократією, з несправедливістю. ПТСР у вас буде, це 100%. Але зберігайте холодну голову. Життя триває. Ви вижили там, отже, треба жити тут. 

– Яку пораду ви можете дати роботодавцям? 

– Не тисніть. Допомагайте, можливо, якщо ветеран захоче, розмовляйте з ним. Чуйте його і питайте його бачення. 

Повну версію матеріалу читайте на сайті Forbes Ukraine. А більше про програму реінтеграції ветеранів на підприємствах Групи Метінвест дізнавайтеся з інтерв’ю директорки зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Тетяни ПЕТРУК.