Президент ФК «Шахтар» Рінат Ахметов дав інтервʼю після зустрічі з президентом УЄФА Александером Чеферіном.
– Рінате Леонідовичу, за останні п’ять років ви вже вдруге приїжджаєте до Ньйона на зустріч із президентом УЄФА. Наскільки це важливо для вас і що це означає для «Шахтаря»?
– По-перше, дуже приємно бути тут. Я тут на запрошення президента УЄФА, за що йому велике спасибі. Ми вже не бачилися з Александером п’ять років, у мене залишилися найтепліші та найдобріші спогади про ту зустріч. Тоді ніхто з нас не міг припустити, що через три місяці Росія розпочне повномасштабну, агресивну, несправедливу та жорстоку війну проти України. Проти своїх мирних сусідів. Я тут не лише для того, щоб отримати нагороду, хоча, не приховуватиму – це дуже приємно, тому що за цим стоїть величезна-величезна праця всієї нашої футбольної родини: усіх поколінь футболістів, тренерів, працівників клубу і, звичайно ж, уболівальників. Я тут для того, щоб висловити президенту УЄФА величезні слова вдячності за те, що він завжди на боці добра, він завжди на боці справедливості. І мені Дарійо казав, що 24 лютого 2022 року він завжди телефонував, завжди був на зв’язку і запитував: «Чим я можу допомогти Україні? Чим я можу допомогти українцям, футболістам, тренерам?» Величезне спасибі за це я вже сказав президенту УЄФА. Я сказав про те, що війна для мене та для футбольного клубу «Шахтар» розпочалася у 2014 році. Ми втратили своє місто, свій дім, «Донбас Арену» та можливість грати для своїх уболівальників – для своїх уболівальників на своїй рідній арені. А у 2022 році несправедлива та жорстока війна увірвалася в кожен український дім, у кожну українську родину. І попри всі складнощі та труднощі, попри всю тяжкість цієї війни, я думаю, нам є чим пишатися. Українська армія показала й довела всьому світові, що вона є однією з найсильніших армій у світі. Український народ показав свій дух, свою незламність, свою волю та продовжує боротьбу за свою свободу, незалежність і суверенітет. Це заслуговує на величезну повагу та захоплення. Я переконаний у тому, що Україна вистоїть, ми досягнемо справедливого й довгострокового миру, ми станемо членами Європейського Союзу і, я думаю, ми гратимемо у футбол та дивитимемося матчі Ліги чемпіонів під мирним українським небом, а Україна буде вільною європейською демократичною та процвітаючою країною. Ось чому я тут.
– Александер Чеферін казав, що він у захваті від українського народу. І вже стає такою традицією – зустрічатися тут раз на п’ять років. Як гадаєте, можливо, зустрінемося тут ще раз – рівно за п’ять років?
– П’ять років тому ми зустрілися, і за три місяці ніхто з нас не очікував, що розпочнеться повномасштабна війна. А я вже сказав Александеру, що, можливо, зараз ніхто не очікує, що за три місяці закінчиться повномасштабна війна, ми отримаємо справедливий довгостроковий мир і житимемо в мирній, вільній європейській Україні.
– Цього сезону «Шахтар» повертається до Ліги чемпіонів, до наймасштабнішого клубного турніру Європи. Першу гру команда проведе в Ейндговені. З якими очікуваннями ви підходите до цього турніру і які завдання поставили команді?
– Хвилююся. Як завжди хвилююся, перед кожним матчем хвилююся. Які цілі? Цілі прості. У нас дуже сильна команда, молода команда, у нас зібралися яскраві молоді футболісти, у яких величезне-величезне майбутнє, – у мене немає жодних сумнівів. Я думаю, що ми побачимо справжню силу своєї команди. Я вважаю, що ми впродовж турніру набиратимемо форму і ставатимемо дедалі кращими з кожною грою. Я думаю, що футболісти намагатимуться подарувати радість уболівальникам своєю яскравою атакувальною грою.
– Як оцінюєте результати жеребкування і наскільки задоволені суперниками, які випали «Шахтарю»?
– Як ви оцінюєте, коли вам дістався «Реал» (Мадрид)? Ви задоволені чи ні? «Інтер»… Ну, я вважаю, що це дуже сильні команди. Кожна команда заслуговує на величезну повагу. До кожної команди ми ставитимемося з великою повагою, і я думаю, що ми будемо готові. Ми будемо готові протистояти сильним командам, а що стосується результатів жеребкування, то я вам скажу після – зіграємо вісім матчів, і я вам скажу, жеребкування було хорошим чи ні.
– Домашні матчі Ліги чемпіонів цього сезону «Шахтар» зіграє в Лондоні, на легендарному «Стемфорд Бридж». Чому вибір пав саме на Лондон? Це насамперед престиж та можливість зіграти на одному з найпопулярніших стадіонів Європи чи це така стратегія просування «Шахтаря» у світі в ситуації, у якій клуб, як і раніше, не може грати свої домашні матчі вдома?
– Ці рішення ухвалював не я. Це рішення ухвалював менеджмент клубу, і мені здається, вони ухвалили хороше рішення. Але якщо ми програємо або не вийдемо далі, то можу сказати, що ми вже знаємо, хто винен. (Сміється.)
– Чи плануєте відвідувати матчі «Шахтаря» в Лізі чемпіонів?
– Побачимо.
– Ми вас чекатимемо.
– Дякую, дякую.
– Цього сезону на футболках «Шахтаря» поруч із логотипом титульного партнера клубу SCM буде заклик «Invest in Ukraine». Від початку повномасштабної війни бізнеси SCM інвестували в Україну близько 4 мільярдів доларів.
– 4 мільярди 300 мільйонів на цю хвилину.
– Чому для вас це принципово важливо – не лише казати про підтримку України, а продовжувати інвестувати в країну, закликаючи до цього міжнародний бізнес?
– Тому що, коли ми говоримо, що підтримуємо, – це добре на словах, а коли ви інвестуєте, це вже не на словах, а на ділі. Тому бізнес SCM інвестував 4 мільярди 300 мільйонів доларів від початку повномасштабного вторгнення і продовжуватиме це робити. Дуже важливо, щоб усі світові фінансові інститути, компанії вірили в Україну. Уже сьогодні потрібно її відновлювати. Інвестувати потрібно сьогодні – що більше інвестицій, то краще для України й українців.
– Дарійо Срна в нещодавньому інтерв’ю Дмитру Гордону сказав, що український футбол потребує реформ і наголосив на тому, що потрібно скорочувати кількість команд. Чи згодні ви з цим і які саме реформи зараз необхідні українському футболу?
– Тут я згоден з Дарійо, тому що я дивився це інтерв’ю – це чудове інтерв’ю. Я думаю, що багато хто дивився і багато хто отримав справжнє задоволення, тому що я сам почав згадувати, як це було, коли Дарійо прийшов, коли він був ще молодим футболістом. Це все дуже зворушливі для мене моменти, адже якщо я 30 років, то Дарійо – 23 роки в клубі. Інтерв’ю хороше, і мені здається, те, що Дарійо про це говорить, свідчить про те, що він небайдужий до українського футболу. Він не говорить про те, що потрібно скорочувати, він говорить про те, що потрібно реформувати. Про що говорить реформа? Якщо вчора ми були серед 10 найкращих футбольних країн світу, тобто український футбол входив до десятки найкращих, а сьогодні ми в тридцятці. Треба подивитися: якщо хтось бачить без окулярів – подивіться без окулярів. Якщо хтось не бачить, значить, візьміть бінокль. Отже, щось не те відбувається, щось не так з українським футболом. Український футбол потрібно повертати саме до топ-10. Те, що про це говорить Дарійо, заслуговує на величезну повагу, тому що в нього українське серце і він думає про український футбол.
Що означає реформувати? Усі клуби повинні бути в рівних умовах і всі повинні відповідати найкращим мінімальним стандартам. Тобто повинні пройти ліцензування, і в підсумку в цій ситуації має бути мінімальний бюджет, конкуренція. Конкуренція породжує якість – можливо, таких клубів буде не 16, а 18, можливо, не 18, а 20 – це чудово, і це означає, що український футбол рухається в правильному напрямі. Але якщо хтось заплющує на це очі – це недобре. Можливо, потрібно не 16, а менше. На це запитання має відповідати не Дарійо і не футбольний клуб «Шахтар», а інші органи повинні на це подивитися і відповісти: скільки сьогодні клубів відповідають найкращим мінімальним стандартам для того, щоб була чесна конкуренція та рівні правила гри для всіх? Чому? Тому що ми хочемо дати найкращий продукт українського футболу для нашого вболівальника. Щоб наш уболівальник дивився і радів, отримував інтригу і до останньої секунди не знав, хто виграє, а хто програє – у цьому й полягає конкуренція. У підсумку ми піднімемося з 24-го місця і будемо в десятці. Тобто конкуренція породжує якість – ось про що, я думаю, говорив Дарійо, і це заслуговує на повагу.
– І останнє запитання. Знаєте, як часто кажуть: виграє команда, а програє тренер…
– А програю я, так?
– А програє тренер. Де в цій формулі президент?
– Я думаю, що приберіть тренера і поставте мене. У нас усе по-іншому. У нас, якщо ми програли, то винні всі, крім мене, а якщо виграли, то я молодець. Я жартую. У нас усе просто, і я завжди говорив, що якщо ми програємо – почнемо з мене, а якщо ми виграємо – це заслуга всіх і, насамперед, уболівальників. Тому футболістам, тренерам, масажистам, усій футбольній родині і вам – величезне спасибі.
