Про виклики, які несе за собою адаптація великої промисловості до нових вимог СВАМ, розповів керівник групи операційного екологічного менеджменту Групи Метінвест Євген Алтухов під час вебінару «CBAM 2026: Нові вимоги ЄС та практичні аспекти» від KPMG Ukraine.
KPMG – це міжнародна мережа фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги. Під час вебінару, організованого KPMG Ukraine, експерти детально розібрали шлях адаптації бізнесу до впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ): від юридичних аспектів до операційного обліку викидів.
До обговорення долучилися партнер, керівник напряму юридичних послуг KPMG Ukraine Юрій Кацер, менеджер напряму сталого розвитку та ESG KPMG Ukraine Олександр Баськов і керівник групи операційного екологічного менеджменту Групи Метінвест Євген Алтухов.
Для українських експортерів продукції – сталі, алюмінію, цементу, добрив та електроенергії – 2026 рік означатиме перехід від «тренувальної» до постійної, фінансової фази СВАМ із обов’язковою купівлею сертифікатів.
Впровадження СВАМ є важливим переломним моментом для імпорту металургійної продукції до ЄС. Уже цього року європейські імпортери продукції, що підпадає під дію СВАМ, мають сплатити певний відсоток додатково від вартості товару.
СВАМ змінює правила гри для українського експорту – від нових договірних вимог до глибшого контролю даних про викиди. Через те, що механізм ще відносно новий і динамічний, українські експортери та європейські імпортери стикаються з низкою невизначеностей.
Зокрема, за словами Євгена Алтухова, однією з ключових дилем СВАМ є два принципіальних шляхи звітування та, відповідно, фінансових зобов’язань: на основі фактичних даних (actual data) або значень за замовчанням (default values).
Default values є більш простим з точки зору адміністрування: ведення процесів обліку, архівації та підтвердження даних, звітування та перевірки. Але такий підхід є основою для значного збільшення обсягу фінансових зобов’язань, адже сучасне підприємство може мати нижчі викиди, ніж «середні», встановлені ЄС.
Водночас перед виробниками, які оберуть звітування за actual data, також можуть постати виклики. Серед них – розрахунок індивідуальних бенчмарків, сприйняття окремих методологічних положень Регламентів ЄС, розробка документації з методології моніторингу, вимоги щодо підтвердження даних, співпраця з верифікаторами тощо.
– Хоча фактичні показники потребують вибудови наскрізної системи моніторингу та залучення постачальників сировини, саме цей підхід дозволяє оптимізувати витрати на CBAM-сертифікати та посилити контроль над ризиками. У нових умовах вуглецевий облік стає складовою стратегічного управління бізнесом, – додав Євген Алтухов.
