Сучасне виробництво вимагає швидких рішень, високої кваліфікації співробітників, точності та злагодженості дій. Щоб відповідати цим викликам, в Метінвесті і, зокрема, на об’єднаному ГЗК реалізується великий проєкт з оновлення інструментів професійного навчання. Його головна мета – в умовах усіх викликів війни (дефіцит працівників, енергетична криза, реінжиніринг виробництва, посилені вимоги до безпеки тощо) забезпечити стабільність виробництва, а також зберегти роками набуту експертизу та передавати її новим працівникам швидко, просто й цікаво.Система професійної підготовки на ГЗК охоплює всі виробничі та технічні напрями. Вона поєднує ґрунтовну теорію та розвиток практичних навичок. Рік у рік комбінати розвивають свою навчальну базу, систематизуючи та доповнюючи матеріали, які допоможуть якісно готувати фахівців.Минулоріч розпочалось оновлення корпоративної системи навчання: впроваджено сучасні формати, які роблять підготовку працівників простішою та ефективнішою, з акцентом на практ

Північний, Центральний та Інгулецький ГЗК Метінвесту продовжують підтримувати економіку країни під час війни. За 12 місяців минулого року комбінати перерахували до бюджетів усіх рівнів 5,2 млрд грн.Основним джерелом наповнення бюджетів у 2025 році стала плата за користування надрами, вона склала 2,4 млрд грн. Вагома доля відрахувань об’єднаного ГЗК припадає на єдиний соціальний внесок, який склав майже 756 млн грн. Податок на доходи фізичних осіб становить 646 млн грн за рік. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.«Продовжуємо бути опорю для економіки України попри всі виклики для гірничодобувної галузі. Сьогодні ГЗК Метінвесту залишаються одними з найбільших платників податків. Ці кошти допомагають обороноздатності країни та соціальній сфері, підтримка якої стає надзвичайно важливою під час збройної агресії. Ми міняємо підходи, вчимося працювати у надскладних умовах та незмінно вкладаємо всі сили для мирного майбутнього У

Що робить Група Метінвест для підтримки київських співробітників, що опинилися без світла, води й тепла через російські атаки, – у матеріалі NV.Видання дослідило, як бізнес допомагає своїм працівникам в умовах масштабних відключень електроенергії у Києві та зібрало кейси найбільших роботодавців.Київ, Харків та Одещина опинились за крок до блекауту: в суботу в столиці зникло світло, вода, опалення та зупинилось метро. Проблеми вдалося розв’язати, проте цей випадок продемонстрував крихкість ситуації. В Києві й досі не всі будинки отримують опалення, діють жорсткі графіки знеструмлення. Це все впливає на психологічний стан працівників.За даними дослідження платформи для занять із психотерапевтом Rozmova, майже 50% опитаних спеціалістів фіксують погіршення емоційного стану клієнтів наприкінці 2025 року. Українці відчувають пригнічення, напругу й важкість. Дослідження Rozmova фіксують, люди приходять у терапію із тривожністю (86%), депресивними станами, апатією та пригніченістю (69,5%), ви

Другий Національний форум талановитої молоді зібрав понад 600 учасників з усієї України – від переможців міжнародних олімпіад до студентів технічних університетів, які вже працюють із прикладними інженерними задачами. Серед учасників великої події – студентка Метінвест Політехніки Анастасія Удовицька. Талановита молодь зібралася разом, щоб почути важливий меседж: Україні потрібні їхні знання, амбіції й рішення – тут і зараз. Другий Національний форум талановитої молоді, ініційований Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, уже другий рік поспіль об’єднує талановиту молодь з усієї країни. Під час звернення організатори події підкреслили, що саме молодь дає сьогодні мотивацію та енергію боротися за Україну. Форум зібрав переможців міжнародних і всеукраїнських олімпіад, призерів змагань з робототехніки WRO 2025, випускників із найвищими результатами НМТ та юнацьких Олімпійських ігор 2025 року – покоління, яке вже сьогодні формує інтелектуальну й професійну конкурент

Україна може стати індустріальним партнером Європи. Цьому сприятимуть вдале географічне положення, першість у Європі за обсягами запасів залізорудних ресурсів для виробництва сталі та уроки війни – здатність утримувати конкурентоздатність у непередбачуваних умовах, пише CBS News.Каркас української економіки – гірничо-металургійний комплекс (ГМК), вага якого залишається значною попри чотири роки повномасштабної війни. У довоєнному 2021 році ГМК займав понад 10% ВВП України та третину експорту. У 2024 році ці показники становили 7,2 % ВВП та 15,4 % експорту. Війна змінила підходи до управління та стійкості бізнесу: вистояти допомагають адаптивність, швидкість прийняття рішень та ставка на внутрішню ефективність.«Ми втратили майже 50% бізнесу в Україні. Але, попри все, Метінвест залишається найбільшим промисловим гравцем країни. Адже сильна держава неможлива без сильної економіки, а економіка – без потужної промисловості», – каже Юрій РИЖЕНКОВ, генеральний директор Групи Метінвест, найбі

Генеральним директором заводу Запоріжвогнетрив Групи Метінвест призначено Андрія Жука.Андрій Жук має понад 30 років досвіду роботи в металургійній галузі. Свою професійну діяльність він розпочав в агломераційному цеху Запоріжсталі, де пройшов шлях від слюсаря-ремонтника до заступника начальника цеху з капітальних ремонтів. Під його керівництвом реалізовано низку ключових інвестиційних проєктів, зокрема реконструкцію доменної печі №4 та агломашини №1. У подальшому він обіймав посади головного інженера та директора з інжинірингу комбінату. У 2020 році Андрій Жук очолив ремонтне підприємство Метінвест-Промсервіс – спочатку як технічний директор, а з травня 2022 року, в один із найскладніших періодів для української промисловості, – як генеральний директор. Під його керівництвом підприємство зберегло виробничі компетенції, забезпечило стабільну роботу ремонтних підрозділів і підтримало металургійні активи Групи в умовах повномасштабної війни. - Запоріжвогнетрив не просто виробляє вогнетри

Відповідно до затвердженого графіка планових ремонтів на збагачувальній фабриці Центрального гірничо-збагачувального комбінату замінили барабан кульового млина № 121 та виконали поточні ремонти технологічного обладнання, пов’язаного з ним.Рівно 49 годин, згідно з регламентом, відводиться працівникам ремонтних бригад та технологічному персоналу збагачувальної фабрики ЦГЗК, аби демонтувати барабан з наявними зношуваннями та встановити справний. І хоча для фахівців така робота є знайомою, та щоразу вона вимагає від людей «увімкнення» режиму піт-стопу.Загалом на дільниці з виробництва концентрату задіяно 22 млина. Коли планується заміна одного з них, виробничий план коригується з урахуванням дводобової зупинки даної одиниці обладнання. Найперше ремонтний персонал розкриває люки та звільняє барабан від куль. Далі відбувається демонтаж та відправка обладнання на ремонтний майданчик.Задача технологічного персоналу збагачувальної фабрики якнайшвидше підготувати робоче місце до заміни барабана

Програма «Безпечний робочий простір» на Запоріжсталі – це інструмент системної роботи з виробничими ризиками.У її межах аналізують робочі простори, виявляють потенційні небезпеки та превентивно усувають їх ще до того, як вони можуть призвести до травм або аварій. Йдеться не лише про контроль, а про постійне вдосконалення умов праці з урахуванням реальних виробничих процесів. Саме для цього в межах програми регулярно проводяться аудити робочих просторів. У 2025 році такі перевірки пройшли в усіх цехах комбінату – загалом понад 11 тисяч аудитів. До цієї роботи були залучені спеціалісти з охорони праці, керівники структурних підрозділів, а також директори з різних напрямків. Такий склад учасників дозволяє оцінювати ризики комплексно – з точки зору безпеки, організації процесів і управлінських рішень.За результатами аудитів упродовж року розробили майже 17 тисяч коригуючих заходів. Станом на кінець 2025 року всі вони були виконані. У 2025 році роботу в межах БРП сфокусували на трьох ключо

Уже майже чотири роки повномасштабної війни Метінвест допомагає тримати економіку країни. З урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств Група у 2025 році сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.Крім того, українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Водночас податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.«Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як

Розпочинаємо новий тиждень добіркою дайджесту Метінвесту. Як завжди, коротко та по справі. У декількох фото зібрали для вас найголовніше, що вдалося зробити протягом останніх семи днів.Серед ключового – допомога мирним, підтримка військових, турбота про співробітників. Події – різні, але мета одна – врятувати життя українців, звільнити землю від ворога й розпочати велику відбудову України.1Метінвест у 2025 році сплатив 18,7 млрд грн податків до бюджету України2Метінвест передав 1-му корпусу НГУ «Азов» засобів РЕБ на 161 млн грн3За підтримки ОГЗК у Широківській громаді відкрили оновлений спортзал4Студенти Метінвест Політехніки пройшли офлайн-практикум на Каметсталі5Метінвест здобув відзнаки міжнародної премії International Brilliance Awards6Запоріжвогнетрив у 2025 році виробив понад 95 тис. т вогнетривкої продукції