Цьогоріч «Економічна правда» святкує 20-річчя. За цей період Україна пережила більше, ніж багато економік проходять за пів століття: глобальні фінансові кризи, дві революції, окупацію Криму, війну на сході країни, втрату частини промисловості, пандемію та повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Усі ці роки ЕП не лише фіксувала ключові події та економічні трансформації, а й пояснювала їхній вплив на бізнес, державу та суспільство. Видання стало хронікером української економіки: рік за роком, новина за новиною, через гучні розслідування, резонансні інтерв’ю, аналітику та репортажі формувало розуміння процесів, які змінювали країну. ЕП говорила про рішення влади й бізнесу, про успіхи та помилки, про виклики, які визначали економічне майбутнє України.
Такий самий ювілей відзначає й одне з найважливіших підприємств гірничо-металургійної галузі – Група компаній Метінвест. Упродовж цих років компанія не просто реагувала на виклики, а масштабувала виробництво, модернізувала підприємства, підтримувала інфраструктурні проєкти. І сьогодні вона залишається одним із ключових експортерів і платників податків України. У 2026 році ці дві історії перетинаються в одній точці.
Для «Економічної правди» і Метінвесту – це 20 років досвіду, змін і рішень, які формували економіку країни. Цей спецпроєкт – про спільне: правду і сталь, про те, як історії бізнесу та медіа вплітаються в історію України.
2006–2011
У 2006 році розпочалися «газові» війни з росією. 1 січня 2006 року, після того як Україна не пішла на ультиматум Кремля щодо зростання ціни у п'ять разів, «Газпром» почав знижувати тиск у трубопроводах до України. Перша «газова» війна завершилась на початку січня 2006 року – Україні вдалось добитися ціни в 95 доларів за тисячу кубометрів.
Проте наприкінці 2007 року проблема з постачанням газу з рф знову загострилась. Використовуючи «газовий шантаж», росія 1 січня 2009 року знову перекрила газ Україні, а 7 січня «Газпром» повністю припинив транзит газу: начебто тому, що Україна крала паливо, яке мало йти в ЄС.
Конфлікт завершився після переговорів Юлії Тимошенко й Володимира Путіна та підписання скандальної газової угоди. ЕП першою оприлюднила повний текст контракту.
Метінвест з 2006 року формує основу вертикально інтегрованої бізнес-моделі, об'єднавши гірничодобувні та металургійні активи. Група входить до 10 найбільших гірничорудних компаній світу.
Світова фінансова криза 2008-2009 років обвалила український експорт та обсяги виробництва, спричинивши девальвацію гривні. ВВП України у 2009 році скоротився на 15%.
Тим часом Україна приєдналась до Світової організації торгівлі (СОТ) після 15 років переговорів – це відкрило нові експортні можливості, насамперед для АПК та металургії.
Метінвест у цей період розширює міжнародну присутність – купує активи в Італії, Великій Британії та США. Компанія впроваджує європейські стандарти екологічного управління, а також постачає 12 000 тонн сталі для будівництва «Донбас Арени» в Донецьку, яка відкривається у 2009 році.
2010–2011. До Групи Метінвест приєднується маріупольський гігант – металургійний комбінат імені Ілліча.
2011-й стає рекордним роком для Метінвесту за обсягом виробництва сталі (понад 14 млн тонн) та прокату (понад 11 млн тонн).
Компанія постачає 5 500 тонн сталі для Дарницького мосту, зі сталі Метінвесту зводиться НСК «Олімпійський» – головна арена Євро-2012.
2011–2016
У 2012 році Україна приймає футбольне Євро-2012, яке мало як позитивний, так і дещо негативний вплив на імідж країни. З одного боку, країна будувала стадіони й аеропорти та оновлювала дороги, з іншого – підготовка супроводжувалася численними корупційними скандалами. Україна від турніру заробила втричі менше, ніж витратила.
У Метінвесті працює понад 100 000 людей. Група стає першою українською компанією, що увійшла до Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER).
У Лондоні з 5000 тонн української сталі Метінвесту будується хмарочос The Shard – найвища будівля Великої Британії.
2014–2016. Окупація Криму росією і початок війни на сході України призвели до втрати значної частини промислового потенціалу, інфляції та глибокої девальвації гривні.
Нацбанк запроваджує режим інфляційного таргетування. Очищення банківської системи та націоналізація ПриватБанку для запобігання системній фінансовій кризі.
Група Метінвест розпочинає активну підтримку Сил оборони України.
2016–2021
У 2016 році починає діяти зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, український експорт поступово переорієнтовується на європейські ринки замість російського.
Маріупольські підприємства Метінвесту налагоджують виробництво майже 100 нових продуктів. Зі сталі компанії зведено нові шлюзи Панамського каналу та реконструйовано київський ЦУМ.
2017 року Україна вводить повну торговельну та транспортну блокаду з окупованими районами Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).
Через дії проросійських сепаратистів Метінвест втрачає контроль над частиною підприємств на окупованих територіях і змушений перебудовувати виробничі й логістичні процеси.
Попри це, компанія виходить на ринки Західної Європи й Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Наступного року Метінвест розпочинає найбільшу в історії України екологічну реконструкцію аглофабрики в Маріуполі.
Зі сталі Метінвесту будується нове укриття над Чорнобильською АЕС.
2020–2021. Пандемія COVID-19 зупиняє світову економіку – Україна, як і увесь світ, занурюється в карантини та локдауни.
В Україні запрацював ринок землі: українці отримали право вільно купувати й продавати землю сільгосппризначення, а сумнозвісний мораторій став історією.
У цей час Метінвест встановлює рекорд за обсягом інвестицій – $1,28 млрд на рік.
Засновано Метінвест Політехніку – перший приватний технічний університет в Україні.
Метінвест постачає 18 500 тонн сталі для будівництва мосту Святого Георгія в італійській Генуї.
2022–2026
2022 року росія починає повномасштабне вторгнення, внаслідок якого економіка України зазнає безпрецедентних втрат: падіння ВВП майже на 30%, блокада портів, втрата та руйнування промислових активів на сході та півдні, мільйони українців евакуюються за кордон, а бізнес стикається з дефіцитом працівників.
Це був найважчий рік в історії Метінвесту. Ворог окупує Маріуполь, оборона Азовсталі стає символом спротиву України агресору. Компанія фокусується на підтримці країни: долучається до Сталевого Фронту Ріната Ахметова.
Блокада Чорного моря змушує Метінвест переорієнтувати експорт на залізничні та портові маршрути через ЄС, який стає основним ринком компанії.
2022–2023. Надходження першої міжнародної фінансової та військової допомоги Україні. Деблокада чорноморських портів. Активний розвиток оборонної промисловості.
Метінвест розпочинає активне виробництво сталевих бункерів-«криївок» і захисних екранів для техніки ЗСУ. Компанія спрямовує ресурси на допомогу гуманітарним ініціативам та підтримку працівників і громад.
З 2024 року Україна нарощує власну дроново-ракетну міць та відповідає на енергетично-інфраструктурний терор рф ударами по НПЗ, портах та військових об'єктах ворога.
Попри війну, Метінвест залишається одним із найбільших експортерів, інвесторів і платників податків в Україні.
Компанія спрямовує понад 10 млрд грн на допомогу ЗСУ і мирним мешканцям. Метінвест розробляє проєкт реконструкції українських міст «Сталева мрія».
У цьому таймлайні – лише ті події, які можна зафіксувати, назвати й описати. Але за ними – значно більше: щоденні рішення, непомітна робота, людські історії.
За двадцять років Україна не раз опинялась перед викликами, які змінювали не лише економіку, а й саму країну. У ці періоди бізнес, медіа та суспільство вчилися діяти в умовах постійної турбулентності, шукати нові рішення та будувати майбутнє попри кризи й війну.
Крізь виклики й потрясіння, спади та підйоми – кується сталь, формується правда і твориться історія України.
