Эта страница еще не переведена на русский язык
Меморіал 13.08.2026 Читать 5 мин

Пам’яті Андрія Швайки: до останнього – зі своєю бригадою

Він завжди був поруч зі своєю бригадою – у щоденній роботі, під час складних ремонтів, у найважчі моменти. Так було і тієї трагічної ночі, 11 серпня, коли ворожі російські війська атакували мирний індустріальний майданчик.

Андрій Швайка народився у Северодонецьку Луганської області. Свій професійний шлях у металургії розпочав у Запоріжжі, де працював на підприємствах, що забезпечують ремонт та обслуговування металургійного виробництва. Понад 18 років свого життя він присвятив Запоріжсталі. 

Останні роки Андрій працював майстром з ремонту устаткування дільниці з ремонту вантажопідіймального та транспортного устаткування ЦРМУ №1. Разом зі своєю бригадою виконував ремонти на об’єктах доменного виробництва. Це була складна й відповідальна робота, яку він добре знав. 

Його досвід був потрібен і на інших підприємствах Метінвесту. Під час відряджень Андрій працював, зокрема, на Каметсталі, де долучався до ремонтів доменних печей. Там його також добре знали та поважали колеги.

- Андрій був дуже товариським, вмів згуртовувати людей, з ним легко було працювати. Він відповідально ставився до будь-якого завдання і завжди доводив роботу до кінця. За роки роботи набув великого досвіду, добре знав специфіку ремонтів. У нього можна було багато чому навчитися. Нам усім невимовно важко прийняти цю втрату. Ми втратили не тільки професіонала, а й нашого доброго друга, – говорить начальник дільниці з ремонту вантажопідйомного та транспортного устаткування ЦРМУ №1 Андрій ШЕЙКО.

11 серпня бригада Андрія виконувала ремонт обшивки бункера аглогрохота на доменній печі. Під час масованої ракетної атаки на Запоріжсталь Андрій та його колеги не встигли дістатися укриття і загинули. Ця трагедія забрала життя восьми працівників і стала болючою втратою для всього колективу.

Андрій був частиною великої родини Запоріжсталі – надійним колегою і керівником, якого знали, цінували та поважали. Його пам’ятатимуть усі, хто працював із ним пліч-о-пліч. 

Найболючіша ця втрата для родини Андрія. Дружина втратила чоловіка, а двоє синів залишилися без батька.

Колектив Запоріжсталі висловлює щирі співчуття рідним і близьким Андрія. Ми розділяємо їхню скорботу та біль від непоправної втрати. Підприємство надає родині підтримку та  матеріальну допомогу. До фінансової підтримки родини також долучилися колеги Андрія з ЦРМУ №1. 

Андрій назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав, як професіонал, керівник і людина, яка до останнього була поруч зі своїми.

Світла пам’ять Андрію та його загиблим колегам.