Йому було лише 23. Попереду – професія, про яку мріяв із дитинства, подорожі, родина, ціле життя. Але коли країна потребувала захисту, Богдан Лисяков став до лав Збройних сил України.
Богдан народився і виріс у Запоріжжі. З дитинства захоплювався залізницею, навчався на Запорізькій дитячій залізниці, згодом закінчив Запорізький ліцей залізничного транспорту. Працював на Запоріжсталі помічником машиніста тепловоза, паралельно заочно навчався, щоб здійснити свою головну мрію – стати машиністом. Любив читати, майструвати, цікавився технікою, захоплювався комп'ютерними іграми та знаходив час для волонтерства.
- Він був чесний, цілеспрямований, мріяв про поїзди. Хотів отримати професію машиніста, побачити світ. Богдан був дуже відповідальною людиною, – згадує його мама Наталія БЛОХІНА.
У 2023 році Богдан змінив робочу форму на військову. Він став оператором дронів у складі 43-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Куп'янському напрямку. Його технічне мислення допомогло швидко опанувати нову спеціальність, а навички, здобуті за роки захоплення комп'ютерними іграми, стали у пригоді під час керування безпілотниками.
У війську Богдан мав позивний «Студент». Так його називали побратими – за допитливість, прагнення постійно вчитися та швидко опановувати нові знання.
У серпні 2025 року Богдан загинув на Харківщині, виконуючи бойове завдання.
- Вони прибули на позицію, був час їхнього заїзду, і почався дуже сильний обстріл. Спочатку був приліт FPV-дрона, потім це місце накрили всім, чим тільки могли. На жаль, він загинув на бойовій позиції, – розповідає мама Героя.
За мужність і самовідданість Богдан Лисяков посмертно нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
На Запоріжсталі Богдана пам'ятають відповідальним і щирим хлопцем, який віддано ставився до роботи, волонтерив.
- Молодий, талановитий, цікавився багатьма речами, мав великий потенціал. З таким самим завзяттям, як працював, так волонтерив, згодом і воював. Він вірив, що робить важливу справу. Ми пишаємося нашим колегою, дякуємо йому за захист і завжди будемо пам'ятати Богдана, – говорить машиніст тепловозу УЗТ Максим ПОЛІТАНСЬКИЙ.
У Богдана залишилися мама, бабуся, молодша сестра та велика дружна родина, для яких він назавжди залишиться люблячим сином, онуком і братом.
Сьогодні ім'я Богдана Лисякова викарбуване на Меморіалі «Дерево пам'яті» у Запоріжжі – серед імен Героїв, які віддали життя, захищаючи Україну. Це місце нагадує про людей, чиї мрії обірвала війна, але чию мужність і жертовність неможливо забути.
Подвиг Богдана та 86 металургів Запоріжсталі, які віддали життя, захищаючи Україну, назавжди залишиться в нашій пам'яті. Їхні імена, як і імена полеглих воїнів – працівників інших підприємств Метінвесту, увічнені в Меморіалі Метінвесту: https://metinvest.media/ua/memorial. Вшануймо їхню мужність, жертовність і світлу пам'ять.
