Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.

Формувальник машинного формування філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест понад 13 років. 

Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув при виконанні військового обов'язку під час обстрілу із застосуванням FPV-дрона по евакуаційному автомобілю в н.п. Осоївка Сумської області.

Бригадир на обробленні, сортуванні, прийманні, здаванні, пакетуванні та пакуванні на Запорізькому ливарно-механічному заводі. Працював в Групі Метінвест понад 25 років. В 2019 році був нагороджений почесною грамотою від мера міста Запоріжжя.

Був мобілізований в травні 2023 року. Служив рядовим на Харківському напрямку. Загинув при виконанні військового обов'язку в бою за Україну на Харківському напрямку поблизу н. п. Веселе Харківської області. Відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Олександра Гавриленка залишився син Олександр.

Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Південного ГЗК. Загальний стаж роботи в Групі Метінвест майже дев’ять років. 

Коли розпочалася повномасштабна війна, першим зі зброєю в руках став на захист української землі рідний брат Сергія, Віталій, також працівник Південного ГЗК, який мав військовий досвід за часів участі в АТО.
Але у вересні 2023 року до лав Збройних Сил України приєднався і сам Сергій. Спочатку воював на Запорізькому напрямку, отримав важке поранення, та після лікування та відновлення знов долучився до боротьби з російськими окупантами.

Захищав Батьківщину від ворога на Донецькому напрямку і саме там під час виконання чергового бойового завдання загинув смертю Героя.

Вдома Сергія Миронченка не дочекалися дружина Лілія та син Дмитро.

Електрогазозварник Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад три роки.

 

Був мобілізований в березні 2023 року. Служив помічником гранатометника. Загинув в с Липці Харківської області. Був відзначений знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

 

У Павла Цирульнікова залишилися дружина Юлія, син Петро і донька Поліна.
 

Водій автотранспортних засобів у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад 24 роки. 

Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Служив молодшим сержантом- командиром гармати. Загинув під час виконання бойового завдання в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

В Павла Овдія залишилася дружина, син Сергій та син Андрій.  

Водій автотранспортних засобів на вивезенні гірничої маси із кар'єру Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 17 років. 

 

Був мобілізований в жовтні 2022 року. Загинув від отриманого поранення, несумісного з життям, в районі ведення бойових дій біля н.п. Мемрик Донецької області. Був відзначений «Хрестом десантно-штурмових військ». 

 

У Віталія Крикуна залишилися донька Яна та син Дмитро. Брат Віталія Олександр працює в ЦТА Інгулецького ГЗК.
 

Майстер зміни газового цеху комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 

Був мобілізований в квітні 2024 року. Загинув в м. Білогорівка Луганської області, захищаючи Україну.

 

В Євгена Тимофєєва залишився батько Микола Сергійович.
 

Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.

Помічник машиніста екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад чотири роки.

Був мобілізований в липні 2023 року. Служив кулеметником. Загинув під час виконання бойового завдання в н. п. Піски Радівські Ізюмського району Харківської області.

Електрозварник ручного зварювання філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже 22 роки.

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, загинув поблизу н.п. Стариця Чугуївського району Харківської області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.

У Станіслава Буликіна залишився син Денис.

Заступник начальника цеху з виробництва філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Помер від отриманих поранень при виконанні бойового завдання в результаті ворожого обстрілу біля н. п. Щербаки, Запорізької області.

У Володимира Мукоїди залишився син Максим.