Формувальник машинного формування філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест понад 13 років. 

Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув при виконанні військового обов'язку під час обстрілу із застосуванням FPV-дрона по евакуаційному автомобілю в н.п. Осоївка Сумської області.

Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Південного ГЗК. Загальний стаж роботи в Групі Метінвест майже дев’ять років. 

Коли розпочалася повномасштабна війна, першим зі зброєю в руках став на захист української землі рідний брат Сергія, Віталій, також працівник Південного ГЗК, який мав військовий досвід за часів участі в АТО.
Але у вересні 2023 року до лав Збройних Сил України приєднався і сам Сергій. Спочатку воював на Запорізькому напрямку, отримав важке поранення, та після лікування та відновлення знов долучився до боротьби з російськими окупантами.

Захищав Батьківщину від ворога на Донецькому напрямку і саме там під час виконання чергового бойового завдання загинув смертю Героя.

Вдома Сергія Миронченка не дочекалися дружина Лілія та син Дмитро.

Електрогазозварник Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад три роки.

 

Був мобілізований в березні 2023 року. Служив помічником гранатометника. Загинув в с Липці Харківської області. Був відзначений знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

 

У Павла Цирульнікова залишилися дружина Юлія, син Петро і донька Поліна.
 

Водій автотранспортних засобів у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад 24 роки. 

Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Служив молодшим сержантом- командиром гармати. Загинув під час виконання бойового завдання в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

В Павла Овдія залишилася дружина, син Сергій та син Андрій.  

Водій автотранспортних засобів на вивезенні гірничої маси із кар'єру Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 17 років. 

 

Був мобілізований в жовтні 2022 року. Загинув від отриманого поранення, несумісного з життям, в районі ведення бойових дій біля н.п. Мемрик Донецької області. Був відзначений «Хрестом десантно-штурмових військ». 

 

У Віталія Крикуна залишилися донька Яна та син Дмитро. Брат Віталія Олександр працює в ЦТА Інгулецького ГЗК.
 

Помічник машиніста екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад чотири роки.

Був мобілізований в липні 2023 року. Служив кулеметником. Загинув під час виконання бойового завдання в н. п. Піски Радівські Ізюмського району Харківської області.

Електрозварник ручного зварювання філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже 22 роки.

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, загинув поблизу н.п. Стариця Чугуївського району Харківської області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.

У Станіслава Буликіна залишився син Денис.

Заступник начальника цеху з виробництва філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Помер від отриманих поранень при виконанні бойового завдання в результаті ворожого обстрілу біля н. п. Щербаки, Запорізької області.

У Володимира Мукоїди залишився син Максим.

Слюсар з механоскладальних робіт філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже сім років. 

Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув при виконанні військового обов'язку в бою за Україну біля н.п. Нетайлове Покровського району Донецької області.

 

Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.

Машиніст екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 11 років.

Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив командиром відділення. Загинув в районі н. п. Лук’янці Харківської області. Був відзначений медаллю «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

В Олександра Горобйова залишилися син Дмитро та донька Анна.

Машиніст електровоза у кар'єрі Південного ГЗК. Загальний стаж роботи понад 16 років.

 
Михайло був мобілізований до лав ЗСУ 11 березня 2022 року. Загальний термін служби у війську понад два роки. Військове звання – солдат. Службу проходив у ТРО, на Херсонському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. Був у складі роти вогневої підтримки. Військові відзнаки: «Золотий хрест», посвідчення УБД. Загинув поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області.

У Михайла залишився маленький син Євген. Без чоловіка залишилася дружина Дар’я, без сина – мати, Людмила Владиславівна Малишева, яка продовжує пропрацювати в УЗТ Південного ГЗК черговою по залізничній станції.

Машиніст екскаватора у кар’єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі метінвест майже 12 років. 

Був мобілізований у вересні 2023 року. Служив старшим оператором протитанкових ракетних комплексів. Загинув від ушкоджень внаслідок військових дій  поблизу Очеретена Донецької області. 

В Антона Трофімова  залишилися мама, тато, сестра, кохана дівчина і племіники.