bg
Вічна шана героям

За десять років війни було мобілізовано понад 9000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

Про героя
17.12.1985–25.07.2024
Цирульніков
Павло
17.12.1985–25.07.2024
Електрогазозварник Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад три роки.
 
Був мобілізований в березні 2023 року. Служив помічником гранатометника. Загинув в с Липці Харківської області. Був відзначений знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
 
У Павла Цирульнікова залишилися дружина Юлія, син Петро і донька Поліна.
 
Про героя
02.03.1980–20.07.2024
Овдій
Павло
02.03.1980–20.07.2024
Водій автотранспортних засобів у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад 24 роки. 

Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Служив молодшим сержантом- командиром гармати. Загинув під час виконання бойового завдання в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

В Павла Овдія залишилася дружина, син Сергій та син Андрій.  
Про героя
23.01.1984–09.07.2024
Крикун
Віталій
23.01.1984–09.07.2024
Водій автотранспортних засобів на вивезенні гірничої маси із кар'єру Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 17 років. 
 
Був мобілізований в жовтні 2022 року. Загинув від отриманого поранення, несумісного з життям, в районі ведення бойових дій біля н.п. Мемрик Донецької області. Був відзначений «Хрестом десантно-штурмових військ». 
 
У Віталія Крикуна залишилися донька Яна та син Дмитро. Брат Віталія Олександр працює в ЦТА Інгулецького ГЗК.
 
Про героя
22.09.1992–16.06.2024
Дяченко
Олег
22.09.1992–16.06.2024
Помічник машиніста екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад чотири роки.

Був мобілізований в липні 2023 року. Служив кулеметником. Загинув під час виконання бойового завдання в н. п. Піски Радівські Ізюмського району Харківської області.
Про героя
06.06.1984–15.05.2024
Горобйов
Олександр
06.06.1984–15.05.2024
Машиніст екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 11 років.

Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив командиром відділення. Загинув в районі н. п. Лук’янці Харківської області. Був відзначений медаллю «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

В Олександра Горобйова залишилися син Дмитро та донька Анна.
Про героя
29.12.1988–05.05.2024
Данілов
Михайло
29.12.1988–05.05.2024
Машиніст електровоза у кар'єрі Південного ГЗК. Загальний стаж роботи понад 16 років.
 
Михайло був мобілізований до лав ЗСУ 11 березня 2022 року. Загальний термін служби у війську понад два роки. Військове звання – солдат. Службу проходив у ТРО, на Херсонському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. Був у складі роти вогневої підтримки. Військові відзнаки: «Золотий хрест», посвідчення УБД. Загинув поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області.

У Михайла залишився маленький син Євген. Без чоловіка залишилася дружина Дар’я, без сина – мати, Людмила Владиславівна Малишева, яка продовжує пропрацювати в УЗТ Південного ГЗК черговою по залізничній станції.
Про героя
06.02.1993–28.04.2024
Трофімов
Антон
06.02.1993–28.04.2024
Машиніст екскаватора у кар’єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі метінвест майже 12 років. 

Був мобілізований у вересні 2023 року. Служив старшим оператором протитанкових ракетних комплексів. Загинув від ушкоджень внаслідок військових дій  поблизу Очеретена Донецької області. 

В Антона Трофімова  залишилися мама, тато, сестра, кохана дівчина і племіники.
Про героя
09.12.1993–07.04.2024
Максименко
Ігор
09.12.1993–07.04.2024
Помічник машиніста екскаватора в Першотравневому кар’єрі. Працював на підприємстві понад п’ять років. 
 
Був мобілізований в березні 2022 року. Загинув в селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. 
 
В Ігоря Максименко залишилися дружина Тетяна та син Андрій. 
 
Про героя
25.10.1978–06.04.2024
Безверхній
Євген
25.10.1978–06.04.2024
Начальник виробничої дільниці управління дробильно-транспортного комплексу Південного ГЗК. Загальний стаж роботи в Групі Метінвест понад 24 роки.

Був мобілізований до лав ЗСУ в перші дні повтомасштабного вторгнення. Служив командиром зенітно-артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї в званні капітана. Службу проходив на Запорізькому та Донецькому напрямках. Загинув внаслідок поранення поблизу населеного пункту Соловйове Покровського району Донецької області. Був відзначений медаллю «Ветеран війни» та медаллю «За військову службу Україні». 

У Євгена залишились два сини: Артем та Тимур. Без чоловіка залишилася дружина Світлана, без сина – мати Олена Іванівна та батько Володимир Іванович, які все своє трудове життя пропрацювали на ПівдГЗК.
Про героя
17.08.1991–27.03.2024
Швачка
Анатолій
17.08.1991–27.03.2024
Учень машиніста конвеєра дробильної фабрики №3 Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад рік. Колеги згадують, що за короткий час показав себе як  товариський  та працьовитий.
 
Був мобілізований в січні 2023 року. Загинув при захисті села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
 
В Анатолія Швачки залишилися дружина Юлія та донька Дар’я. 
 
Про героя
22.03.1988–25.03.2024
Жук
Родіон
22.03.1988–25.03.2024
Машиніст автогрейдера в кар'єрі Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 
 
Був мобілізований в грудні 2022 року. Під час захисту України отримав важке поранення та пішов в засвіти 25 березня 2024 року. 
 
Колеги згадують про Родіона Жука так: «За період роботи на комбінаті зарекомендував себе трудолюбивим, добросовісним та винахідливим робітником, відповідальним за доручену справу. Ввічливий, тактовний, своєю доброзичливістю, впевненістю в своїй правоті завжди створював в колективі хорошу ділову атмосферу. Добросовісним відношенням до роботи, грамотністю, впевненістю в своїх знаннях, уважним ставленням до людей завоював авторитет та повагу колективу». 
 
У Родіона Жука залишилися дружина Інеса та донька Аріна.
 
Про героя
16.07.1975–13.03.2024
Плетньов
Олександр
16.07.1975–13.03.2024
Помічник машиніста бурової установки у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад вісім років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив молодшим сержантом. Загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі н.п. Терни Лиманської міської територіальної громади Донецької області. Був відзначений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

В Олександра Плетньова залишилася  дружина і син Віталій.