Запоріжсталівець неодноразово отримував поранення, але продовжує нести службу і сьогодні.
Вже рік і десять місяців Україна живе у стані війни. Безсумнівно, за цей час справжніми героями сучасності стали воїни Збройних Сил України. На захисті України зараз стоять і співробітники Запоріжсталі. До українського війська від початку повномасштабного вторгнення приєдналися 1050 запоріжсталівців. Серед них прокатник комбінату, а нині десантник на псевдо «Лев».
28 років у цеху холодної прокатки – від пакувальника до майстра – таким був кар’єрний шлях запоріжсталівця до повномасштабного вторгнення. Мирні дні у Запоріжжі для майбутнього захисника починалися з прохідної Запоріжсталі.
2 березня 2022 року для «Лева» усе змінилося – воїн добровільно долучився до Запорізької ТрО разом з колегами з комбінату. Близько чотирьох місяців прокатник захищав рідне місто, та згодом у складі бригади Десантно-штурмових військ відправився на Східний напрямок.
– Я ніс службу в одному підрозділі з багатьма запоріжсталівцями. Шестеро з них були тими побратимами, з якими ми разом долучалися до рядів Сил Оборони України. Згодом ми разом потрапили на позиції, де майже 2 місяці просиділи «під танками», – розповідає «Лев».
Виконуючи бойові завдання, запоріжсталівець-військовослужбовець отримав численні травми та контузії.
– Я перший з наших хлопців, хто отримав поранення. Нас накрили мінами, моє життя буквально врятували побратими. Я пройшов довгий шлях лікування, реабілітації, зокрема після кількох контузій, проте повернувся до служби. Комбінат не залишив мене сам на сам у цей час: після поранення я дуже швидко отримав матеріальну допомогу від «Запоріжсталі» для лікування та реабілітації. Зараз я у строю, вважаю що це мій обов’язок, я не маю права підводити своїх побратимів, – згадує військовослужбовець.
Оптимізму та здорової іронії «Леву» не займати. Мовляв, саме такий підхід до викликів життя та війни допомагає їх подолати.
– Була ситуація, коли ми з побратимом пройшли чимало боїв, прожили достатньо часу разом в окопі, але про те, що знайомі, бо були колегами на Запоріжсталі, дізналися лише через час. Так війна змінює обличчя, що його просто не впізнати без каски та запоріжсталівської форми, – посміхається «Лев».
Зараз «Лев» відновився після поранень і повернувся до виконання обов’язків – доставляє важливі вантажі, допомогу, виконує оперативну роботу на «нулі». Отримує від волонтерів смаколики і розподіляє між своїми хлопцями, бо, каже оборонець, підтримка дуже важлива.
Кожна історія «Лева» варта окремої книги, бо стільки життів та доль, що переплетені одне з одним, «окопні будні», втрати і надбання, ризики та маленькі перемоги – не можуть вміститися в одному абзаці.
– Коли ми вибивали окупантів на Донецькому напрямку, ми більше 50 днів жили у лісі, під постійними обстрілами. Тож це мабуть був один із найтяжчих досвідів воєнного життя. Бували різні ситуації - від відсутності води та їжі до смертельних поранень наших захисників. Я просто скажу, що ми пам’ятаємо усе, і усіх. Було і таке, що ми навіть не підозрювали, що окупанти знаходяться у 40 метрах від наших позицій. На один з моїх днів народження ми вибивали рашистів, перед тим близько двох місяців залишаючись в обороні під вогнем ворога, – згадує «Лев».
Багато колег-металургів служать чи служили разом з прокатником протягом повномасштабної війни. Захисник і сьогодні постійно на зв’язку з молодіжною організацією Запоріжсталі – колеги підтримують одне одного, допомагають закривати потреби і надають необхідні речі.
– На Запоріжсталі у мене багато друзів і знайомих, яких я поважаю і люблю. Дякую комбінату і кожному за підтримку, разом переможемо! – підсумував «Лев».
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
