Життя військових на передовій далеке від комфортних київських квартир. Влаштувати обігрів, дістати гарячу їжу, прийняти душ або комфортно поспати може бути складним логістичним завданням для підрозділу. Це не просто примха – від умов проживання залежить здоров’я військового та його ефективність у бою.
Україна декларує, що життя захисника – найвища цінність. Але масштаби війни не дають змоги швидко облаштувати модульні кухні, лазні й підземні сховища для всіх військовослужбовців.
Споруди на фронті мають не тільки виконувати свою пряму функцію, але й захищати від снарядів. До того ж бути універсальними та масовими у виробництві, щоб можна було масштабувати їх на весь фронт, довжиною в понад 1000 кілометрів.
За реалізацію такого проєкту взялись українські металурги. Працівники Метінвесту в діалозі з військовими розробили універсальні укриття, які тепер зварюють на кількох засекречених ділянках сотнями штук.
Укриття компанії стали частиною оборонних фортифікацій навколо міста Покровськ, яке є стратегічним для української металургії та де зараз точаться найгарячіші бої.
Сховища на всі випадки життя
Зовні укриття від Метінвесту – це велика металева діжка, але всередині – все, що потрібно військовому. Вентиляція, спальні ліжка, робочий стіл, опалення, туалет, стоки для води, аварійні виходи, місця під особисті речі тощо. Такі металеві "криївки" можна кастомізувати під будь-які завдання.
Укриття-шпиталь (ліворуч). Укриття-командий пункт (праворуч).
Вони є у форматі штабних бліндажів із місцями під комп’ютери, кухні або просто житлові приміщення з кількома місцями для сну. Одна з нових модифікацій – мобільний підземний шпиталь, начинений усім необхідним медичним обладнанням. Він може пропускати через себе 100 поранених на добу, а лікарі мають змогу надавати термінову допомогу прямо біля лінії зіткнення.
Довжина базової моделі конструкції – 6 метрів, а ширина – понад 2 метри. Така "діжка" може вмістити до шістьох людей на спальні місця, і до 30 бійців можуть там одночасно сховатися від обстрілів.
Товщина сталі – 2-4 міліметри. Її закопують на глибину в кілька метрів, і вона витримує влучання найпоширенішого російського 152-мм снаряду.
«Ми підняли багато історичних креслень. Дивилися, які конструкції від яких загроз можуть захищати. Об’єднали найкращі з них, оптимізували з огляду на сучасні потреби та запити війська й у підсумку отримали легку й досить захищену споруду, яку можна виробляти масово», – сказав керівник на одному з виробничих майданчиків.
Наситити фронт такими укриттями – непросте завдання. «Діжка» важить понад дві тонни. Це означає, що для сотні «криївок», яких вистачить закрити невелику ділянку фронту, треба десь знайти понад 200 тонн якісної листової сталі.
Далі метал потрібно доставити на виробничу ділянку й обробити, надавши спеціальну хвилясту форму, а згодом надати їй округлий радіус – усе це зробить конструкцію жорсткішою. За допомогою кранів окремі деталі збирають в єдину конструкцію, а потім покривають маскувальною фарбою для безпечного транспортування.
У роботу запущено одразу кілька різних майданчиків, які, перебуваючи в секретних місцях, виконують свою частину роботи або дублюють одне одного для більшої масовості виробництва.
До всього процесу залучені вальцювальники, котельники, кранові машиністи, газорізники, збірники металоконструкцій, маляри та купа інших спеціалістів. На виробництво кожного укриття йде до 165 людино-годин роботи.
Встановити такі металеві капсули на позицію – теж нетривіальне завдання. Конструкція повинна передбачати можливість транспортування і встановлення у найкоротший термін. Щоб інтегрувати їх у систему фортифікацій на південному напрямку, Метінвест пустив у дію десятки власних екскаваторів і залучив сотню людей, які працюють безпосередньо в зоні бойових дій.
Метінвест нарощує випуск військової продукції
Станом на вересень військовим постачили понад 600 «криївок», виробляючи їх по 40-50 штук на місяць. Вартість однієї – близько 450 тис. грн. Собівартість коливається залежно від модифікації укриття та складності його оснащення. Метінвест постачає «криївки» на фронт безоплатно, однак це вже обійшлося їм щонайменше у понад 300 млн грн.
Універсальність споруди дає змогу виробляти укриття масово
Загалом із 2022 року компанія Метінвест у межах ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова передала на потреби ЗСУ і мирних мешканців близько 7,7 млрд грн. З них безпосередньо на потреби української армії – близько 4,4 млрд грн, з яких 60% становить продукція, що виготовлена на підприємствах компанії. Мова про мобільні укриття, мінні трали, захисні екрани для бронетехніки, протитанкові їжаки тощо.
За словами операційного директора Метінвеста Олександра Мироненка, компанія здатна в рази збільшити виробництво підземних укриттів, але для цього потрібні прямі контракти з Міноборони. Оскільки продукція вже зарекомендувала себе в бою, зараз тривають перемовини про перше державне замовлення.
Щоб це стало можливим, споруди вже офіційно проходять процедуру сертифікації, яка відкриває дорогу до перших угод.
«Ми розробляємо конструкторську документацію, робимо кілька виробів і звертаємося до Міністерства оборони. Профільна військова частина перевіряє наші укриття артилерійськими снарядами, які є типовими засобами ураження з боку противника. Якщо випробування успішні – отримуємо сертифікат якості, з ним йдемо до державного замовника й пропонуємо купувати наш продукт», – розповів керівник на одному з виробничих об’єктів.
Державні контракти дадуть компанії змогу забронювати робітників, які займаються виготовленням споруд, створити нові робочі місця й отримувати кошти на подальший розвиток технології.
Армії вигідніше купувати модульні укриття саме в Україні. За словами Мироненка, аналогічна продукція від іноземних виробників може бути чи не вдвічі дорожчою. Це пояснюється тим, що Метінвест має вертикально інтегрований виробничий ланцюг, коротшу логістику на фронт, і в Україні значно дешевша робоча сила.
Ну а поки державні відомства тільки готуються до офіційних закупівель, компанія зосереджена на постачанні сталевих «криївок» на фронт просто зараз і безплатно.
«На південному напрямку зараз служать багато наших працівників. Якщо хоч якась із цих споруд захистить їхнє життя і вони повернуться додому, то я вважаю, компанія виконала свою місію», – сказав один із керівників виробництва.