Кореспондент Financial Times у Центральній та Східній Європі Крістофер Міллер відвідав виробництво інженерних споруд Метінвесту, що допомагають ЗСУ дурити агресора. До вашої уваги – адаптована версія матеріалу.
Працівники Метінвесту прагнуть до «максимальної автентичності», виготовляючи макети якомога дешевше © Sasha Maslov/FT
Працівники найбільшої української металургійної компанії Метінвест у лютому минулого року з жахом стежили на камерах спостереження, як російські війська наближаються до їхніх виробництв.
Але нестача захисту для своїх промислових підприємств наштовхнула на ідею, яка відтоді набула сили: створення фальшивої армії. Метінвест сподівається, що макети, які зараз виробляють для ЗСУ, спираючись на давню традицію імітації військової техніки, змусять росію витрачати дорогі ресурси на їхнє знищення.
«Коли почалося вторгнення, ми копали окопи за допомогою свого обладнання та будували укріплення навколо підприємств. Але ми не мали зброї», – згадує директор одного з підприємств Метінвесту на центральному сході України, що спілкувався з Financial Times анонімно з міркувань безпеки.
«Ми використовували коробки, пластик і будь-які доступні тут матеріали, які могли знайти, щоб робити макети. Ми не мали зброї, але створили враження, що наша армія велика й сильна, що ми готові до бою. І нам вдалося їх відлякати», – сказав він.
Топменеджери підприємства зрозуміли, що інженери Метінвесту можуть використовувати свої навички для створення реалістичних моделей зброї для української армії, щоб її боєздатність видавалася кращою, ніж країна мала до постачання західного озброєння.
Через півтора року Метінвест постачив українському війську понад 250 макетів техніки. Старший спеціаліст, який також побажав залишитися неназваним із міркувань безпеки, каже, що зараз вони можуть виготовляти від 10 до 15 одиниць на місяць.
Як і справжнє озброєння, що використовується в Україні, фальшиві моделі постійно вдосконалюють. Виробники повсякчас оновлюють свої розробки та розширюють каталог, щоб відповідати потребам бійців, коли з'являться нові західні системи озброєння.
Інші українські організації та військові частини також виготовляють муляжі, зокрема радянські танки, що перебувають на озброєнні української армії, та макети американських високомобільних артилерійських ракетних систем або HIMARS.
Цього місяця працівники Метінвесту на центральному сході України показали Financial Times, як вони відточують свою майстерність, виготовляючи все реалістичніші моделі радянських гаубиць Д-20, гаубиць М777 американського виробництва, українських радіолокаційних систем 35Д6М, радарів Lockheed Martin Sentinel A4, мінометних установок і багато іншого.
За словами керівника підприємства, вони прагнуть до «максимальної автентичності», але водночас виробляють якомога дешевші копії. Використовують усе, що лежить довкола на заводі Метінвесту: пластикові труби, піноблоки, використані шини, дерево та метал.
Керівник підприємства сміється, коли говорить, що макети радіолокаційних рефлекторів виготовлено з розрізаних бочок від другої за величиною російської компанії «Лукойл».
Муляжі мають бути досить легкими, щоб їх можна було легко транспортувати. І водночас доволі реалістичними, щоб переконати російські війська, які використовують високотехнологічні дрони для розвідки українських позицій із повітря, що вони є справжніми цілями.
«Наш успіх вимірюється знищенням макетів. Коли в них поцілили, це означає, що ми зберегли нашу зброю і життя наших хлопців, а ворог витратив більше дорогого озброєння», – говорить керівник підприємства.
«Коли моделі техніки стоять занадто довго, ми знаємо, що треба їх допрацьовувати».
Нещодавно розробники додали до макетів гаубиць більше металу, що дає змогу матеріалу під час нагрівання імітувати теплове випромінювання реальної зброї, яка робить десятки пострілів на день, і яку можуть зафіксувати російські тепловізори.
Військові в усьому світі десятиліттями використовували муляжі, щоб дурити ворогів на війні. «Але [обман] набув нового значення у 20-му столітті, коли літаки, радіостанції та можливість пересуватися швидше кардинально підвищили швидкість проведення розвідки та виявлення сил противника», – говорить Мік РАЯН, генерал-майор австралійської армії у відставці та військовий аналітик.
Серед вироблених макетів є гаубиці, які навіть зблизька важко відрізнити від справжньої зброї © Sasha Maslov/FT
На заводі з виготовлення макетів працівники пиляють, з’єднують і склеюють шматки дерева, пінопласту й пластикових труб, з яких згодом з’явиться копія радянської гаубиці Д-20. Недороблений макет стоїть із одного боку ангара, а поруч розташувалися готові моделі Д-20 і M777.
Навіть зблизька макети майже не відрізняються від справжньої зброї та техніки, яку вони імітують. Це приголомшливе досягнення з огляду на те, що виробники ніколи не бачили військового спорядження, яке копіюють.
«Ми ніколи не були на передовій», — говорить керівник підприємства.
Щоб досягти такої реалістичності, працівники Метінвесту вивчають усі фізичні параметри реальної військової техніки, використовуючи інформацію з відкритих джерел. А потім створюють ескізні проєкти, відтворюючи всі тонкощі справжнього обладнання — аж до розташування гайок і гвинтів.
Де вони знайшли технічні характеристики зброї та спорядження? «Ми їх гуглили. Це все є в інтернеті», — говорить керівник підприємства.
За словами працівника, виробництво реалістичної гаубиці Д-20 займає чотири дні, а американської гаубиці М777 — 14 днів. Копію радара Sentinel A4 можна виготовити за три тижні, тоді як складніший радар 35D6M — за місяць.
Вартість кожного макету становить від кількох сотень до кількох тисяч євро. Це значно дешевше, ніж найсучасніші снаряди, ракети та дрони, які росіяни використовують для їхнього знищення.
«Нещодавно російські війська випустили ракету Х-35 вартістю близько 1 мільйона євро для знищення радіолокаційної системи-муляжу. На макет радара ми витратили 1000 доларів», — відзначив менеджер Метінвесту.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
