Нещодавно в стрічці ФБ мені випав пост про те, що кожен, хто може працювати, має продовжувати працювати, тому що це не менший захист і підтримка країни, ніж волонтерство або гуманітарна допомога. Одне інше не виключає, звичайно, скоріш навпаки – доповнює, багато, хто працює – волонтерить весь інший час. Але працює. 

3500+ протитанкових їжаків вже сьогодні, і це тільки в містах, де підприємства Метінвесту – в Запоріжжі, Кам'янському, Кривому Розі, Покровську.

Підготовка та відправка гуманітарного рейсу в Маріуполь, стоїмо на півдороги. Готовність прийняти та нагодувати. Допомога лікарням. Кисень. Донори, волонтери... 

12-ий день війни. Країна захищається, і кожен робить усе, що може для перемоги. 

Чи не кожен студент юрфаку рано чи пізно стикається із ситуацією, коли на першій співбесіді інтерв’юер задає питання: «А який у вас досвід?». Багато хто ніяковіє від такого питання, адже й справді: «Звідки у мене, студента, завантаженого теоретизованими парами може бути практичний досвід, якого так вимагають роботодавці?