Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України отримав працівник Запоріжсталі, котрий боронить Україну у війську.
Про героїзм та відчайдушність воїнів ЗСУ ми чуємо в оперативних зведеннях щодня. Українські захисники є символом незламності, боротьби за життя й незалежність, свободу та соборність України.
Торік почесне звання військовослужбовців української армії від початку повномасштабного вторгнення отримало чимало запоріжсталівців. Багато хто з них долучився до лав ЗСУ за власною ініціативою ще в перші дні війни. Таке рішення прийняв того часу й електромонтер цеху холодної прокатки, офіцер запасу, а нині військовослужбовець Збройних сил на позивний «Ямаха».
– На початку повномасштабної війни я сам звернувся до військкомату, бо відчував обов’язок захистити рідний край і родину. Там мене визначили командиром взводу територіальної оборони, – розповідає «Ямаха». – На навчання та підготовку часу не було, тож з перших днів ми зайняли оборону в околицях сіл нашого міста, бо чекали на прорив російських військ. У березні ситуація на Запорізькому напрямку більш-менш стабілізувалася, ми відправилися туди, де були потрібні найбільше – на Донецький напрямок. Там ми з побратимами вже в лавах ЗСУ відбивали атаки російських військ і зупиняли їхнє просування. Це було нашим головним завданням.
У запеклих боях
Майже за рік служби запоріжсталівець пройшов не один бій, важкий і небезпечний. Під час кількох отримав поранення й контузію. Однак і сьогодні продовжує захищати Україну та український народ від загарбників. Нещодавно «Ямаха» отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест» за виконання бойових завдань, високі показники в бойовій підготовці та мужність.
– В одному з перших боїв ми з невеликою групою побратимів піхотою вступили в бій з колоною ворожої техніки. Нам вдалося спалити БТР, підбити танк і ліквідувати їхню піхоту. Далі боїв ставало все більше, наприкінці квітня ми з товаришами по службі потрапили під прицільний обстріл ворожого танка. Ми отримали важкі поранення й контузію, але вижили. Потрапили у шпиталь, далі пройшли важку реабілітацію і згодом повернулися на фронт, – поділився «Ямаха». – Під час реабілітації ми знайшли можливість та привезли гуманітарну допомогу хлопцям на фронт.
На долю запоріжсталівця випало багато випробувань. У вересні захисник потрапив під вогонь міномета. Снаряд розірвався за три метри від нього та його товариша. Через це воїни отримали контузію.
– Мого побратима поранило осколком у голову, прямо на полі бою я надавав йому першу допомогу. Товариш живий, ми разом опинилися у шпиталі. Після відновлення я знову повернувся до своїх бойових товаришів на фронт, де служу й сьогодні. А разом зі мною службу несуть колеги з Запоріжсталі – з агломераційного, мартенівського цехів, цеху водопостачання і ЦХП, – зазначив військовослужбовець.
Запоріжсталівці сьогодні служать під позивними «Німець», «Горинич», «Дід», «Канарис», «Механік», «Хорол», «Ханкук». Побратими сміливо та завзято захищають рідну землю і героїчно протистоять ворогу. Пишаємося та чекаємо наших героїв живими й неушкодженими вдома.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
