На об’єднаному ГЗК Метінвесту продовжують відпрацьовувати алгоритми дій у разі бойових пошкоджень залізничної інфраструктури, знеструмлення, пожежі, потенційних травмувань працівників та виявлення уламків БПЛА. В черговий раз комплексне тренування провели на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті.
Навчання відбулося на території однієї із станцій цеху технологічного залізничного транспорту Глеюватського кар’єру. В умовах обстрілів та постійних загорз з боку держави-терориста, головна мета таких тренувань незмінна – перевірка готовності персоналу до дій у складних умовах та злагодженість взаємодії між виробничими підрозділами, аварійно-рятувальними, медичними та пожежними службами.
Однією з ключових умов тренування став повний блекаут. За сценарієм через бойове ураження було знеструмлено обладнання станції, внаслідок чого припинилася робота систем сигналізації та централізації, а технологічний процес транспортування гірничої маси було призупинено.
Загалом до тренування залучили 26 учасників – працівників УЗТ, Цеху мереж та підстанцій, Цеху технологічного водопостачання та шламового господарства, представників воєнізованої пожежної частини, Державної воєнізованої гірничорятувальної служби ДСНС, медичної служби та диспетчерської служби комбінату.
Від повітряної тривоги – до ліквідації наслідків
За легендою навчання, під час виконання планових маневрових робіт на одній із станцій оголосили повітряну тривогу. Працівники зупинили обладнання та рухомий склад і за встановленими маршрутами попрямували до захисної споруди. Водночас один із машиністів тепловоза не встиг дістатися укриття. Під час умовного повітряного нападу він отримав уламкове поранення ноги з артеріальною кровотечею та рвану рану руки.
Після відбою повітряної тривоги персонал повернувся до виконання своїх обов’язків та розпочав ліквідацію наслідків. Першочерговим завданням стало надання допомоги постраждалому. Інформацію оперативно передали диспетчерській службі, а до місця події направили медичну ланку та бригаду швидкої допомоги.
Працівники медичної ланки цеху провели первинний огляд постраждалого, надали необхідну домедичну допомогу та організували передачу працівника медикам.
Наталія КОЛІСНИК, начальниця залізничної станції цеху технологічного залізничного транспорту Глеюватського кар’єру УЗТ:
– Моя головна роль під час тренування – надати домедичну допомогу постраждалому. Тут головне – не панікувати. Під час навчань нам постійно наголошували: у критичній ситуації потрібно тримати в голові алгоритм дій і чітко його виконувати. Поки триває повітряна тривога, ми не можемо наближатися до постраждалих. Тому, коли за сценарієм оголосили відбій, я отримала команду підійти до постраждалого та провести первинний огляд. За легендою, у нього була артеріальна кровотеча, тож потрібно було правильно накласти турнікет і забинтувати кінцівки з рваними ранами. Я переконана, що такі навчання та тренування будуть корисними для всіх працівників. Щоб у реальній ситуації не розгубитися, а знати, що робити і як допомогти.
Відновлення енергопостачання за резервною схемою
Паралельно учасники тренування відпрацьовували дії в умовах повного знеструмлення станції. Через умовне пошкодження кабельної лінії було припинено електропостачання обладнання станції. Для відновлення роботи систем сигналізації та централізації енергетична ланка прибула на місце та розпочала аварійне підключення резервного джерела живлення. Фахівці виконали необхідні перемикання, встановили дизель-генератор та відновили подачу електроенергії на обладнання станції. Після цього перевірили працездатність пристроїв сигналізації та централізації – вони запрацювали у штатному режимі.
Такий етап тренування дозволив перевірити не лише технічну готовність персоналу, а й швидкість передачі інформації між УЗТ, Цехом мереж та підстанцій і диспетчерською службою комбінату.
Пожежа поблизу залізничних колій
Ще однією умовною загрозою стало займання на території станції. За сценарієм, уламки БПЛА спричинили пожежу на міжколіях поблизу локомотива. Площа умовного займання становила близько 20 квадратних метрів. Додатковий ризик становила близькість газопроводу.
Працівники протипожежної ланки оперативно приступили до локалізації займання первинними засобами пожежогасіння та одночасно організували зустріч пожежного розрахунку.
Про ситуацію повідомили диспетчерську службу та Цех технологічного водопостачання та шламового господарства. За умовами тренування подачу газу на майданчик станції Прикар’єрна перекрили, щоб мінімізувати ризики подальшого поширення пожежі.
Після прибуття пожежної частини займання ліквідували. Цей етап дозволив перевірити готовність персоналу діяти одночасно за кількома напрямками – локалізувати пожежу, убезпечити прилеглу територію та забезпечити взаємодію з аварійно-рятувальними службами.
Уламки БПЛА: алгоритм дій без зайвого ризику
Окрему увагу під час тренування приділили діям у разі виявлення вибухонебезпечного предмета. Під час огляду колій працівники виявили біля стрілочного переводу підозрілий предмет, схожий на уламок БПЛА.
Після виявлення знахідки працівники не наближалися до неї та одразу повідомили керівництво. Небезпечну зону огородили, виставили спостерігачів та заборонили доступ людей і рух рухомого складу на прилеглих коліях. Про ситуацію повідомили диспетчерську службу комбінату та відповідні служби. До місця події організували супровід спеціалізованих підрозділів. Фахівці екстреної вибухотехнічної служби та представники поліції оглянули територію, ідентифікували знахідку як уламок БПЛА та прибрали її з території підприємства. Після підтвердження відсутності небезпеки огородження зняли, а рух залізничним транспортом відновили.
Перевірка готовності в реалістичних умовах
Особливістю цьогорічного тренування стало одночасне відпрацювання кількох сценаріїв. Учасники мали не лише реагувати на первинні наслідки умовного повітряного нападу, а й діяти за додатковими ввідними.
Зокрема, під час навчання перевіряли готовність персоналу до травмування працівника уламками скла на території екіпірувального пункту, до пошкодження трубопроводу подачі паливно-мастильних матеріалів, до пожежі біля відкритого складу ПММ екіпірувального пункту та до виявлення на території екіпірувального пункту в районі приміщення насосної станції ПММ підозрілого предмету, схожого на фрагмент БПЛА. Такі додаткові умови дозволяють оцінити, наскільки персонал готовий швидко перебудувати свої дії у разі зміни ситуації та появи нових ризиків.
– Другий рік я допомагаю структурним підрозділам організовувати комплексні тренування з управління військовими ризиками в умовах повного блекауту, – розповідає Марина ПЕСТЕРЬОВА, спостерігач на тренуванні, головний фахівець дирекції з ОПіПБ. – Під час навчання працівники відпрацьовують дії у разі відключення енергоресурсів, надання домедичної допомоги, гасіння пожежі та виявлення вибухонебезпечних предметів. Моя роль – координувати підготовку тренування, проводити наради щодо готовності підрозділів, а також, як спостерігач, оцінювати роботу ланки за чіткими критеріями: правильність, послідовність і злагодженість дій. За підсумками тренування визначаємо проблемні питання та напрацьовуємо пропозиції щодо їх усунення й удосконалення процесу.
Загалом під час тренування відпрацьовувалися дії медичної та протипожежної ланок, алгоритми реагування на виявлення вибухонебезпечних предметів, порядок дій у разі відключення енергоресурсів, а також взаємодія виробничого персоналу з аварійно-рятувальними та спеціалізованими службами. Окремо перевіряли ефективність внутрішніх комунікацій – від моменту виявлення загрози до передачі інформації керівництву підприємства та координації дій усіх залучених підрозділів.
Після завершення практичної частини члени штабу з надзвичайних ситуацій провели підсумкове обговорення. Спостерігачі надали оцінку діям учасників за окремими напрямками, а результати тренування мають стати основою для подальшого аналізу та, за необхідності, коригування алгоритмів реагування.
– Комплексні тренування з управління військовими ризиками є важливою складовою системи безпеки Центрального ГЗК, – зауважує директор з охорони праці, промислової безпеки та екології ГЗК Метінвесту Дмитро ЧИРВА. – Вони дають можливість не лише перевірити знання та практичні навички працівників, а й оцінити готовність усієї системи реагування – від виробничої дільниці до керівного штабу підприємства. У реальних умовах надзвичайної ситуації саме чіткість алгоритмів, швидкість комунікації та злагодженість дій різних служб допомагають мінімізувати ризики для людей, обладнання та виробничого процесу.
