This page hasn't been translated into English yet.
Career 8/29/2024 Read 4 min

Honorary Metallurgist of Ukraine from Zaporizhzhia was congratulated on his anniversary

Половину життя знаний виробничник присвятив опануванню професії на металургійному гіганті.

 

Багато років ветерани Запоріжсталі писали історію комбінату, вона надійно та міцно спліталася з їх власною історією життя. Здається, вони встигали все: працювали, навчалися самі та навчали інших, передавали із покоління в покоління традиції любові до вогняної професії, жили і працювали «на одній хвилі». Сьогодні вони – на заслуженому відпочинку, однак і досі зберігають міцний зв’язок з рідним комбінатом, де їх цінують і пам’ятають досі. Нещодавно з 85-річним ювілеєм ветерана Запоріжсталі Віктора Андрійовича Чирву привітали представники підприємства. 

– Наші люди назавжди вписані в літопис комбінату, бо вони власною працею будували майбутнє Запоріжсталі. Так, як робимо ми сьогодні. Бажаємо Почесному металургу міцного здоров'я, козацької наснаги, мирного неба і жаги до життя, – привітав ветерана директор з виробництва Андрій КРИВЦОВ.

Віктор Андрійович присвятив роботі на комбінаті 44 роки свого життя. Працював у цеху гарячої прокатки підручним різальника, потім – вальцювальника, посадчика металу. Згодом професійність та відповідальність металурга стали у нагоді на посаді оператора керування станом БТЛС-1680, а ще пізніше – вальцювальника.

Ветеран навчив тонкощам роботи чимало запоріжсталівців, які сьогодні продовжують працювати на рідному підприємстві. Відданість металургії, талант до наставництва та незмінне вміння працювати на найкращий результат відзначали колеги по роботі. Ці ж риси отримали заслужене визнання на професійному щаблі: Віктора Андрійовича неодноразово відзначали високими нагородами. Зокрема, у 1977 році він отримав звання Почесного металурга України.

– Цей шлях – дійсно довжиною у життя. Тут ми не просто працювали, ми знаходили нові знайомства, навчалися, колективи ставили справжньою другою родиною. Все це неможливо викреслити, цей досвід назавжди залишається зі мною. І я пишаюся, що присвятив себе металургії та Запоріжсталі, – зазначив Віктор Андрійович.