Два кольори мої, два кольори… Синій, як весняне небо, жовтий, як колосся чи неозорий степ. А що там, за ними?
Читайте новий матеріал Метінвесту – і обов’язково дізнаєтесь.
Легенда про перевернутий стяг
Чули про китайську художницю Мао Мао, яка на зустрічі з Леонідом Кравчуком порадила президентові перевернути прапор – мовляв, не по фен-шую? То знайте, що в цієї ідеї є набагато більше авторитетних носіїв.
Наприклад, Михайло Грушевський. Подейкують, що відомий історик і голова Центральної ради УНР затвердив саме жовто-синій прапор. Однак, гетьман Петро Скоропадський змінив порядок кольорів – і спровокував цим масу питань типу «А навіщо?».
Попри те, що жодних доказів немає, чимало людей досі впевнені: щойно прапор перевернути – біди України закінчаться і наша держава ввійде у період розквіту. Преса навіть Олександра Усика записала у їхні ряди – абсолютний чемпіон світу з боксу не раз з’являвся на офіційних подіях саме з жовто-синім варіантом. Втім, поспішати з висновками не будемо: адже перевернутий прапор – може бути ще й міжнародним сигналом лиха, знак війни та закликом про допомогу.
КОЛЬОРИ НАДІЇ
На знак вшанування полонених і зниклих безвісти захисників, нещодавно український стяг отримав побратима – біло-чорний «Прапор Надії».
За ініціативою комбрига Сергія «Волини» Волинського, знамено слід встановлювати під державним прапором доки не буде звільнений останній український військовополонений.
Уперше кольори надії були підняті у Запоріжжі, біля хабу «Ветеран ПРО», створеного за підтримки Метінвесту та ГО «Платформа спільних дій».
Робили нашвидкоруч
Крім закону, на користь синьо-жовтого стяга говорить і безсумнівна історична першість. Ще за «весни народів» у 1848 він замайорів над Львівською ратушею – утворений з кольорів герба Галицько-Волинського князівства.
Тоді вагатися було ніколи: народи Європи стрімко повставали проти імперського ярма та вголос заявляли про свою ідентичність. Виготовляти прапори з золотим левом на синьому фоні було б надто довго, дорого та складно. Тож українські патріоти одностайно обрали за свій символ дві горизонтальні смуги – синю та жовту.
З барикад – до українського парламенту
У день ухвалення Акту про незалежність України біля парламенту зібралися тисячі свідомих громадян. Утомлені від комуністичної тиранії, вони мали з собою власну, автентичну символіку – велика площа рясніла синьо-жовтими барвами. Можливо, саме це підштовхнуло депутата В’ячеслава Чорновола до його епохальної промови.
Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля верховної ради росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради. Дякую за увагу.
Внесення державного прапору до Верховної Ради 24 серпня 1991 року / Укрінформ
Так і сталося: стяг-революціонер вже невдовзі внесли до зали. А художник Олексій Кулаков увічнив цю мить у своїй картині «Державотворення».
Олексій Кулаков «Державотворення» / Голос України
Вільний синій, Енергійний жовтий
До 2022 року кольори українського прапора у системі Pantone називалися суто технічно – «Pantone Coated 2935 C» для синього та «Pantone Coated Yellow 012 C» для жовтого.
Однак, після початку повномасштабного вторгнення експерти почали використовувати ще дві, особливі назви – «Freedom blue» та «Energising yellow». Так міжнародна спільнота вкотре вшанувала відтінки українського прапора – живе втілення свободи та дії.
Найперший
Найдавніша згадка про синьо-золотий стяг сягає XV століття – а саме, 1410 року.
Найбільший
Найбільший в історії прапор України значно молодший. Його виготовили вже за часів незалежної України – у 2014 в місті Бахмут. Вагою 300 кілограмів, він покривав площу 2 400 м².
День прапора 2014 року в Бахмуті / Портал 06274
Найдовший
Що стосується найдовшого знамена, то цей рекорд належить Західній Україні. Стяг довжиною 9,5 кілометрів урочисто розгорнули у Тернополі. Уявляєте? Та таким і невеличке село обгорнути можна!
Коли святкувати?
Попри спільну повагу до державного Прапора, єдиної думки коли святкувати його День, не існує. Пропонували 24 липня, коли він вперше офіційно здійнявся над Київською міськрадою та 22 березня – на згадку про його затвердження в УНР 1918 року.
А ще ж є 28 січня, коли синьо-жовтий став символом сучасної незалежної України. І тільки 23 серпня з ним ніяк не пов’язане. Втім, може, це й на краще. Бо думок багато, а стяг у нас один. Як і закон, який постановив відзначати свято прапора напередодні Дня Незалежності України.
З ризиком для життя
В українців із синьо-жовтим – особливі стосунки. Наприклад, у часи радянського союзу, його зберігання вважалося злочином, за яке легко можна було отримати 2 роки таборів. Однак, патріоти все одно переховували святиню у своїх оселях – разом із мрією про незалежність.
Ще однією легендою став прапор «кіборгів» – захисників Донецького аеропорту. Попри постійні обстріли, вони регулярно вивішували синьо-жовтий над диспетчерською вежею, аж поки її не було остаточно зруйновано.
А як вам історія про встановлення прапору України на острові Зміїному в липні 2022 року? Тоді двоє спецпризначенців довго пливли у бронежилетах – та ще й тягли морем спеціальні сталеві конструкції для флагштока.
На сушу підіймалися скелями, які поросли слизьким мохом і водоростями. Мокрі та втомлені, зуміли обійти десятки мін, котрі лишив по собі загарбник – і встановили державний стяг у самому центрі острова.
А далі знаєте що? Військові ледве покинули острів, коли росіяни вдарили по ньому ракетами. Побачили наш прапор – і злякались. Бо це ж скільки треба відчайдушності та майстерності, аби під носом у ворога виконати таку операцію – і піти живими!
Наші бійці не тільки вціліли, а ще й відео того прильоту записали. На ньому добре видно стовбур вогню і диму, який сягав до 30 м угору – ще одне свідоцтво того, як ворог ненавидить та боїться нашого прапора.
Рятуючи синьо-жовтий
За час повномасштабної війни в українців назбиралося чимало неймовірних історій про рідний стяг. Він примудрявся тижнями майоріти в окупованих селищах і залишався цілим після жорстоких ударів по мирних містах. Зокрема – під час обстрілів Миколаївської ОДА, будинку рад у Харкові, одній із теплоелектростанцій ДТЕК і торговоо-розважального центру в Херсоні.
Однак, набагато частіше за диво синьо-жовтий рятують самі українці. Їхні історії світу розповідає онлайн Музей «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова. Слухайте їх тут – але спочатку поділіться цим текстом з друзями у зручній соцмережі. Нехай і вони довідаються щось нове та цікаве до Дня Державного Прапора України.
