Моя точка опори 21.02.2024 Читати 5 хв

Запорізький воїн-металург розповів, чому пішов добровольцем на фронт

Військовослужбовець на псевдо «Майстер» – про власну мотивацію служити та захищати.

Від початку повномасштабного вторгнення до захисту України стали тисячі запоріжців – як професійних військових, так і цивільних, що через війну вирішили змінити рід занять. Серед них – більше тисячі металургів Запоріжсталі. Багато з них і досі продовжує виконувати бойові завдання на найгарячіших напрямках у лавах Збройних Сил України, Нацгвардії, Територіальної оборони тощо.

Серед добровольців, які навесні 2022 року долучилися до Сил Оборони України, майстер управління контролю якості Запоріжсталі. Молодий металург у війську взяв псевдо «Майстер», як згадку про цивільне життя та улюблену роботу на комбінаті.

– Перший день повномасштабної війни я, як завжди, зранку їхав на роботу, на комбінат. І вже там я з новин та повідомлень родини, друзів, дізнався про ситуацію в країні, – розповів «Майстер». – Запоріжсталь згодом став на вимушену «гарячу» консервацію. У цей період ми з колегами допомагали зводити захисні споруди для інфраструктури Запоріжжя, для захисту від обстрілів, зокрема, лікарень. Вже у березні 2022 року я звернувся до військкомату та став добровольцем. З того часу і досі я виконую бойові завдання у складі 124-ї бригади Територіальної оборони.

На Запоріжсталь чоловік прийшов працювати у 2011 році, пройшов шлях від контролера до майстра управління контролю якості на аглофабриці.

– Я мав професійні амбіції, і обрав комбінат як місце для їх реалізації. Це було до повномасштабного вторгнення рф. Зараз ми всі маємо одне бажання – Перемогти і повернутися додому, – зазначив запоріжсталівець. – Проте я не шкодую про свій вибір. Я роблю свій внесок у наближення Перемоги на своєму місці, і тут я корисний.

Свій шлях на військовому щаблі «Майстер» почав із посади кулеметника, згодом став сержантом роти. А минулого літа отримав військову освіту в Одеській військовій академії та посів офіцерську посаду – командир взводу.

– За майже 2 роки війни ми з побратимами, зокрема серед них і колеги-запоріжсталівці, виконували завдання на Оріховському напрямку, Запорізької області, на лівому березі Херсону, і зараз – на Донецькому напрямку, – поділився військовослужбовець. – Працюємо, йдемо до Перемоги і віримо, що повернемося на комбінат і продовжимо професійний шлях у мирній вільній Україні.