Україна може стати індустріальним партнером Європи. Цьому сприятимуть вдале географічне положення, першість у Європі за обсягами запасів залізорудних ресурсів для виробництва сталі та уроки війни – здатність утримувати конкурентоздатність у непередбачуваних умовах, пише CBS News.
Каркас української економіки – гірничо-металургійний комплекс (ГМК), вага якого залишається значною попри чотири роки повномасштабної війни. У довоєнному 2021 році ГМК займав понад 10% ВВП України та третину експорту. У 2024 році ці показники становили 7,2 % ВВП та 15,4 % експорту. Війна змінила підходи до управління та стійкості бізнесу: вистояти допомагають адаптивність, швидкість прийняття рішень та ставка на внутрішню ефективність.
«Ми втратили майже 50% бізнесу в Україні. Але, попри все, Метінвест залишається найбільшим промисловим гравцем країни. Адже сильна держава неможлива без сильної економіки, а економіка – без потужної промисловості», – каже Юрій РИЖЕНКОВ, генеральний директор Групи Метінвест, найбільшої гірничо-металургійної компанії України з підприємствами в ЄС, Великій Британії та США.
Отже, Україна зберігає індустріальний потенціал навіть під тиском. Чому це важливо для Європи? За запасами залізної руди Україна посідає перше місце в Європі та входить до десятки лідерів у світі. Метінвест вже проводить масштабну модернізацію обладнання, що зможе випускати преміальну залізорудну сировину (DRI/HBI) для низьковуглецевого виробництва сталі. Саме це й потрібно для зеленого переходу ЄС.
Глобальний контекст створює для України додаткові можливості. Сьогодні світова металургійна промисловість перебуває під тиском Китаю, що формує значний надлишок сталі й посилює конкуренцію на ринках ЄС та США. Водночас Європа запроваджує нові механізми регулювання, зокрема CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який робить імпорт високовуглецевої сталі дорожчим. Це збільшує попит на низьковуглецеву продукцію, стимулює декарбонізацію та посилює інтерес до сировини для DRI/HBI, яку може постачати Україна.
Тому саме ГМК може прискорити інтеграцію України в ЄС, зокрема через спільні проєкти. Наприклад, будівництво Metinvest Adria, заводу з виробництва зеленої сталі Метінвесту в Італії, що стане споживачем української залізорудної та металургійної сировини, зміцнить європейську промислову автономію та підтримає декарбонізацію.
«Євроінтеграція відкриває перед Україною нові можливості. Українська переробна промисловість стане важливим етапом зеленого переходу Європи. Ми в Метінвесті готові стати мостом, який об'єднає українську та європейську металургію. Адже наш італійський проєкт Adria – не лише про декарбонізацію. Це стратегічний напрям, модель нової європейської металургії», – говорить Риженков.
Впроваджувати інновації неможливо без професіоналів – без них не буде ні сталі, ні трансформації. До повномасштабної війни в Метінвесті працювало 113 тисяч співробітників, а зараз близько 50 тисяч. Щоб зберегти команди, в компанії перебудовують усі бізнес-процеси так, щоб у центрі була людина. У Метінвесті кажуть, що людський капітал не менш важливий, ніж передові технології.
Отже, Україна може стати головним партнером ЄС у сфері виробництва зеленої сталі та створення промислових ланцюгів доданої вартості. А для цього необхідно спрямувати ресурси ЄС та світових фінансових інституцій на повоєнне відновлення країни та промисловості.
