Там, де працюють жінки Метінвесту, – не місце ґендерним пережиткам та забобонам. Сталеві квітки Каметсталі завжди на своєму місці – однаково професійно виконують складні виробничі завдання, керують високотехнологічним устаткуванням та велетенськими машинами, обіймають відповідальні технічні посади. Наталія Прокопенко – перша на підприємстві жінка, яка приступила до виконання обов’язків помічника начальника ТЕЦ з інжинірингу.

Наталія Прокопенко – одна з найдосвідченіших фахівчинь свого підрозділу. Понад 20 років успішно працює у відділі ремонтів теплоелектроцентралі комбінату, у складі якої зараз шість цехів із високотехнологічним теплотехнічним обладнанням, від безперебійного функціювання якого залежать виробничі процеси, і насамперед – доменний. 

За ці роки Наталія Василівна впевнено долала шлях професійного та кар’єрного зростання у питаннях енергетичного інжинірингу, а в складний для цеху, підприємства і всієї країни воєнний час знайшла в собі сили і сміливість очолити цей напрям у своєму підрозділі. 

– Наталіє, що стало підґрунтям Вашої рішучості, допомогло зробити цей вибір?

– Скажу так: ніхто не народжується «великим організатором», ці здібності завжди необхідно у собі виховувати. А в мене перед очима був чудовий приклад – мій батько, який свого часу пройшов шлях від робітника до начальника цієї ж ТЕЦ. За стільки років роботи у цьому колективі я вже добре знаю наших фахівців, знаю, хто на що здатний, якими знаннями та досвідом володіє. Тому будувати комунікаційні робочі ланцюжки нам навряд чи буде складно. А ще – підтримка від моїх керівників, які уважно спостерігають за моєю роботою і змусили мене повірити у мої можливості. «Не бійтеся, у вас все вийде», – я почула їхні переконливі слова, а ще більше – повірила у наведену низку порівняльних характеристик. Не дуже люблю красиві слова, проте, якщо в такий складний час потрібно підтримати свій колектив, якщо мій досвід та знання дійсно дозволяють робити більшу та відповідальнішу справу, тож потрібно її робити, а не зволікати на сумніви. 

– За ці роки Ви, напевно, щось особливе зрозуміли про ТЕЦ, про роботу складного теплотехнічного обладнання, завдяки чому підтримуєте в собі впевненість? 

– Технічні характеристики та технологічний ланцюжок роботи котлоагрегатів, турбоповітродувок, турбогенераторів мені зрозумілі – ці знання я набувала і продовжую набувати. Інженер з ремонту у будь-якому випадку на будь-якому етапі професійного шляху неминуче досконально вивчає основне та допоміжне обладнання, технологію ремонтних дій, і таким чином вибудовується певна система. 

Дуже добре, що компанія, керівництво комбінату та підрозділу реалізують систему превентивного обслуговування основного та допоміжного обладнання. Адже у ТЕЦ воно переважно не нове. І системний контроль, проведення оглядів, своєчасна організація поточних та середніх ремонтів дозволяють подовжити продуктивну роботу цього обладнання, не допускати серйозних аварійних ситуацій, непродуктивних простоїв, додаткових витрат на ремонти.  

Робота у такому великому за структурою підрозділі, звичайно ж, вимагає командного підходу, спільних із колегами зусиль, тільки таким чином можна досягти ефективного результату.  

– Більшість Ваших колег на виробництві – чоловіки. Чи завжди вдається жінці – керівнику з питань інжинірингу вірно вибудовувати взаємини? 

– Почнемо з того, що виробничі взаємини ми вибудовуємо разом. Начальники цехів, лінійні керівники – це колеги, з більшістю яких я працюю разом багато років, вони правильно та професійно оцінюють мої ділові якості, готові підтримати та підказати певні тонкощі та нюанси, які їм краще відомі безпосередньо на виробництві. Всі вони – сучасні високоосвічені фахівці, і будь-яких непорозумінь на кшталт «жінка не може бути керівником» не виникає в принципі. Адже ми єдина команда, вирішуємо спільні завдання, і ґендерні питання взагалі цьому не можуть перешкодити. 

– Наталіє, немає відчуття, що через нову посаду Ви обділяєте себе у чомусь особистому?

– Відверто кажучи, немає. Звичайно ж, нова посада потребує додаткових зусиль та часу. Але якщо поєднати досвід із правильною організацією робочого процесу, життя триває збалансовано. Робота в нових реаліях потребує максимальної гнучкості, відповідно до тих змін, які диктує час. Знання необхідних програм, уміння працювати в системі SAP, постійне розширення зони цих знань реально дозволяють зберігати баланс між працею і особистим часом та простором.