У 2026-му на ОГЗК продовжили минулорічну традицію – вітальні зустрічі пенсіонерів підприємств: ювілярів, яким від початку року виповнилося 80, 90, 95 та 100 років. Тих, хто стояв біля витоків становлення комбінатів, присвятивши своє життя нелегкій гірничій справі.
Гостями комбінатських заходів стали загалом понад 50 ювілярів. Кожен із присутніх гостей мав безпосереднє відношення до звитяг і звершень минулої історії підприємств. Це і першопрохідники, які зробили вагомий особистий внесок у розвиток ГЗК, і активісти громадських організацій, які і сьогодні продовжують підтримувати ініціативи, що реалізуються на комбінатах. А дехто, попри поважний вік, бере посильну участь у допомозі фронту.
– Ця зустріч – ще одна можливість сказати вам слова вдячності за ваші здобутки та звершення, – звернувся до ювілярів керівник з персоналу ОГЗК Олександр ШУЛІКА. – Можливість особисто поздоровити вас з поважною датою. Дякуємо, шановні, що заклали для наступних поколінь міцний фундамент. За те, що ви є, що ви залишаєтесь з нами, у великій родині гірників. Як професіонали і свідки численних викликів і перемог, – ви ті, хто зараз надихає молодші покоління гірників. Адже більшість із вас теж починали трудовий шлях у непрості часи становлення підприємств. Цінуємо і пишаємось!
Серед гостей заходу – Антоніна ШОВГЕЛЯ, колишній майстер цеху технічного енергозабезпечення Центрального ГЗК. Пенсіонерці в січні виповнилося 80 років. Зараз Антоніна Іванівна очолює трудову родину Шовгелів, спільний стаж членів яких на ЦГЗК дорівнює 165 рокам. Її стаж роботи на підприємстві становить 39 років:
– З радістю відгукнулася на запрошення і прийшла на зустріч. Дуже затишний і приємний захід, який нагадав минулі роки праці, молодість. Завжди згадую ці роки з радістю. І досі дивуюсь, як я тоді все встигала – і на комбінаті працювати, і в райраді заступником голови. Завжди намагалася в роботі залишатися принциповою і вимогливою – і до себе, і до інших. Цінувала досвід та підтримку колег. Вдячна за захід і бажаю мирної праці усьому колективу комбінату.
Георгій БІЛОКУРОВ 34 роки віддав цеху з виробництва окатків № 1 Північного ГЗК, де працював агломератником, має численні подяки і високі відзнаки. У щоденних виробничих турботах гартувалися його професійна майстерність, витримка і обережний оптимізм, як він сам називає його:
– Думати треба завжди про хороше, а готовим бути і до гіршого варіанту, – пояснює Георгій Петрович. – Такі зустрічі у цей важкий, складний час – як ковток повітря. Попри труднощі війни, жить-то треба! Більшість людей все одно сподівається на краще, живе надією. Радію, що Північний, попри війну, тримається, розвивається, і це мені важливо знати. Відчуваю гордість за наших людей, за колег, за молодь, за захисників.
На Інгулецькому комбінаті подарунки і вітання передали 24 пенсіонерам-ювілярам. Для кожного з них життя дуже тісно пов’язане з комбінатом, з Інгульцем, і то були найкращі для них роки, які вони згадували на дружньому чаюванні.
Володимир ГРИГОРОВИЧ близько сорока років відпрацював на комбінаті. Прийшов сюди після школи, 1964-го, коли Інгулецький ГЗК тільки-но розбудовувався. Всі роки праці сумлінно ріс, навчався, розвивався професійно, від учня електромонтера до інженерних посад на фабриках та в управлінні комбінату. На заслужений відпочинок він вийшов, будучи механіком дільниці.
– Дуже тішить увага до нас, пенсіонерів. Запрошення стало приємною несподіванкою, – розповідає ювіляр. – Гарні враження, хороші люди зустрічали, корисні подарунки... Усе це нагадало мені минулі роки, наші будні, згуртованість, труднощі, які ми долали, і перемоги, яким раділи. Правду кажуть: колишніх гірників не буває. Ми завжди будемо пам’ятати ті традиції, які засвоїли в наших колективах, які передали молодим – нашим дітям, онукам, наступникам. Головне, щоб перемога повернула в домівки мир та наших захисників.
