Кожен працівник Запоріжкоксу – важлива частина великої команди, яка злагоджено й відповідально тримає спільний виробничий ритм.
До 92-ї річниці Запоріжкоксу відзначили п’ятьох працівників підприємства. Ці люди – приклад професіоналізму, відповідальності та відданості своїй справі.
Юрій ІГНАТЕНКО
Юрій ІГНАТЕНКО, електромонтер коксового цеху, працює на підприємстві з 1996 року. Він відповідає за стабільну роботу енергетично обладнання коксового цеху, від якого залежить безперебійність виробництва.
- Мені завжди подобалася ця справа – ще з юності цікавили механізми, хотілося розбиратися, як усе влаштовано, налагоджувати, щоб працювало чітко й без збоїв. Наше виробництво повністю базується на електроенергії, тому надзвичайно важливо забезпечувати стабільну роботу обладнання. Моє головне завдання – щоб усе працювало безвідмовно: без аварійних простоїв і з виконанням виробничих планів по коксу. Запоріжкокс для мене – це ще й родинна історія. Моя мама працювала апаратницею у пекококсовому цеху, брат – слюсарем у цеху уловлювання. Тож це підприємство для мене справді рідне. У річницю бажаю підприємству розвитку, модернізації та стабільної роботи, бо коли є робота – є впевненість у завтрашньому дні.
Олег ЗАРУДНІЙ
Олег ЗАРУДНІЙ, газівник коксових печей, забезпечує налагодження теплового режиму батарей – ключового процесу, що безпосередньо впливає на якість коксу.
- Кожен день приносить нові завдання, які потребують уваги, включеності та досвіду. Це непроста праця – потрібно глибоко вникати в процеси, знаходити причини недогріву, іноді це буває складно, але саме в цьому і є інтерес до роботи. Разом із колегами ми проводимо заміри та виставляємо температурний режим відповідно до норм: 1175° з машинного боку та 1185° з коксового. Роботи завжди достатньо, іноді навіть більше, ніж хотілося б, але тут важливо не боятися труднощів – треба засукати рукава і працювати. У нашій справі важливий творчий підхід: кожне обладнання має свої особливості, і до кожного потрібен свій підхід. Я працював переважно на другій батареї, але доводилося і на КБ №5-6 – вони всі різні, і це ще раз підтверджує, що універсальних рішень тут немає.
Олександр ТЕРЕЩЕНКО
Олександр ТЕРЕЩЕНКО, слюсар-ремонтник цеху смолоперегінного виробництва, відповідає за справність обладнання та безперервність важливих виробничих процесів, зокрема очищення та повернення води у виробництво. На дільниці Олександра здійснюється прийом і очищення зливових вод, після чого вони повертаються у виробництво – використовуються для гасіння коксу та технічних потреб.
- Працюю на Запоріжкоксі з 2003 року – у цеху смолоперегінного виробництва. Займаюся ремонтом обладнання: це насоси, трубопроводи, моя турбота – щоб все працювало стабільно і без збоїв. Мені подобається, коли все відлагоджено і функціонує як слід. Мабуть, тому робота не здається складною – вона мені до душі. На підприємстві працює і моя дружина, тож Запоріжкокс для нашої родини – справді рідне місце. Тут усе зрозуміло, знайоме, перевірене роками. Навіть у найскладніші часи завод не зупинився – працював стабільно, підтримував людей. І ми, у свою чергу, підтримуємо його своєю працею. Вважаю, що наша команда добре справляється з цією роботою. До річниці підприємства бажаю нам стабільної роботи, нових виробничих досягнень і, найголовніше, мирної праці.
Анатолій КЛУНІЧЄВ
Анатолій КЛУНІЧЄВ, апаратник одержання сирого бензолу цеху уловлювання працює на підприємстві 18 років. Прийшов сюди, бо завжди цікавився хімією – і ця справа захоплює його і досі. Тепер Анатолій передає свій досвід молодим працівникам.
- Кожен на своєму місці добре знає свою роботу. У нашій справі найголовніше – це безпека, адже хімічні речовини не пробачають помилок. Потрібні уважність, професійний спокій і чітке дотримання всіх процесів. У нас дуже згуртований колектив – підтримуємо одне одного, ми справжня команда. Приходить молодь, ми передаємо їй досвід, навчаємо. Є працівники, яких я свого часу навчав, і сьогодні вони стали моїми надійними колегами. Це, напевно, одна з найбільших гордостей у роботі.
Олександр СИЧОВ
Олександр СИЧОВ працює на Запоріжкоксі з 1997 року, нині слюсарем-ремонтником цеху уловлювання. Його зона відповідальності – забезпечення безперебійної роботи обладнання. З цим Олександр справляється успішно, бо має значний досвід.
- Ремонт і обслуговування – це основа стабільної роботи. Від цього залежить своєчасне виконання виробничого плану, а значить – результат усього підприємства і всього нашого колективу. Не менш важлива і атмосфера в команді. Коли в колективі є взаєморозуміння і підтримка – працювати значно легше. До річниці підприємства хочу побажати всім колегам натхнення, міцного здоров’я, нових професійних успіхів і, найголовніше, мирної праці в нашій Україні.
