40 років тому в самому серці Кривбасу з'явилася штаб-квартира підпільного «Клубу мільйонерів». З настанням світанку сотні чоловіків одягали роби та з першими променями сонця робили таємні операції. Боротьба ворожих кланів була нещадна. Люди були озброєні до зубів найсучаснішою технікою. Поліція знала, але не діяла.

Це не кримінальне зведення початку 1970-х. Це одна з найгероїчніших сторінок історії Метінвесту. Сімдесяті принесли нову хвилю виробничої романтики у Кривбас. Почалися змагання серед машиністів екскаваторів. До елітного клубу допускалися лише ті, хто за рік міг відвантажити понад 1 мільйон куб. м гірської маси.

Основними суперниками стали бригади Валентина Карповича Мироненко з копальні ПівдГЗК та Олександра Ілліча Дробота з копальні ІнГЗК. Чоловіки боролися не на життя, а на славу своїх підприємств. Виривали один в одного спочатку всесоюзний, а потім і світовий рекорд. Хіба жарт – за місяць одним екскаватором відвантажити майже 300 тисяч куб. м гірської маси. Збільшення обсягів домагалися шляхом підвищення кваліфікації й технічних нововведень, завчасних ремонтів і техоглядів. Машині не давали можливості вийти з ладу, а для людей найкращим стимулом були спортивний азарт та інтерес. Кожному хотілося заробити шану й вирізнитися між колегами.

До складу «Клубу мільйонерів» входили бригади з екскаваторників, бурильників, водіїв самоскидів, локомотивні бригади. З кожним роком передовики ставили все більш разючі рекорди. Саме їхній досвід і став опорою для нинішніх досягнень Метінвесту. Але про це – в нашій наступній історії...