ШІ – це не про "вчора", це про еволюцію. Перш ніж говорити про майбутнє, варто озирнутися. Сам термін "штучний інтелект" з'явився ще у 1950-х. Ми пройшли шлях від простих алгоритмів if-else до нейромереж 2010-х і нинішнього буму генеративного ШІ. Тобто, це не раптова магія, а технологічна еволюція. Тому питання "чи використовувати ШІ" вже не стоїть. Стоїть питання – "як саме?".

Кінець епохи Prompt Engineering. Один з найцікавіших висновків дискусії: професія "промпт-інженера", про яку так багато говорили останні два роки, фактично зникає. Моделі стають розумнішими, вони навчилися "рефлексувати" і розуміти навіть недосконалі запити.

На зміну приходить Context Engineering. Олександр Краковецький влучно зауважив: проблема не в тому, як запитати, а в тому, що знає модель про ваш бізнес. Без ваших внутрішніх даних навіть найрозумніша модель – це просто енциклопедія, яка не розуміє контексту вашої компанії. Бізнесу треба фокусуватися на побудові інфраструктури даних, щоб "згодовувати" ШІ правильний контекст.

Чисті дані – це фундамент. Ми погодилися з Олексієм Молчановським: якщо ваші дані лежать "в екселі на дропбоксі" у хаотичному стані, ШІ вам не допоможе. Garbage in – garbage out. Проте є лайфхак: можна використати сам ШІ для аудиту цих даних. Навіть якщо ви ще не готові до повноцінного впровадження агентів, використайте технології, щоб навести лад у цифровій екосистемі компанії.

Хто відповідає за помилки? Болюче питання для корпоративного сектору: хто винен, якщо ШІ "накосячить"? Тут думка експертів однозначна: відповідальність завжди на людині (Human in the loop). Ви не можете делегувати відповідальність алгоритму. ШІ – це інструмент, як екскаватор чи калькулятор. Якщо ви оператор цього інструменту, результат (і профіт, і збитки) – на вас. Це означає, що бізнес має вчитися керувати ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.

Спринт чи марафон? То що ж робити – бігти стрімголов чи чекати, поки технологія "дозріє"? Відповідь – робити і те, і інше. Це одночасно і спринт (треба швидко тестувати гіпотези), і марафон (треба будувати довгострокову інфраструктуру). Не варто чекати "ідеального ШІ" або "зими штучного інтелекту". Технології розвиваються експоненційно. Поки хтось чекає стабільності, лідери вже інтегрують мультиагентні системи, де різні моделі ШІ дискутують між собою, знаходячи оптимальні рішення.

Підсумок: ШІ вже став частиною нашого життя. Рецепт успіху для українського бізнесу сьогодні:

1. Не боятися експериментувати, але керувати ризиками.

2. Інвестувати в чистоту власних даних (це ваша головна конкурентна перевага).

3. Розвивати культуру відповідальності, де людина керує ШІ, а не ховається за ним.

Рухайтеся з правильними партнерами, наймайте експертів і пам’ятайте: виграє не той, хто має кращу модель, а той, хто краще інтегрував її у свої процеси.

Як українська IT-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації, Metinvest Digital впроваджує технології на основі штучного інтелекту. Зокрема, на підприємствах Групи Метінвест ШІ використовують для автоматизації бізнес-процесів, контролю якості продукції та у сфері охорони праці. Деякі з реалізованих рішень можна застосувати не лише в промисловості. Тож Metinvest Digital ділиться своєю експертизою з компаніями, що працюють в різних сферах.

– Подивившись на наш досвід впровадження ШІ в металургії, ми проаналізували, що можемо запропонувати ринку. Цього року ми почали співпрацювати з іншими великими бізнесами, зокрема з лідерами ринків фармакології, агросектору, ритейлу і навіть виробництва меблів, –  розповів керівник R&D-центру Metinvest Digital Максим БАЛАНЮК. 

Серед тих, кого зацікавила тема ШІ – Фонд Ріната Ахметова, для фахівців якого Metinvest Digital провів тренінг. Максим Баланюк розповів про історію появи та розвиток технології ШІ, як технологія ШІ працює і чим вона відрізняється від людського мозку, а також які можливості штучний інтелект дає людям і бізнесу.

Зупинялися на рішеннях Metinvest Digital, зокрема на MyOCR (Інтелектуальна система обробки документів), SPAIS (Єдине рішення для систем комп’ютерного зору) та корпоративному перекладачі, які найбільше зацікавили учасників тренінгу з точки зору реалізації.

– Незважаючи на те, що SPAIS – це не зовсім релевантне рішення для Фонду, вони були захопленні рівнем технологічних рішень які ми робимо в Метінвесті, – додав Максим Баланюк.

За підсумками 2024-го Metinvest Digital опинилася на четвертому місці в рейтингу найбільших за виторгом дочірніх IT-компаній. Попри зменшення обсягів у першому півріччі вона прагне до кінця 2025-го повернутися до фінансових показників прибуткового 2024-го, каже Детюк.

Стратегія – продавати вже наявні IT-рішення, що створювалися для внутрішнього клієнта, каже Детюк. Приміром, за два місяці осені компанія запустила кілька ШІ-асистентів, що допомагають внутрішній службі технічної підтримки, HR-командам, фінансистам і юристам.

«Уже показуємо асистента-юриста, навченого на нормативці для нашого бізнесу, двом зовнішнім клієнтам в Україні, – говорить Детюк. – За наявності інвестицій його можна адаптувати до будь-якого ринку».

Паралельно компанія пропонує клієнтам послуги з впровадження SAP-модулів як єдиний в Україні партнер зі статусом SAP ACCoE, одночасно з досвідом міграції даних у хмару Microsoft Azure та впровадженням заходів із кібербезпеки.

«Також шукаємо інші продукти та сервіси, що зараз потрібні ринку, – додає Детюк. – Розвиваємо експертизу в цих напрямах, щоб мати змогу пропонувати це клієнтам».

Максим Баланюк зазначив, що штучний інтелект має величезний потенціал саме в промисловості – для блакитних і сірих комірців, а не лише для офісних працівників. У Metinvest Digital розвивають експертизу саме в цій сфері, допомагаючи бізнесу реально оцінювати можливості технологій. 

«ШІ – це не чарівна пігулка від усіх проблем бізнесу, а потужний інструмент, ефективність якого залежить від якості даних, процесів і фахового впровадження. Водночас вартість технологій зменшилася: якщо рішення на основі ШІ кілька років тому були в сотні разів дорожчими, то зараз їхнє розроблення та впровадження стало доступним для українського бізнесу», – додав Максим БАЛАНЮК.

Відповідаючи на запитання про стандартизацію даних, експерт підкреслив, що Metinvest Digital спирається на класичні підходи до управління якістю даних та застосовує найкращі світові практики.

Водночас він наголосив: жоден штучний інтелект не зможе самостійно зібрати, очистити чи впорядкувати дані без людського контролю – це системна робота, яку потрібно розвивати паралельно з технологіями.

За словами Максима Баланюка, ШІ в компанії не заміщує ролей, а радше змінює їхню суть та підвищує вимоги до навичок. Адже це можливість для працівників навчатися та швидше набувати нових компетенцій.

«Ми створюємо інструменти та асистентів, які дають людям змогу вирішувати більше завдань. Можна обрати певний напрям, виконувати якусь частину роботи й вже потім поглиблювати свою експертизу», – додав він. 

Наприклад, зміни торкаються бізнес-аналітиків: від них очікують глибокого розуміння бізнесу, здатності пропонувати рішення та створювати реальний внесок, а не просто виконувати формальні.

«Моя мета – щоб таких людей і напрямів у нас стало більше. Щоб ми масово впроваджували це насамперед для нашої материнської компанії, а також для інших клієнтів», – сказав представник Metinvest Digital.

За його словами, ШІ значно не вплинув на перелік ролей у компанії. «Інженери, бізнес-аналітики та менеджери залишаються, змінюється набір компетенцій. Після оптимізаційних процесів з 2022 року в компанії немає таких ролей, які міг би витіснити ШІ, але він їх точно змінить», – пояснив він.

Штучний інтелект і автоматизація бізнес-процесів відкривають нові можливості для компаній, але водночас несуть соціальні ризики, особливо у великих організаціях зі складною структурою. Навіть якщо технологія здатна оптимізувати процеси та скоротити витрати, її впровадження може негативно вплинути на людей, їхні посади та роль у компанії.

«Коли ми говоримо про ШІ чи будь-які технології, треба розуміти, що історично в організації працюють люди. Вони мають кар’єру, посаду, підпорядкування. Тому коли технологічна компанія пропонує рішення, яке скоротить персонал на 50%, соціальні аспекти можуть стати серйозним бар’єром для впровадження технологій», – наголосив Максим Баланюк.

Тож реалізація нових рішень потребує не лише технічної готовності й інвестицій, а й продуманої роботи з людьми та внутрішніми процесами компанії, щоб технологічні інновації не стали джерелом нестабільності.

За словами керівника R&D-центру Metinvest Digital, один із головних бар’єрів для впровадження ШІ – це нестача якісних, структурованих даних і завищені очікування від технологій, що не завжди відповідають реальним можливостям.

«Технологія – лише частина великого виклику: справжні бар’єри – це кібербезпека, регулювання та відповідність новим нормам, зокрема європейським. Але одне очевидно: якщо ви досі не працюєте з ШІ – час починати, бо без нього ваша конкурентоспроможність стрімко знижуватиметься», – вважає Максим БАЛАНЮК.

Водночас в умовах війни з’являються нові виклики, які потребують креативного мислення. «Зараз ми активно впроваджуємо цифрові рішення, зокрема з використанням елементів ШІ, які вже допомагають вирішувати конкретні бізнес-завдання. Паралельно працюємо на випередження – аналізуємо можливі проблеми майбутнього, як-от скорочення кількості персоналу, питання безпеки тощо», – сказав він.

Один із реалізованих продуктів Metinvest Digital – рішення на основі комп’ютерного зору для контролю якості напівфабрикатів у реальному часі. «Для нас це просто прорив. Це рішення відкрило нові можливості для розвитку інших проєктів», – додав він.

Система автоматично виявляє дефекти під час виробництва слябів: підказує оператору, де і який саме дефект знайдено, допомагаючи правильно обрізати матеріал.

Рішення вже працює на найбільшому підприємстві Метінвесту. Зараз систему вдосконалюють: підвищують точність розпізнавання, швидкість оброблення і глибину аналітики – аж до причин дефекту на попередніх етапах.

Подібне рішення розробляється і для виявлення дефектів на іншому обладнанні, де продукція рухається зі швидкістю 5 метрів на секунду. «До кінця серпня ми маємо завершити першу версію. І розпочнеться тестова промислова експлуатація», – сказав Максим Баланюк.

Наступний етап після глибокого аналізу дефектів під час виробництва напівфабрикатів – інтеграція з фізичними роботизованими системами для повної автоматизації процесу.

Крім того, Metinvest Digital тестувала мовні моделі під час виробництва литих виробів, як-от ковшів для екскаваторів, для автоматизації розроблення технічних процесів – від оброблення креслення до вибору інструментів. «Хоч нинішні результати лише частково вирішують завдання, вже зараз видно потенціал. Ця технологія зможе значно спростити рутину, працювати з технічною документацією і прискорити підготовку до виробництва», – вважає Максим Баланюк.

Керівник R&D-центру також розповів, що Metinvest Digital почала співпрацювати з іншими великими бізнесами, зокрема з лідерами ринків фармакології, агросектору, ритейлу і навіть виробництва меблів.

«Це надзвичайно цінно, адже компанії з сильним внутрішнім ІТ добре розуміють реальні виклики й можуть поділитися досвідом, як уникнути помилок. Така відкрита взаємодія – гарний кейс для українського бізнесу: вона прискорює впровадження перевірених рішень і дає змогу ефективніше розвивати свої продукти. Наприклад, після однієї з таких сесій ми змінили підхід до власного продукту – і він став кращим», – сказав він.

Юлія Данкова розповіла про комплексне впровадження технологій комп’ютерного зору (Computer Vision) та інтелектуального оброблення документів (Intelligent Document Processing) у фінансові та виробничі процеси компанії.

За її словами, сучасні рішення на базі Computer Vision дають змогу миттєво зчитувати, аналізувати та класифікувати документи з різних джерел – від сканерів до корпоративної пошти – без потреби попереднього навчання.

З 2023 року Метінвест використовує власну інтелектуальну систему оброблення документів myOCR. Платформу, яка щомісяця обробляє до 40 тисяч сторінок документів, зокрема й конфіденційних, впроваджено на семи великих підприємствах Групи. Вона заощаджує близько 20 тисяч годин робочого часу на рік та інтегрована з універсальним перекладачем з іноземних мов на українську. Містить модулі ідентифікації штампів, підписів, контекстуального аналізу, класифікації документів, звірки даних та їхнього вилучення. А головним її ядром виступають передові моделі штучного інтелекту.

«Наприклад, підприємство проводить операцію імпортування з італійського заводу – автоматизований процес приймає пакет документів італійською та англійською мовами, звіряє їх із даними облікової системи, формує та додає до пакета аутентичний переклад українською, переносить до системи зберігання електронних документів. Для фінансових підрозділів це стало справжнім проривом у швидкості та зручності документообігу», – додала Юлія ДАНКОВА.

CFO Метінвесту також розповіла, що в компанії запровадили єдине рішення для систем комп’ютерного зору SPAIS. Ця система допомагає виявляти порушення безпеки на виробництві – наприклад, перебування працівників у небезпечних зонах або без засобів індивідуального захисту. Під час фіксації порушення програма сигналізує про це та зберігає дані у відповідних системах. Аналіз збережених відеоданих дає змогу далі розслідувати кожен випадок окремо. Таке рішення вже використовується на кількох українських підприємствах Групи.

«Комп'ютерний зір рятує життя, особливо в нинішній ситуації, коли люди менше звертають увагу на свою безпеку в побуті та на виробництві», – додала вона.

Також SPAIS допомагає виявляти пошкодження на виробництвах Метінвесту за допомогою дронів. Вони автоматично збирають зображення та відео з важкодоступних місць за мінімальної участі людини. Алгоритми комп’ютерного зору виявляють тріщини, розбиті вікна, деформації, корозію та інші дефекти. Потім формують звіти для аналізу та планування ремонтних робіт.

Ще одне рішення з родини систем комп’ютерного зору на підприємствах Метінвесту, яке пройшло пілотне тестування і впроваджується для промислового застосування, – автоматичний контроль якості слябів. Система фіксує контур, виявляє дефекти, вимірює обрізки та оперативно передає результати працівникам для подальших дій.

Крім того, можливості системи SPAIS пройшли перевірку в PoC проєктах із забезпечення автоматичного підрахунку рулонів металу на рулоновозах і відстеження їх місця розташування, що має значно підвищити точність інвентаризації та ефективність логістики на підприємствах.

Під час обговорення процесів управління ризиками при впровадженні комп’ютерного зору та роботизації в Метінвесті Юлія Данкова наголосила, що активи Групи працюють суто на перевірених, нескомпрометованих ліцензійних системах.

Пріоритетними технологіями в цій сфері визнано рішення Microsoft, а також власні розробки, що базуються на технологічному стеку Microsoft. Попри те, що компанія використовує рішення переважно від надійного вендора, всі розробки проходять обов’язкову перевірку служби інформаційної безпеки – як на етапі впровадження, так і в процесі експлуатації.

Крім того, роботизовані системи навчаються та тестуються на великих обсягах даних і лише після цього підключаються до роботи в реальному потоці.

«Роботи – це такий самий персонал, який проходить повний HR-цикл: їх підбирають, навчають, залучають до роботи. А коли вони втрачають актуальність, їх також доводиться «звільняти». Адже попри відсутність зарплатні, за ліцензії, обслуговування та інфраструктурну підтримку роботів компанія продовжує платити – тому ефективність кожного з них треба постійно відстежувати», – прокоментувала процес управління роботизованими процесами Юлія Данкова.

Своєю чергою керівник команди з розроблення R&D продуктів Метінвест Діджитал, IT-партнера Групи Метінвест, Антон ІЩЕНКО розповів про роботу з машинним зором, великими мовними моделями та інтелектуальною автоматизацією.

«У 2020 році ми могли автоматизувати близько 70% процесів, а 30% залишалося недоступними через обмеженість технологій. Сьогодні цей показник зріс до 95%. Це відкриває зовсім інші можливості, і ми активно рухаємося в цьому напрямі», – сказав він.

За словами Антона Іщенка, за п’ять років роботи з інтелектуальної автоматизації процесів впроваджено понад 500 рішень на різних технологіях, що дало змогу автоматизувати близько 200 тисяч годин роботи – еквівалент приблизно 100 штатних співробітників. Основою успішності такого підходу стала стратегія комплексного впровадження сучасних технологій та постійного розвитку. У компанії переконані: лише поєднання різних технологічних компонентів дає змогу отримати максимальний результат.

Сучасна інтелектуальна автоматизація у Метінвесті ґрунтується на поєднанні RPA (роботизації рутинних операцій), low-code платформ (швидке розроблення рішень без складного кодування), Process та Task Mining (аналіз процесів для виявлення неефективностей) і штучного інтелекту (автоматизація складних завдань та оброблення даних у реальному часі).

Однією з головних  інновацій є активне залучення співробітників до процесу автоматизації. У Метінвесті працівники самостійно записують свої бізнес-процеси та робочі дії за допомогою Task Mining, Power Automate і SAP Scripts. Це дає змогу формувати якісні та структуровані вимоги до автоматизації з перших рук, зменшувати навантаження на бізнес-аналітиків, а також пришвидшує перехід від ідеї до готового рішення.

Зібрані дані та процеси аналізуються автоматизовано з використанням ШІ, після чого швидко трансформуються в робочі автоматизовані сценарії. Тож витрати часу й ресурсів на розроблення й впровадження знижуються на десятки відсотків. В умовах обмеженості бюджетів бізнесу цей підхід став вкрай важливим.

Результатом такої практики є створення корпоративної платформи Application Warehouse – централізованого сховища універсальних застосунків для автоматизації типових бізнес-процесів у різних підрозділах компанії. Це значно підвищує доступність цифрових інструментів: нові рішення швидко впроваджуються, поширюються серед співробітників і не потребують розроблення з нуля для кожного завдання. Нині платформою користується близько тисячі співробітників.

Компанія приділяє велику увагу цифровій освіті співробітників: регулярні лекції, воркшопи, конкурси й мотиваційні програми допомагають працівникам краще розуміти технології й ставати активними учасниками цифрової трансформації.

Наприклад, завдяки використанню Power Automate та Microsoft Copilot (корпоративного аналога ChatGPT), співробітники можуть самостійно автоматизувати повсякденні завдання навіть без спеціальних знань із програмування. Це відкриває нові можливості для оптимізації роботи та підвищує ефективність роботи компанії.

«Ми продовжуємо інвестувати в дослідження та розвиток, щоб створювати бізнес-цінність і залишатися серед лідерів цифрової трансформації», – резюмував Антон Іщенко.

Цифрові технології в Метінвесті – фундаментальний інструмент розвитку, який почали запроваджувати задовго до буму ШІ-моделей.

«Ми давно працюємо зі штучним інтелектом у виробництві – від комп’ютерного зору, який контролює якість сталі чи виявляє порушення техніки безпеки, до систем, що рятують життя та підвищують ефективність», – зазначив Олег Давиденко.

Сьогодні, коли ШІ став масовим, у компанії переконані: він не замінить людей, а посилить їх. «З’являється новий формат – augmented-піарники, доповнені технологіями. Це такі суперпіарники, які вміють швидко й ефективно використовувати нові інструменти. Людина залишається в центрі, просто отримує потужне технологічне розширення», – пояснив він.

Із розвитком ШІ змінюватимуться й підходи до оцінювання результатів роботи. «KPI мають зрости в рази. Водночас репутація перестає бути абстрактною – вона стає фінансовим активом, оцифрованим та інтегрованим у всі бізнес-завдання. Репутаційне управління вже не просто стратегічна функція, а повноцінна частина бізнесу нарівні з фінансами», – підкреслив Олег Давиденко.

Дмитро Ніколаєнко, комерційний директор Групи Метінвест:

– Наразі ми не використовуємо штучного інтелекту в наших ЕRP-системах. Але ми бачимо, що ШІ все більше нам допомагає. Наприклад, я і більшість наших співробітників користуємося ChatGPT. Звісно, розглядаємо можливість застосування ШІ в бізнес-системах, але з огляду на конкретні завдання.

На споживчому ринку ШІ активно використовують у чат-ботах. Я ще у 2019 році говорив, що багато функцій продажу будуть реалізовані завдяки ШІ. Проте в проєктних продажах, що притаманні для нашої галузі, важлива взаємодія між командами, і роль людини залишається критично важливою. Такі продажі потребують тісної співпраці між різними підрозділами –  закупівлями, виробництвом, фінансами, PR-функцією. Наприклад, якщо наша продукція декарбонізована, клієнт може використовувати це як перевагу для свого просування, і про це треба говорити.

Тому в таких продажах важлива не лише технологія, а й людська комунікація. Навіть після завершення пандемії коронавірусу ми побачили, що особисті зустрічі дають значно кращий результат і більше допомагають знайти правильні рішення, ніж дистанційна комунікація.

Так, елементи ШІ будуть застосовуватися. Зокрема, сьогодні стало набагато простіше шукати інформацію. Тепер важливо не лише мати доступ до великої кількості даних, а й уміти швидко та точно надавати потрібну інформацію клієнту, який, як правило, вже добре підготовлений до зустрічі.

Група Метінвест застосовує штучний інтелект на своїх підприємствах, щоб покращувати безпеку праці та контролювати якість продукції.

За словами керівника R&D центру Metinvest Digital, у сфері охорони праці на підприємствах Групи використовується рішення на основі комп’ютерного зору. Це платформа SPAIS, що інтегрується в промисловий відеонагляд. «На різних камерах працюють різні моделі, які збирають дані про порушення або дотримання правил безпеки. У такий спосіб ми контролюємо перебування людей у безпечних чи небезпечних зонах і наявність засобів індивідуального захисту. Ми постійно додаємо нові функції. Незабаром з’явиться можливість сигналізувати про появу вогню, диму, куріння в небезпечних зонах і таке інше», – пояснив він.

Максим Баланюк додав, що ця платформа ефективно працює на кількох підприємствах Метінвесту, і її планують масштабувати на інші активи компанії. «Ефект однозначно є: кількість порушень зменшилася», – додав він.

Новий продукт Metinvest Digital – рішення на основі комп’ютерного зору, що допомагає аналізувати та контролювати якість продукції, зменшуючи неефективне використання матеріалів і забезпечуючи максимальну відповідність вимогам замовників. Це, своєю чергою, допомагає скоротити витрати, пов'язані з рекламаціями та переробкою металу.

«Наразі доступна перша версія продукту: система працює на рівні висококласного експерта. Наступного року ми плануємо випустити вдосконалену версію. Вона буде ще продуктивнішою й перевершить можливості людини, забезпечуючи кращий контроль без втоми», – додав Максим Баланюк.

За його словами, перша версія цього рішення щороку приноситиме приблизно 250 тис. доларів економічного ефекту на одне підприємство. Очікується, що наступна версія заощаджуватиме вдвічі більше коштів.

Гірничо-металургійна група Метінвест запровадила на своєму підприємстві ШІ-рішення для контролю якості виробництва, розповів керівник R&D-центру Metinvest Digital Максим Баланюк на конференції ForbesTech 2024 у листопаді. Прогнозована економія на рік – $250 000.

Штучний інтелект виявляє дефекти при виробництві слябів – металургійного напівфабрикату, з якого виготовляється листовий прокат. Сляби Група виробляє на заводі «Запоріжсталь». Робоча назва рішення – ForgeCheck. 

«Запоріжсталь» – один із найбільших в Україні виробників чавуну та прокату. На цьому заводі Метінвест ріже й сляби. Виторг за девʼять місяців 2024-го – 53,1 млрд грн, за даними YouControl. Як ШІ зменшує відсоток скарг від клієнтів та економить гроші компанії?

Метінвест тестує штучний інтелект з 2021 року. На маріупольському заводі технологія працювала для визначення якості металобрухту, аналізу якості спікання агломерату, моніторингу вагонопотоку та аудиту переміщення рулоновозів територією підприємства, каже БАЛАНЮК. «Досвід маріупольських комбінатів став неоціненним – ми не починали з нуля», – говорить він.

Використовувати ШІ для контролю якості продуктів на «Запоріжсталі» компанія почала в червні 2024-го. Рішення допомагає працівнику швидше визначати брак під час обрізання слябів. Якщо був зафіксований дефект, то на моніторі у співробітника він підсвічується червоним, розповідає Баланюк. Якщо дефект є, але він не класифікований системою, – жовтим, а за відсутності дефекту – зеленим.

Точність моделі – 75-85%. Чи достатньо це? Прийнятний показник для пілотного рішення оцінює керівник ШІ-практик в одній із великих українських виробничих компаній. Він спілкувався анонімно, бо не уповноважений на коментарі. «З урахуванням одноманітності об’єктів модель можна дотягнути до 97%», – додає він.

Основна економія для Метінвесту – зниження відсотка рекламацій від замовників, каже Баланюк з Metinvest Digital. «Також заощаджуємо на електроенергії, бо нагрітий метал не простоює через затримку сляба на етапі обрізання», – додає він.

Інвестиції в рішення Баланюк не розкриває. «Першу версію ми розробляли орієнтовно 1000 годин», – говорить він.

Розроблення з нуля може коштувати до $80 000, якщо використовувати open-source технології, зауважує вищезгаданий керівник ШІ-практики у великій виробничій компанії. «Більшість витрат іде на роботу команди, – говорить він. – Ще до $10 000 – на інфраструктуру». 

У портфелі Групи Метінвест 12 металургійних підприємств, частина – на окупованій території. Прибуток материнської Metinvest B.V. за перше півріччя 2024-го – $179 млн.

Масштабувати ШІ-рішення для контролю якості слябів складно, оскільки підприємства Групи виробляють різні види продукції, каже Баланюк. «Пріоритет на наступний рік – зробити та запустити в промислову експлуатацію другу версію ШІ-інструменту», – додає він.

За його підрахунками, це допоможе знизити відсоток рекламацій на 60%. «Показник залежатиме від обсягів виробництва – якщо вони зростуть, виросте й економія в фінансовому вираженні», – переконує Баланюк.

Потенційно Метінвест готовий продавати розробку конкурентам. «Щойно завершимо тестування другої версії, сформуємо пропозицію для потенційних партнерів, які працюють у цьому напрямі», – каже Баланюк.