Закон – як гарна сталь: має бути гнучким, але незламним. Свій шлях до правового суспільства у Східній Європі Україна розпочала однією з перших – тож не дивно, що наша Конституція – чи не найдемократичніша в світі. Про шлях до цього досягнення та зміни, які пережило наше законодавство у вирі століть, розповідаємо у спецматеріалі до 30-ї річниці Конституції України.
«Руська правда» Ярослава Мудрого
Найвищою соціальною цінністю держави є людське життя – читаємо в Конституції України. Неймовірно, але вперше цей мотив з’явився ще в правових документах Київської Русі. В часи, коли Західна Європа охоче практикувала спалення, четвертування та повішання злочинців, «Руська Правда» Ярослава Мудрого майже повністю виключала фізичні покарання. Альтернативою стали штрафи, або – в разі найтяжчих порушень, – вигнання з князівських земель.
Доповнений синами Ярослава та наступними державцями, «Правда» довго залишалася основою правової системи Київської Русі. Загалом відомо понад 100 редакцій, які стали попередниками конституцій на теренах України, Білорусі, Литви та інших європейських держав.
Закон, вищий за короля
Протягом півтисячі років 18 положень «Руської Правди» значно розширилися та знайшли продовження у понад 480 статтях розлогих Литовських статутів. Які, до речі, теж були видані староукраїнською канцелярською – офіційною мовою князівства Литовського.
На відміну від кодексу Ярослава, «Статути» зосередилися на правах та обов’язках найвпливовішого класу XVІ сторіччя – шляхти. Не забули і про великого князя: монарша воля, хоч і залишалася впливовою, все ж не була вища за закон і могла бути оскаржена в законному порядку.
Вільнодумні козаки теж перейняли ці демократичні ідеї – суди, магістрати та місцеві адміністрації Правобережжя застосовували їх аж до середини ХІХ століття.
МІСТОК ДО СУЧАСНОГО ПРАВА
Запитайте у фахівців Metinvest Legal – і дізнаєтесь, що саме Литовські статути укріпили в східноєвропейському судочинстві принцип розгляду справ на основі доказів і свідчень. І, як наслідок, зробили систему значно справедливішою.
Завдяки такій прозорості Литовські статути діяли на українських землях понад 300 років і послідовно використовувалися у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій та навіть російській імперії (яка згодом, характерно для себе, звернула зі шляху демократії).
Конституція Пилипа Орлика
1710 рік. Тобто, до того, як батьки-засновники США підпишуть власну конституцію, залишається довгих 77 років. А Україна свою вже має – одну з перших та найпрогресивніших у світі. Повна назва її звучить як «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького». А що ж усередині? Зараз поглянемо.
Отож, Конституція Пилипа Орлика була унікальною одразу з кількох причин. По-перше, вона вже передбачала поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. По-друге, – за прикладом Литовських статутів, обмежувала владу гетьмана на користь громади. І, найголовніше – проголошувала відокремленість України від загребущої московської влади.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ
Писаний у двох варіантах – староукраїнською та латинською, документ містив преамбулу і 16 статей, які визначали права громадян, структуру влади, роль церкви, зовнішню політику та податковий кодекс - така собі демократична методичка з управління незалежною державою і головні завдання України на шляху в майбутнє.
Свобода. Народовладдя. Рівні права
Увібравши найкращі якості попередніх документів, Конституція УНР передбачала загальні вибори, відповідальність влади перед громадянами та представницький парламент. А ще – давала жінкам право голосувати на рівних із чоловіками. Навіть за мірками сучасності вона прописана надзвичайно якісно – недарма над її створенням працювали провідні українські політики та правники на чолі з Михайлом Грушевським.
«Суверенне право в Українській Народній Республіці належить народові України»
Головна передвісниця незалежності
Напередодні краху радянського союзу українці також сказали своє слово. Ним у 1990 році стала Декларація про державний суверенітет України. Ще не Конституція, але вже дуже близько, вона стала юридичним фундаментом омріяної свободи.
«Українська РСР самостійна у вирішенні будь-яких питань свого державного життя»
Під час голосування зухвалий виклик радянській системі підтримали 355 із 385 присутніх депутатів. Цим вони назавжди відокремили український народ від рішень, прийнятих партією в москві.
Документ констатував право України на суверенітет і територіальну цілісність, власні Збройні сили, фінансову систему та грошову одиницю. А за шість років частина його положень дослівно перейшли в Конституцію України, щоб стати сталевим фундаментом нашої державності.
«Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси є власністю народу України»
Є Конституція!
І ось вона – ніч, яка подарувала Україні її Основний закон. Від 27 по 28 червня 1996 сесійна зала Верховної Ради повнилася напругою та передчуттям тріумфу, до якого наш народ ішов сотні роки.
Запальне обговорення тривало понад 23 години – практично без перерв. Депутати розглянули тисячі правок, голосували не тільки по статтях, а й по частинах, абзацах, реченнях і навіть по окремих словах. Найбільше суперечок викликала мова та державна символіка. Прорадянські комуністи вперто затягували процес, все ще сподіваючись на реванш союзу, а Михайло Сирота, який близько доби зачитував положення Конституції з трибуни, з останніх сил закликав до здорового глузду:
«Що ви робите? Схаменіться, люди добрі, українці!»
І зрештою здоровий глузд переміг – о 9 годині 18 хвилин Верховна Рада прийняла і ввела в дію головний Закон незалежної України.
Далі – буде!
Цьогоріч ми відзначаємо знаменний ювілей – 30 років з офіційного Дня народження нашої Конституції. Однак, насправді її каркас кувався значно довше – буквально сотні років. А сьогодні через російську агресію українці знову змушені платити найвищу ціну за право жити за власним Законом, а не за чужими кривавими вказівками.
На полі бою та на підприємствах співробітники Метінвесту захищають кожну статтю нашої Конституції. В межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова компанія зміцнює українське військо, тримає економіку та крок за кроком веде країну в черговий розділ спільного майбутнього. Майбутнього, де закон – один для всіх, кордони – недоторканні, а держава – вільна та соборна.
