Моя точка опори 26.02.2024 Читати 5 хв

Був металургом – став оборонцем: історія запоріжця, який долучився до захисту країни

Металург Запоріжсталі Володимир добровольцем долучився до Територіальної оборони та розказав про свою мотивацію до боротьби.

Війна докорінно змінює життя людей, поділяє його на «до» та «після», вчить жити наново – з новими цінностями, цілями, бажаннями і мріями.

До початку повномасштабного вторгнення Володимир працював в управлінні контролю якості Запоріжсталі. З 2013 року чоловік працював на посаді контролера, а згодом, отримавши підвищення, став бригадиром.

З початком повномасштабної війни у лютому 2022-го чоловік продовжував працювати на Запоріжсталі, підтримувати економіку країни у часи невизначеності та кризи разом з колективом комбінату. Металург допомагав волонтерам та містянам, зокрема, в укріпленні споруд цивільної інфраструктури міста, та згодом відчув, що має бути на воєнному фронті – серед колег-захисників.

– Восени 2022 року я став добровольцем – приєднався до Територіальної оборони. Спочатку на Запорізькому напрямку, згодом виконував бойові завдання на Південному та Східному напрямках, де знаходжуся і зараз. Серед моїх побратимів є і чимало запоріжсталівців, навіть тих, з ким ми працювали в одному підрозділі – це дуже підтримує, – розповідає оборонець.

Володимир часто згадує цивільне життя та свій професійний шлях на комбінаті, який почався одразу після навчання.

– Я не розглядав інших варіантів, одразу прийшов на комбінат. Бо тут стабільний заробіток і цікава робота у колективі, можливості зростати професійно. Від початку повномасштабного вторгнення рф колеги і комбінат продовжують підтримувати зв’язок з запоріжсталівцями, які несуть службу, допомагати та надавати необхідне за запитом.

Волонтери – молодь комбінату – постійно цікавляться чи маємо ми незакриті потреби і завжди намагаються передати усе, що нам необхідно. Така увага і підтримка – цінність, яку мають не всі воїни, – зазначив Володимир.

Сильний та дружний колектив та надійних друзів Володимир знайшов і серед побратимів. Захисник каже, захищатиме українців та рідну землю пліч-о-пліч з іншими оборонцями доти, доки це буде необхідно – до великої Перемоги України.

– Я маю двох доньок, молодша ще зовсім крихітка, і заради своєї родини я зроблю усе. Мої рідні в Україні, вони одразу відкинули думку кудись їхати – тут наш дім, і ми його любимо та захищаємо, кожен по-своєму. І після Перемоги я планую повернутися до роботи, виховувати доньок і розвиватися – у рідній вільній Україні, – зазначив Володимир.