Українська металургія заточена на експорт цивільної продукції, але масштабний наступ росіян змусив почати освоєння військової. Група Метінвест розгорнула виробництво мінних тралів і захисних екранів для бронетехніки. Щоправда, з міркувань безпеки, виробництво військового призначення облаштовано на окремих майданчиках, поза виробничими потужностями підприємств.

Свою продукцію компанія постачає армії безплатно, як свій внесок у захист українських міст. Особливу увагу отримують підрозділи на півдні та сході країни, де розташовані заводи компанії або служать її мобілізовані співробітники.

Наприклад, зараз точаться бої біля міста Покровськ. За 10 кілометрів на захід від міста, майже у Дніпропетровській області, розташовані стратегічні шахти коксівного вугілля, втрата яких може призвести до падіння виплавлення сталі. Тож компанія має неабиякий стимул виділяти гроші, ресурси та техніку на забезпечення тамтешніх бригад, міста й будівництво фортифікацій.

Металурги дістали старі радянські креслення й у діалозі з військовими почали підганяти їх під реалії сучасної війни. Мільйони доларів інвестицій у виготовлення продукту, випробування, помилки та постійні вдосконалення вже приносять результат на фронті. Тепер компанія готується до виходу на дійсно масове виробництво воєнної продукції через державне контрактування.

Броня для бронетехніки

Україна не здатна масово виробляти бронетехніку, тож більшість потреб Сил оборони покривають союзники. Але західна техніка не приходить готовою до бою. Після доставлення американські танки Abrams та БМП Bradley або німецькі танки Leopard 2 мають отримати додатковий захист від FPV-дронів, які сьогодні є найбільшою небезпекою на фронті.

Поки західні виробники бронетехніки тільки шукають рішення для цієї проблеми, українські військові вигадали оснастити її захисними екранами або, як їх називають у народі, «ловцями ланцетів». Ними закривають слабкі місця: башту та моторний відсік. Тож коли FPV-дрон намагається вразити машину, він врізається в сітку. Це зменшує ризики для екіпажу та дарує шанс на подальший ремонт техніки.

Принцип роботи простий, але хтось ці сітки має розробити та виготовити. Металеві екрани вагою понад 400 кг мають бути потрібної міцності, підходити за формою, їх треба правильно встановити. Зрештою, таких «ловців ланцетів» потрібно дуже багато, адже Україна оперує тисячами одиниць танків, БТР та БМП.

Саме тут знадобилась компетенція українських металургів. Метінвест зміг освоїти виробництво металевих сіток для основних вітчизняних танків Т-64 та Т-72, американських танків M1 Abrams, БМП Bradley, а також готується інтегрувати їх на різні модифікації Leopard 2.

«Спочатку ми розробляємо креслення, робимо кілька прототипів та ставимо на військову техніку. Захисні екрани проходять бойове випробування, ми отримуємо фідбек від військових та робимо вдосконалення конструкції, якщо це потрібно. І тільки тоді починаємо масове виробництво», – сказав начальник виробництва на одному з майданчиків.

Захисні екрани виробляють з урахуванням особливостей кожної машини, щоб додаткові конструкції не заважали пересуванню, не обмежували функціональності машин і доступу екіпажу. Собівартість одного комплекту захисту – 20 тисяч доларів. Компанія передає комплекти захисту військовим безоплатно, виробляючи їх по 20-30 на місяць. Загалом на фронт їх передано вже сотні.

Попутно металурги опановують виготовлення захисту для нових машин. У планах – до кінця року почати оснащення легкої західної бронетехніки.

Мінні трали

Ще одна проблема, з якою постійно стикається українська армія, – мінні поля. За словами колишнього головкома Валерія Залужного, російські мінні поля простягаються на десятки кілометрів, і окупанти постійно поповнюють їх за допомогою дистанційного мінування. Якісно облаштовані мінні поля називають однією з причин провального українського контрнаступу у 2023 році.

Протитанкова міна ТМ-62 містить 7 кг вибухівки, чого достатньо для виведення бронемашини з ладу з першого наїзду. Тому для прориву вперед танки мають бути оснащені мінними тралами. Це спеціальна металева конструкція, яка вішається на танк й підриває всі міни попереду.

Інженери Метінвесту удосконалили стару технологію – змогли інтегрувати на танк Т-72 трал власного виробництва й сертифікувати його. Вага одного комплекту – 6,5 тонни, а собівартість – 2,5 млн грн з урахуванням додаткового обладнання для монтажу засобу.

Перші зразки на випробуваннях витримували лише 3-4 підриви на протитанковій міні, після чого їх треба було везти на ремонт. Згодом технологію вдосконалили, і вони стали витримувати 8-9 підривів, як передбачено нормативами.

«На передню частину танку ставиться ліва та права частина трала, які фактично дублюють рух його гусениць. При підриві ударну міць бере на себе каток і відбувається незначна деформація. Після цього танк продовжує рух. Після 8-9 підривів танк їде назад, швидко замінює трал і продовжує просуватись уперед», – сказав начальник виробництва на одній із локацій.

На місяць компанія виготовляє 4 комплекти, а загалом передала вже 30 штук. Планується подальше збільшення виробництва, адже потреба ЗСУ в тралах – 100 комплектів на місяць.

Сталевий Фронт

З 2022 року Група Метінвест передала на потреби ЗСУ і мирних мешканців близько 7,7 млрд грн. З них безпосередньо на потреби української армії – близько 4,4 млрд грн, з яких 60% становить продукція, що виготовлена на підприємствах компанії. Мова про мобільні укриття, мінні трали, захисні екрани для бронетехніки, макети української техніки для введення в оману противника, протитанкові їжаки тощо.

Глобальна мета Метінвесту – посилення обороноздатності всієї країни, тому серед Сил оборони, які отримують допомогу, і Сухопутні війська, і ДПСУ, і ГУР, і СБУ. Проте перший пріоритет Сталевого Фронту, ініціативи, яку започаткував Рінат Ахметов для допомоги ЗСУ, – бригади, що тримають напрямок від Дніпра до Авдіївки. Саме там розташовані ключові підприємства компанії, живуть працівники та їхні сім’ї.

У планах компанії отримати державні контракти, що дасть змогу в рази збільшити виробництво окремої номенклатури.

За його словами, навіть закладаючи певний відсоток маржинальності для виробника, в Україні все можна виготовляти принаймні вдвічі дешевше проти аналогічної імпортної продукції. Компанія навіть не виключає можливості експорту укриттів або мінних тралів після війни, якщо буде на це попит.

Зараз же першочергове завдання для Метінвесту – вижити та безплатно допомагати Збройним силам України, адже лише вони можуть гарантувати майбутнє металургійного бізнесу в країні та самої України.

«Головний результат нашої роботи – це коли командувач бригади в особистій розмові каже, що ніхто окрім нас не створював їм такі хороші умови для ведення оборони. Це для мене найкращий відгук», – підсумував Мироненко.