Про стан української промисловості, втрати, інвестиційні бар’єри та загрози для експорту у 2026 році розповів керівник Проектного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час події «Україна та світ попереду 2026», організованої NV та The Economist. Захід зібрав українських і міжнародних експертів, представників уряду та бізнесу для обговорення ключових викликів, які визначатимуть розвиток країни на найближчий рік.
Про трансформацію компанії
Олександр Водовіз розповів, що війна радикально змінила масштаби й можливості Метінвесту. До повномасштабного вторгнення Група була одним із найбільших приватних роботодавців та інвесторів країни, а також головним експортером. Однак за час війни компанія втратила частину активів, зокрема повністю – підприємства в Маріуполі, а загальна кількість працівників скоротилася з 120 до 50 тисяч. Через Збройні сили України пройшло понад 11 тисяч співробітників компанії, і значна частина людей досі служить.
Попри суттєві втрати персоналу і виробничих потужностей, Метінвест залишається ключовим гравцем української економіки та найбільшим експортером країни, маючи активи, розташовані буквально за кілька десятків кілометрів від лінії фронту.
Про інвестиції, які зупинила війна
До 2022 року Метінвест щороку інвестував близько 1 млрд доларів у модернізацію металургійних і гірничих підприємств, повністю оновлюючи радянську інфраструктуру. Нинішня ситуація кардинально інша: компанія фактично перейшла в режим виживання та другий рік поспіль працює зі збитками.
Плани інвестицій на 2026 рік обмежені, і йдеться лише про підтримання роботи діючих активів, каже керівник Проектного офісу генерального директора. Причина – повна відсутність доступу до міжнародного фінансування. Світові банки та інвестфонди відмовляються вкладати кошти в проєкти, що розташовані поблизу активної зони бойових дій, а Україна поки не має робочих механізмів воєнного страхування інвестицій.
Навіть масштабні міжнародні програми на кшталт Ukraine Facility або кредитних ініціатив партнерів практично не працюють для великої промисловості: кошти розподіляються повільно і майже не доходять до підприємств.
Про загрозу СВАМ для експорту та економіки України
Окремим ризиком для металургії Олександр Водовіз назвав запровадження механізму CBAM (СВАМ) у ЄС. Механізм передбачає додаткові платежі для імпортованої сталі й інших енергоємних товарів залежно від рівня викидів СО₂.
Для українських металургів це означає суттєве підвищення собівартості продукції, що може зробити її неконкурентною на європейському ринку – основному для України. Експортерам треба буде заплатити додатково від 50 до 100 євро мита за кожну тонну сталі: у перспективі це загрожує падінням експорту, зупинкою частини виробництв та втратою робочих місць.
Метінвест розглядає перспективні напрямки, зокрема виробництво HBI (гарячебрикетованого заліза) – продукту з низьким рівнем вуглецевих викидів, який може бути затребуваним на ринку ЄС. Але для реалізації таких проєктів також потрібні значні інвестиції та партнерства, які неможливі без страхування воєнних ризиків.
Про кадрову кризу та неможливість запуску нових проєктів
Ще до війни українська промисловість відчувала нестачу кваліфікованих кадрів. Сьогодні ситуація стала критичною. Через мобілізацію, міграцію молоді та зупинку профільних освітніх закладів у промислових регіонах знайти працівників для масштабних інвестиційних проєктів практично неможливо.
Будівництво навіть однієї нової доменної печі потребує кількох тисяч фахівців – інженерів, машиністів, слюсарів, операторів обладнання. Ринок праці не може забезпечити таку кількість людей, а промисловість не має інструментів швидкого відновлення трудових ресурсів.
Про енергостійкість та інвестиції у власну генерацію
Постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру впливають на роботу металургійних комбінатів: зупинки через відключення електроенергії призводять до значних фінансових втрат. Лише кілька днів простою великих підприємств можуть коштувати десятки мільйонів доларів.
У цих умовах компанія розвиває власні енергетичні проєкти – сонячні та вітрові установки, системи резервного живлення та інші джерела децентралізованої генерації, аби підвищити стійкість виробництва.
Про допомогу армії
Метінвест продовжує залишатися одним із найбільших приватних донорів Збройних сил України. Обсяг допомоги, спрямованої на військові потреби, гуманітарні програми та підтримку родин загиблих, співмірний з інвестиційним бюджетом компанії у воєнні роки. Підприємства виробляють захисні конструкції, дрони, фортифікаційні рішення та інші критично важливі для фронту засоби.
Висновок
Українська промисловість увійшла у 2026 рік у стані глибокої невизначеності. Метінвест, як один із ключових гравців економіки, наголошує: без вирішення питань страхування інвестицій, стабілізації енергосистеми, реальної доступності міжнародних фінансових програм та ефективної кадрової політики очікувати швидкого відновлення промисловості неможливо.
Попри надважкі умови, компанія продовжує утримувати виробництво, підтримувати ЗСУ та шукати нові можливості для розвитку, але вимагає від держави та партнерів більшої економічної та інституційної підтримки.
