Про виклики для української промисловості в умовах запровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), труднощі з доступом до європейського фінансування та необхідність прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції «На шляху інтеграції: діалог уряду та бізнесу заради членства України в ЄС» у Києві.
Конференція зібрала представників уряду України, ЄС, бізнесу та міжнародних партнерів, щоб обговорити основні виклики й можливості європейської інтеграції. Організатор – Київська школа економіки за сприяння Офісу віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та фінансової підтримки Швеції.
Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Промислова трансформація України: як інтеграція до ЄС змінює правила гри».
CBAM і декарбонізація
Керівник офісу гендиректора Метінвесту наголосив, що декарбонізація для Європи – насамперед інструмент захисту власного ринку, а не турбота про довкілля.
З 2024 року ЄС ухвалив понад десять регуляторних актів щодо дії CBAM, який набуває чинності 1 січня 2026 року. Директиви Євросоюзу визначають допустимі викиди СО2 для різних агрегатів та порядок розрахунку податку в разі їхнього перевищення для продукції, що експортується до ЄС.
«До введення CBAM залишилося два місяці, а ми досі не знаємо, скільки платитимемо», – сказав він.
Згідно з дослідженнями Ernst & Young та Федерації роботодавців України, введення СВАМ в Україні з наступного року призведе до скорочення ВВП приблизно на 5%, а з 2030 року – на 10%.

«Ми звертаємося до уряду: це серйозний удар по нашій економіці. Треба спільно шукати рішення – як відтермінувати цей період, адже в країні війна. Або які альтернативні зобов’язання можемо взяти перед Євросоюзом, щоб уникнути введення податку вже з 1 січня», – наголосив Олександр Водовіз.
За його словами, європейські металургійні заводи отримують мільярдні гранти на декарбонізацію та приведення екологічних норм у відповідність до вимог ЄС.
«Як ми можемо з ними конкурувати? Ми таких можливостей не маємо. Тому просимо відтермінування хоча б на п’ять років від дати введення СВАМ і щиро сподіваємося, що його вдасться досягти», – сказав Олександр Водовіз.
Квоти на викиди вуглецю
Керівник офісу CEO Метінвесту зазначив, що в Євросоюзі працює механізм торгівлі квотами на викиди вуглецю. За тонну СО2 підприємства сплачують 100-120 євро. Також існують безплатні квоти, які отримують металургійні заводи та інші підприємства хімічної промисловості.
Україна зробила перший крок у цьому напрямі – запровадила моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів. Наступне завдання – створення самої системи торгівлі квотами.
«Нас непокоїть ідея створення якогось фонду, куди підприємства сплачуватимуть кошти, а потім хтось розподілятиме їх на декарбонізацію. Ми добре розуміємо, чим можуть закінчитися такі непрозорі схеми. Ми виступаємо за інший підхід – за інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами, де діє чіткий і прозорий механізм: сплачені за викиди кошти повертаються підприємствам у вигляді підтримки на декарбонізацію», – зауважив Олександр Водовіз.