Каші з сокири не буває — це з дитинства знають усі. Але приклади появи «чогось» із «нічого» теж відомі кожному. Роззирніться і ви побачите, як людина черпає енергію з повітря.
На картинах різних епох завжди є «мітки часу» – предмети, що безпомилково підкажуть, коли з'явилося зображення. Це фото ви легко знайдете на мапі століть біля позначки ХХІ – за вітрячками електростанцій.
Перші вдалі спроби під'єднати вітер до мережі здійснили ще в 1887 році. Тоді винахідник навіть запропонував поділитися надлишком електроенергії. Але ідея не знайшла шанувальників – про вітрові електростанції забули на багато десятиліть. Сучасна вітроенергетика почалася у 1980-х з електростанцій на пів сотні кіловатів. Їх масове будівництво припало на середину 2000-х. Тоді щороку в степах і на морських узбережжях виростали цілі вітряні парки з потужністю на десятки мегават. Сьогодні їх білі башти можна зустріти в будь-якому куточку планети.
ГЕОГРАФІЯ ВІТРЯКІВ
75% встановленої потужності вітроелектростанцій (ВЕС) припадає на Азію та Європу. 20% – на Північну Америку, менш як 5% – на Латинську Америку, приблизно по 1% – на Африку й Австралію з Океанією.
За останні 10 років глобальна потужність вітроелектростанцій збільшилася більше ніж утричі. Наразі вітряки забезпечують 20% енергії, що отримують з відновлюваних джерел. Та за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року «вітрокіловати» складатимуть уже третину відновлюваної генерації.
Сталь Метінвесту стала в пригоді й у вітроенергетиці. Вежі «Першої вітрової електростанції» в Казахстані зроблені з вуглецевої та низьколегованої сталі товстолистового прокату Метінвесту. А міцність фундаменту вітропарку на грецькому острові Петалас забезпечують 500 тонн нашої арматури.
Наземні ВЕС набагато доступніші: їх дешевше будувати, та й затрати на обслуговування вітряків менші. Однак морські можуть давати значно більше електроенергії.
Виробникам веж і гондол для вітроустановок Метінвест постачає прокат шириною до 3 300 мм і товщиною до 200 мм. Увесь матеріал – сталевий лист класу міцності S355. Значну частину продукції випускає італійський Trametal. Про своїх Метінвест також не забуває: компанія постачає сталь для будівництва великих вітроелектростанцій в Україні. Тож незабаром і в наших степах будуть рясно рости вітрячки.
