Сьогодні ім’я Амосова відомо у всьому світі – як світила хірургії, винахідника, людини з великої літери та, що важливо, українця. Бо хоча й народився не в Києві, саме тут мине більша частина його життя – сповнена слави, значних відкриттів та неймовірних мрій. Багато з них винахіднику вдалося втілити: хірургія, анестезіологія, письменництво, біокібернетика, соціологія – складно знайти галузь, в якій би не відзначився Амосов.
На екваторі змін
Наша історія починається в 1952 році в Києві, коли Амосов, непристойно молодий як на завідувача клініки, приїжджає працювати в Український НДІ туберкульозу імені академіка Яновського. Попереду на нього чекає слава, позаду – вже багатий життєвий досвід. Не те, щоби щасливий, але корисний. Лише під час Другої світової війни через його відділення в польовому госпіталі пройшли понад 40 000 осіб. І жоден не помер від втрати крові. Неймовірно – особливо, якщо пригадати дні, коли на п’ять польових медиків набиралось понад дві з половиною тисячі поранених.
Далі – примусове «відрядження» до Маньчжурії, де разом з дружиною лікували хворих на тиф… Потім – сфабрикована заздрісником справа, від якої врятувала лише смерть Сталіна. Що чекає на нього в Києві?
Ось він проходить галявиною біля інституту – за кілька років тут з’явиться дуже важливий будинок – спеціально створена лабораторія. Але поки що в розпорядженні лікаря лише невеличка клініка торакальної хірургії. Сьогодні він іде знайомитись зі своїми новими колегами.
Наскільки велика сила людського духу! Дивишся на нього і дивуєшся: в чому душа тримається, а він мріє, працює, ніби перед ним вічність…
— Микола Амосов
Перша подорож до світу капіталізму
Київ відкрив перед Амосовим багато нових можливостей – зокрема, поїздки на міжнародні конференції. Вже у 1955 Микола Михайлович вперше поринає у світ закордонної хірургії. Цей досвід назавжди змінить життя Амосова та історію української медицини. Зокрема, Микола Михайлович стане свідком операції на серці з використанням апарату штучного кровообігу. Складна конструкція викличе щире захоплення та навіть легку заздрість: на той час в Києві нічого подібного не було. Тут і придався інженерний досвід з першого вишу: одразу після конференції на всі наявні гроші вчений придбає необхідні трубки та трохи ліків.
Враження величезне. Вийми та поклади, потрібно зробити АШК й оперувати! Конструкція не настільки складна. Тільки ось трубок таких немає і, найголовніше — немає у нас ліків, піногасника, гепарину і протамінсульфату, що поновлює зсілість крові. Але у мене ж є ще 15 доларів!
— Микола Амосов
Складно повірити, але саме з цього невеличкого внеску почнеться сучасна історія української кардіології. Щойно повернувшись до Києва, Амосов сяде за креслення та всього за тиждень створить перший ескіз. Ще за два місяці світ побачить український апарат штучного кровообігу.
Подолати смерть
Невдовзі виявилось, що самого апарату АШК недостатньо. На жаль, диво-машина Амосова виявилась не здатною підтримувати життя пацієнта довше ніж пів години. Хоча мала і свої переваги – наприклад, для її використання потрібно було всього 750 мл крові, тоді як закордонні аналоги використовували щонайменше три літри. Новою метою геніального хірурга стане вдосконалити роботу апарата, зберігши його економічність. Ось тут і знадобився будиночок-лабораторія біля інституту. Близько трьох років Микола Михайлович разом з медперсоналом клініки та інженерами-ентузіастами вдосконалював неслухняний прилад. Успіх прийшов до винахідника у 1960 році, коли він вдало прооперував хлопчика із важкою тетрадою Фалло – складною і незмінно смертельною (без медичного втручання) серцевою вадою.
Визнання
Після вдалого експерименту партійною верхівкою було прийнято рішення нагородити Миколу Михайловича Ленінською премією. Та чи був цьому радий сам Амосов? Швидше за все – не надто. Визнання він не прагнув, грошей – теж. Жив скромно, чесно: відмовлявся від конвертів після операцій, не приймав навіть квіти. Та й з партією стосунки мав напружені: недолюблював комуністів, пояснюючи тим, що пам'ятає гріхи – їхні та їх вождів. Роботи теж не бракувало: поки про нього говорив весь світ, геніальний лікар уже бідкався, що не може допомогти людям з набутими вадами серця. Таким не достатньо просто зробити операцію – потрібна повна заміна клапана. Ось тільки де ж його взяти?
Легендарна сорочка
Знов втрутилася доля – адже в одній із закордонних поїздок Микола Михайлович придбав італійську вінілову сорочку. Складно повірити, але саме цей матеріал підійшов ідеально: він не викликав відторгнення та міг бути застосований в якості імпланта. Майже оселившись у приміщенні лабораторії, Амосов кроїв та зшивав тканину – адже клапан повинен бути рухомим! Перша операція пройшла успішно і дала змогу врятувати людей, які вважалися невиліковними. А в 1965 році вчений дістався до піка своєї кар’єри, вперше у світі винайшовши антитромботичні протези серцевого клапана – одні з найбезпечніших та найефективніших на той час.
Багатогранний геній українського хірурга
Одним з найсуттєвіших доказів професійності Амосова є кількість наукових робіт, захищених під його керівництвом. А це аж 40 докторських і понад 150 кандидатських. Та й з-під пера самого Миколи Михайловича вийшло немало праць: щонайменше, 400, з них 19 – монографії. Вражає також кількість операцій: тільки на серці український лікар провів їх понад 6 000.
Паралельно з хірургією, активно цікавився кібернетикою та мріяв про штучний інтелект. У вільний час писав книги: найпопулярніша, «Роздуми про здоров’я», вийшла неймовірним накладом у 7 000 000 екземплярів. У 2008 ім’я лікаря увіковічили у списку найвидатніших українців всіх часів. В цьому почесному рейтингу Амосов поступився першим місцем лише Ярославу Мудрому. Зараз справу лікаря продовжують учні, студенти та донька Катерина – теж кардіолог і член-кореспондент Національної академії наук.
Допомога лікарням від Метінвесту
Сучасна хірургія дозволяє лікувати навіть складні поранення, тому в часи повномасштабного вторгнення розвинена медицина важлива як ніколи. Одним із пріоритетів Групи Метінвест є системна допомога українським лікарням. В прифронтові міста передаються знеболювальні, протизапальні та антибактеріальні засоби. Шпиталі, де ставлять на ноги поранених військовослужбовців, отримують ноотропи, кровоспинні матеріали та інфузійні розчини.
У межах «Рятуємо життя» до медзакладів у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському та Авдіївці доставили медичні засоби загальною вартістю 250 тисяч євро. Це ліки, витратні матеріали та сучасне обладнання. Завдяки гуманітарному проєкту лікарі зможуть допомогти більш як 70 тисячам пацієнтів. Метінвест допомагає медикам і за окремою програмою, яка реалізується спільно з Фондом Ріната Ахметова. Загалом від початку війни компанія спрямувала на підтримку української медицини приблизно 200 млн грн.
На початку 2023 року за сприяння Північного ГЗК в селі Шевченківське Глеюватської громади, що на Дніпропетровщині, відкрили сучасну амбулаторію сімейної медицини, яка може обслуговувати до 2400 осіб.
Окрім того, ще під час пандемії коронавірусу Метінвест налагодив доставлення кисню до українських медзакладів. Постачання продовжується і під час війни: лише у 2023 році лікарні отримали понад 380 тонн медичного кисню.
Постскриптум
У 2023 році 110 річниця від дня народження Миколи Амосова. Він доклав максимальних зусиль, щоб кожен українець міг отримати якісні медичні послуги. І хай науковцю не вдалося повністю подолати смерть, завдяки його роботі вона суттєво послабила свою хватку. Той розвиток галузі, які ми спостерігаємо, став можливим саме завдяки таланту, зосередженості та альтруїзму Миколи Михайловича. Тож, шануймо його набуток та продовжуймо справу видатного українського хірурга. На щастя, для цього не потрібно бути медиком. Досить не занедбувати здоров’я та піклуватися про свій організм, пам’ятаючи одну з найголовніших настанов Миколи Михайловича Амосова:
Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровими. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі, щоб жити надійно, вчіться покладатися на себе.
