Директорка з правового забезпечення Групи Метінвест Світлана Романова в етері телеканалу «Україна 24» відповіла на питання щодо незаконного вивезення української сталі з портів Маріуполя. Також головна юристка компанії поділилася думками з приводу злочинних дій окупантів та їх стратегії економічного виснаження.

– Глава так званої ДНР заявив, що електропостачання Маріупольського порту буде відновлено найближчими днями, і порт нібито запрацює на повну потужність. Це означає, що з високою ймовірністю весь метал і зерно будуть вивезені з Маріуполя вже найближчим часом. До цього моменту вивезли три судна. Експерти кажуть, що загалом ситуація з крадіжкою українського металу й зерна набуватиме дедалі більших масштабів. Що бізнес робить для протидії крадіжці, зокрема, крадіжці сталі?

– Бізнес однозначно не сидить склавши руки. І вживає певних дій. На сьогодні власники цього металу – наші підприємства Азовсталь, ММКІ та Запоріжсталь – уже подали низку заяв про кримінальні злочини до поліції, до СБУ Донецької області. Ці кримінальні справи вже зареєстровані, їм дається хід. Ми збираємо доказову базу, готуємося до відстеження шляхів прямування цього металу. 

Ми вже точно знаємо, що перше відвантаження було здійснено на підсанкційному судні Гранпрі, що належить ростовській компанії, яка до цього здійснювала свої рейси з Криму. Далі було ще два рейси. І справді було заявлено, що повноцінна робота порту поновиться після відновлення подання електроенергії та води. Наскільки мені відомо, і це було анонсовано заступником голови уряду РФ Хуснулліним, енергопостачання вже відновлено, і порт готується до повноцінної роботи. 

Ми також працюємо над тим, щоб отримати доказову базу у вигляді супутникових знімків. Відстежуємо пересування комерційних суден за спеціальними програмами в акваторії Азовського моря. Працюємо з юристами, зокрема й за кордоном, над превентивними заходами, які ми можемо вжити, щоб зупинити крадіжки. 

Нами було подано звернення до Кабінету Міністрів із пропозицією запровадити санкції проти всіх осіб, які залучені до цього процесу. Ми повідомили всіх наших клієнтів про те, що їм, можливо, буде пропонуватися наша сталь, але іншими людьми, – викрадена сталь. Ми також намагаємося працювати з міжнародними асоціаціями, щоб поставити блоки на розповсюдження цієї сталі й на її продаж можливим покупцям в Африці, Азії та, звісно, в ЄС.

– Чи є зараз розуміння, якого часу це перспектива? І якою є попередня реакція чи настрій тих, з ким ви працюєте? 

– Однозначно ми всі на одній сторінці, однозначно це крадіжка й однозначно подібні дії кваліфікуються як воєнні злочини. Воєнні злочини згідно з Римським статутом міжнародного кримінального суду, де однозначно зазначено, що будь-яке посягання на майно, будь-яка крадіжка, будь-яке руйнування майна в межах воєнних дій, не обумовлене воєнною необхідністю, є воєнним злочином. 

Тому те, що зараз відбувається, це не просто банальна крадіжка, це воєнний злочин – кримінальне діяння на рівні міжнародного права. Так само це розуміють і міжнародна спільнота, і наші клієнти та люди, з якими ми спілкуємося. Хочеться вірити, що партнери України, насамперед Туреччина, яка контролює Босфор і виходи з Чорного моря, все ж таки допомагатиме нам у цьому та протидіятиме незаконному вивезенню нашого металу вже через акваторію Чорного моря й через Босфор далі морськими портами по всьому світу. Тому ми знаходимо багато підтримки, але ви маєте рацію, що цей процес не є швидкий.

– Якщо говорити про усвідомлення цих дій, цієї крадіжки, як ви гадаєте, це певна стратегічна історія для РФ чи просто варварські дії?

– Висловлю свою особисту думку. Якщо коротко, моя відповідь – і так, і ні. Це і стратегія, і не стратегія одночасно. Почнемо з того, що я не вважаю, ніби це стратегія, бо це банальна крадіжка. Росія – країна злодіїв, ми це бачили за діями російських солдатів, російських військових, які займалися мародерством у квартирах. 

Але сама РФ займається мародерством на державному рівні. При цьому не соромиться цього, хвалиться своїми успіхами на федеральних каналах, заявляє про свої перемоги у вивезенні та націоналізації чужого майна. Тому, з одного боку, це банальна крадіжка, банальна нажива, банальне посягання на чуже майно, банальне бажання збагатитися коштом іншого. 

З іншого боку, я думаю, що у вивезенні металу, зерна та іншого майна з захоплених територій є певна стратегія, оскільки війна ведеться не лише на полі битви, не лише зброєю. Насамперед війна йде в економічному плані, тож основне завдання РФ, напевно, все ж таки прибрати конкурента. Усунути конкурента на зерновому ринку, прибрати конкурента на сильному ринку металургії. Оскільки історично основні конкуренти для Метінвесту були російські виробники металопродукції. 

Тому стратегічно розумно припустити, що основна мета – знищити Україну не тільки як державну формацію, а й знищити Україну як економіку, як сильного конкурента на певних ринках. А ми насамперед сильні й відомі у світі металом, з якого будуються хмарочоси, з якого будуються кораблі, з якого будується дуже багато об'єктів інфраструктури за кордоном. І, звісно, зерном, що продається в усьому світі й забезпечує багато країн. І стратегія росії – це стратегія шантажу. Шантажу голодом, газового шантажу. Це моя особиста думка. Я вважаю, що в цьому так само логічно побачити і стратегію знекровлення економіки України.

– Світлано, ви сказали, що важливо, аби Туреччина, як гарант у Босфорі, стежила за тим, що вивозить РФ. Але якщо росія вивозить метал до росії, чи є інструменти там відстежити, що далі відбуватиметься з цією сталлю – чи відправлять її на перероблення, чи пустять на внутрішній ринок – і тут як проконтролювати та притягнути до відповідальності?

– На жаль, у цьому варіанті розвитку подій інструментарій впливу на перебіг і відстеження ситуації у нас мінімальний. Це можливо тільки за допомогою дуже потужних і дорогих засобів, наприклад, супутниковий зв'язок, супутникові знімки. 

Оскільки доступу до документів та інформації, яка б свідчила про подальше пересування вантажу в РФ, у нас немає, навряд буде можливо відстежити метал, якщо його завезуть і використають у самій росії. Це з одного боку. З іншого боку, я думаю, що все ж таки жадібність переможе, і наш метал спробують продати на світовому ринку. Бо там ціни вищі, і тверда валюта. Це вигідніша угода, ніж споживання на внутрішньому ринку, що й так достатньо забезпечений власною металопродукцією. 

Так, сценарій внутрішнього споживання можливий. Але мені здається, що повезуть далі, спробують продавати неперебірливим клієнтам в Азії й Африці, які прагнуть купити продукт за зниженою ціною, що в такій ситуації дуже ймовірна.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.