Амбасадор сучасної української літератури. Її вірний лицар і захисник – у віршах, прозі, сценаріях, романах-бестселерах, наукових і теоретичних статтях.
Майк Йогансен не дбав за гроші чи славу, не шукав дешевих ефектів. Натомість – обожнював подорожі, кіно, якісну містифікацію та стрімкий сюжет. Хто ж він, українець з химерним ім’ям та обличчям цілої епохи?
«Найграйливіший та найменш досліджений поет цієї епохи» – скаже про Йогансена Соломія Павличко. А що ж за епоха? Вельми непроста: ми знаємо її як «Розстріляне відродження». Але почалося все з тріумфу: царат упав, а українська культура почала стрімко рости і розвиватись. Уявіть собі: всередині 20-х років в УРСР було кілька тисяч письменників!
Інтелектуали та науковці, вони збудували надійний фундамент для сучасної української культури. Всього за десять років (1921-1931) вивели наше художнє слово на міжнародний рівень – і поплатилися за це життям. Хвильовий, Зеров, Вишня, Куліш, Підмогильний – список жертв сталінських репресій можна продовжувати до безкінечності.
Майк Йогансен був одним з них – в 1937 році його життя обірвала куля нквс. У це довго не хотіли вірити – навіть через 20 років про нього все ще линули чутки. І всі – трагічні: одні подейкували, що Майк на засланні у Соловках, інші особисто бачили його розстріл за на лісоповалі, хтось стверджував, що він помер від запалення легенів у день звільнення з табору.
Бо радянський режим зрештою виправдав Майка – через 21 рік після того, як убив.
Кумедії дитинства та вечірній Фауст
Немов передчуваючи лихе, Йогансен жив, як і творив – жваво, яскраво, з розмахом. Вихований в родині латвійця та українки козацького роду, від матері успадкував нахил до творчості. А ще – фотопортрет Шевченка, гостроносий профіль та ясні очі. Батько ж привив малому схильність до мов та досконалу німецьку. Саме нею Майк написав свого першого вірша. Точніше – викарбував на дерев’яних дверях льоху.
Мавши вже 9 літ з дня народження, дуже розумно філософствував там про старість і смерть.
Достеменно невідомо як батьки відреагували на таку творчість. Зрештою, чого ще чекати від дитини, яка замість казочки на ніч читає «Фауста» в оригіналі?
ФАКТ
Читати Гете перед сном придумав батько – суворий вчитель Гервасій Гайнріхович. Педагогічний експеримент вдався на славу: за десять років Майк досконало оволодів німецькою, французькою, латиною та вільно читав усіма слов’янськими мовами.
Портрет письменника, 1924 рік, написав Олександр Довженко
Юність. Майк спалює російські вірші
Талановитий у всьому – спорті, творчості, філології, Майк не сумнівався, що пов’яже життя з мистецтвом. Навчався у Третій чоловічій гімназії Харкова. Найбільше уваги приділяв читанню і математиці. Полюбляв грати в футбол, писав вірші та старанно навчався. До спокус молодості залишався незмінно байдужий.
Будучи в гімназії, не пив, не курив і не знав жінок.
Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Імператорського Університету. Рік випуску видався непростий – 1917. Восени спалахнула революція. Під час боїв за Харків Йогансен спостерігає розправи денікінців над українським населенням.
Надивившись на їхні звірства, Майк назавжди відрікається від російської. Безжально спалює старі вірші та починає писати рідною українською. За чотири роки вийде його перша збірка «Дґорі», а часописи почнуть наввипередки друкувати його поезії.
Як гартувалось українське слово
У 1917-1920 роках українська мова в Харкові квітла та розвивалась. Розмовляти нею було престижно. Тому навіть зросійщені мешканці швидко повертались до історичних коренів.
Культурним відродженням у місті займалися Василь Еллан-Блакитний, Микола Хвильовий, Павло Тичина, Володимир Сосюра та, власне, Майк Йогансен. Невдовзі ця «п’ятірна фаланга» закликала майстрів рідного слова зі сторінок альманаху «Жовтень»:
Мідяною сурмою скликаємо до наших лав розпорошені творчі одиниці робітництва. Формуємо загони. Організуємо регулярну армію мистців пролетаріяту. Наші лави крилаті споюватимемо залізною дисципліною робочих ритмів і пролетарських метафор. У цьому попередники наші й пророки – Шевченко і Франко.
Вже незабаром з тих, хто відгукнувся, було сформовано «Гарт» – легендарне об’єднання україномовних письменників.
Зліва направо: Петро Панч, Майк Йогансен, Василь Вражливий, Григорій Епік. Харків, 1926
Публічно принизив Маяковського
На початку 30-х років Йогансена наче підмінили. Колись мрійливий і хирлявий, він захопився спортом і збудував тіло античного бога. Спілкувався з літературною елітою міста, грав у шахи та більярд, ходив на полювання зі старою іржавою берданкою – і всюди був неперевершений.
Тепер мені тридцять літ, я молодий і здоровий. Палю люльку, маю прозоре серце і ясні очі. Я не ношу ніяких окулярів, ні ультрамаринових, ні кольору індійського індиго. Мій фах – грати у теніс, більярд і інше. Це інше і є те все, що останеться після мене, коли я, вмерши, не буду спроможний грати ні в теніс, ні в більярд.
Отож, Харків, вечір, клуб. Підвал – з більярдними столами та шумним натовпом. Неймовірна гра: Маяковський проти українських літераторів. Кілька влучних ударів – і переможений Сосюра прямує геть, ледь стримуючи сльози.
Маяковський зловтішається від душі – дошкульно жартує та обіцяє чотири кулі фори наступному супернику. Та все одно бажаючих немає.
Аж раптом з’являється Йогансен. Від фори відмовляється. З усмішкою пропонує зіграти «на ганьбу». Виграє дві партії з трьох. А в якості штрафу – загадує супернику декламувати вірші з-під більярдного столу.
Та це був лише початок. Дочитавши віршика, двометровий Маяковський не зміг самостійно вибратися – і тепер реготали вже над ним. А насміявшись, взялися допомагати – ще й так завзято, що співець революції мусив благати про пощаду:
Змилуйтесь! Розірвете ж! Четвертуєте ж!.. Здаюсь! Більше не буду! Йогансен – король! Братиму в нього фору! Тільки пустіть! Відпустіть!
Так, заступившись за друга, Йогансен став легендою Харкова та королем більярду.
Тревел-блог в записнику
«У хорошого мандрівника немає точних планів і намірів потрапити кудись.» – казав Лао-Цзи. Невтомна цікавість та азарт дослідника вели Йогансена хуторами та селами, гірськими аулами і казахським степом. Він подорожував Швейцарією (тільки не альпійською, а харківською), єврейськими поселеннями Болгарії та горами Дагестану. Кожну з мандрівок детально занотовував у журнал – так з’явилася збірка «Три подорожі».
Сам Йогансен відгукувався про неї аж ніяк не скромно:
Я написав оцю книжку і тим початок поклав новому для української літератури жанрові.
Так і сталось – у цьому творі світ вперше побачив український художній репортаж. Блискуче почуття гумору, неповторна харизма та фантазія автора жваво перетворювали будь-яку подію (чи її відсутність) на захопливу пригоду.
Недаремно Майк стверджував, що цікаво розповісти можна про все на світі. Йому це давалось якось особливо легко та природньо. Так, наприлад, він зображує металургійне підприємство, котре промайнуло у вікні потяга:
«Димніші домни. І в присмерку палючім / Доми дивніші на горі вечірній / І кавпери стоять, мов капітани, / Над естокадами зіпершись на обручі /Повітродувних труб і в рупори покірні / Скликають газ».
Майк радо й часто мандрував союзом. Але в душі завжди мріяв про подорож до Америки чи африканських джунглів, які він так натхненно та детально описував у своїх творах. На жаль, втілити мрію йому так і не вдалося. Переживши багатьох репресованих друзів і передчуваючи власний кінець він, як завжди, іронічно резюмував:
Колись я дуже хотів поїхати до Америки, щоб подивитися, як живуть люди, подивитися на Нью-Йорк, на фордівський завод, на трансокеанську залізницю тощо, але з деякого часу я бачу, що мого життя не вистачить на те, що є у нас в Радянському Союзі.
Втім, це буде згодом. А поки що - пропонуємо розкрити одну з найбільших таємниць того часу.
Хто такий Віллі Вецеліус?
Перший український бестселер вийшов у 1925 році У ньому були небезпечні пригоди в тропічних лісах, морські подорожі, міські нетрі Парижа та Нью Йорка. Підступи та жорстокість аборигенів, ручні пантери та полінезійські тубільці, які розповідають малайських казок.
Автором нотаток був такий собі Віллі Віцеліус – уродженець Запоріжжя, мандрівник і дослідник. На жаль, за кілька років до першої публікації він посперечався з двома фашистами і був впритул застрелений німецьким офіцером.
Сам Микола Хвильовий казав про цю книгу: «…роман збудований так, що він просто рветься на екран. З нього можна зробити бойового фільма, і то не нашого та й не німецького стилю, а американського трюкового фільма. Тут є й надзвичайно швидкий і плутаний біг подій, і карколомні трюки, і американські міста, і Париж, і страшні пригоди людей у тропічному африканському лісі.»
Захоплююча книга вийшла неймовірним на той час тиражем – 100 000 примірників. Віллі Віцеліусом марили всі, а Йогансен тішився вдалим дебютом. Бо насправді роман писав він – і писав неспроста.
За стрімким пригодницьким сюжетом, надміром деталей та персонажів, роман «контрабандою» доносить історію штучного голоду в Україні, страшні реалії знекровленого села під гнітом червоної влади. Новини з голодного краю буквально прориваються в сюжет – цитатами з газет, оголошеннями, уривками радіопередач.
Цю тему Йогансен обрав неспроста: під час голоду 1921-1923 років письменник втратив водночас батька, брата і сестру. Відголоски тих подій знаходимо й у вірші «Голод»:
Сій же, / Пазурями землю копай, / Лушпайя / Сій бараболі – / Ще карам не край, / Ще боротись довго за волю.
ВАПЛІТЕ, Березіль і концтабір для письменників
Отож, це були тридцяті – десять років розквіту між двома голодоморами. Час, коли радянська влада звела будинок «Слово» та населила його кращими представниками української культури.
За кілька років близько 70 його мешканців будуть репресовані. Одним з перших стане Михайло Яловий. Після цього його друг і наставник Хвильовий збере колег із «ВАПЛІТЕ» на останню вечерю. Вийшовши – ніби на хвильку, – він застрелиться у власному кабінеті, залишивши записку:
Арешт ЯЛОВОГО – це розстріл цілої Генерації… За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола ХВИЛЬОВИЙ. «Отже», як говорить Семенко, … ясно. Сьогодні прекрасний соняшний день. Як я люблю життя – ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам’ятаєте, як я був закоханий в це число? Страшенно боляче.
У цьому зверненні є два важливі моменти. Перший – чому український письменник називає себе комуністом? Відповідь проста: бо в 1923 більшовики обіцяли Україні автономію та підтримку нашої культури. Через це чимало митців долучились до націонал-соціалістичного руху. А чим їм за це віддячили, ми вже знаємо.
Другий – це запитання «За що?». Воно риторичне – звісно, за пропаганду української культури. Бо саме Хвильовий, Йогансен і Яловий стали її провідниками в літературі, музиці, кінофільмах, балеті, – словом, у всьому.
Для Довженка Йогансен написав сценарій фільму «Звенигора». Щоправда, на великі екрани вийшла його покреслена та виправлена тінь. Майк до останнього захищав свою версію, але марно – врешті світ отримав черговий ідеологічний радянський фільм. Після цього шляхи митців назавжди розійшлися.
Співпраця з Курбасом була цікавішою. Разом з Остапом Вишнею та Миколою Хвильовим Йогансен пише для нього оперету «Мікадо» та джаз-рев’ю «Алло на хвилі 477». Вперше запальні мотиви чарльстону та шиммі прозвучали на сцені театру «Березіль» 9 січня 1929 року.
Вірний до кінця
Йогансен знав, що ризикує, але досліджував і пропагував українську літературу. Перекладав титри до іноземних фільмів, укладав граматики та словники. Створив та видав методичку для українських письменників – «Як будується оповідання. Аналіза прозових зразків». Написав кілька неймовірно щирих та світлих оповідань для дітей – і зробив би ще багато, якби не репресії.
По Йогансена прийшли 8 серпня 1937. Він знав, що прийдуть – адже й сам жив у сумнозвісному будинку «Слово”. Займав квартиру номер 12, яку колись давно виміняв у Павла Тичини.
ФАКТ
До того Йогансен мешкав просто над поетом. Але, на жаль, Тичина не виносив шуму та сильно нервував коли Майк гасав нагорі з двома мисливськими хортами. Тож, недовго думаючи, домовились про обмін.
Допит довжиною в три місяці
Все життя щиро зневажаючи лицемірів, від своєї позиції Майк не відступився навіть у тюрмі. До останнього захищав веселуна Остапа Вишню та інших колег по перу:
В бесідах з Епіком, Вражливим я говорив, що Остап Вишня – ніякий не терорист. Що саджають людей безвинних у тюрми. Я стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і радянської влади.
Так званий «судовий процес» затягнувся майже на три місяці – посіпаки Сталіна вперто та цілеспрямовано вибивали зізнання. Остаточний вирок про розстріл затвердили лише 26 жовтня. А виконали 27-го, у переддень 42-го Дня народження письменника. Розстріляли нібито за замах на керівників партії. А в якості доказу була іржава берданка, якою так пишався Йогансен.
Втім, як ми знаємо, єдиний злочин Майка полягав у любові до рідної культури. Вірний їй до кінця, за мить до смерті Йогансен задумливо мовив:
У царстві тіней буду розмовляти українською.
Замість післямови
Гордо, стрімко та яскраво Майк Йогансен став обличчям цілої епохи. Таємничий і невгамовний, працював ніби наперед: за 30 років до світового телебуму заклав український репортаж і вивів українську книгу до світових бестселерів.
Він боронив Україну на культурному рівні. Сьогодні ми продовжуємо його освітницьку місію. Одним з важливих рішень Групи стало заснування Метінвест Політехніки – осередку промислових знань і технологій майбутнього. Попри війну, він розпочав роботу за графіком – у 2022 році, а в 2026 вже випустив перших бакалаврів.
